Токсичне помело: як фрукти з небезпечним пестицидом опинились на українських прилавках

В Україну було імпортовано партію помело медового, обробленого ізокарбофосом – забороненим в Україні та небезпечним пестицидом, повідомляє Держпродспоживслужба. Небезпечні фрукти потрапили на прилавки Києва та Львова, але їх не виявили спеціалісти, а про цю партію надійшло повідомлення системи RASFF (Європейська система швидкого оповіщення про харчові продукти і корми, - Ред.) про вміст ізокарбофосу в партії помело медового з Китаю. Ця партія проходила через Нідерланди, звідки розповсюджувалась в інші країни ЄС та в Україну. Більше того, за даними Держпродспоживслужби постачальника цих помело в Україні не зареєстровано.

Усього на прилавки львівських та київських магазинів та торгівельних точок потрапило 750 кілограмів небезпечних фруктів, і скоріш за все їх встигли реалізувати в повному обсязі, оскільки від моменту поставки до повідомлення системи RASFF пройшло близько місяця. Більше того, незважаючи на резонанс, великі мережі так і не відчули зниження попиту на цей екзотичний фрукт. Так, за словами прес-служби мережі «АТБ-Маркет», суттєвих змін у реалізації помело не відмічається, а у мережі магазинів «АШАН», навіть збільшились їх продажі напередодні новорічних свят. Проте, самі мережі таки були занепокоєні цією ситуацією і запросили додаткові сертифікати якості на цей вид продукції. «Наша платформа свіжих продуктів запросила сертифікати якості у постачальників, що підтверджують відсутність пестицидів у помело», - стверджують у прес-службі мережі магазинів «АШАН». А компанія «АТБ-Маркет» запросило у підприємства-виробника протоколи досліджень помело за показниками «пестициди», зокрема ізокарбофосу та планує провести додаткові лабораторні дослідження.

Але усі ці дії дещо запізнились, оскільки небезпечні продукти вже потрапили на ринок, тому Agravery.com розпитав експертів про те, що це за речовина, та які наслідки від вживання отруйних фруктів можуть бути.

Олександр Кравчук, заступник директора Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя (м.Київ)

- Ізокарбофос – це дуже старий інсектицид, який вже майже ніде не використовується. Ця речовина доволі токсична, для неї встановлені нормативи безпечного споживання і, якщо вони перевищуються, то така продукція буде небезпечною. В Європі та Україні ця діюча речовина заборонена до використання. Тобто, при імпорті фруктів в ці країни, вони не мають містити цієї діючої речовини взагалі. Це фосфорорганічна сполука, яка блокує ферменти в організмі людини, що призводить до гострого отруєння. Ізокарбофос за своїм механізмом дії аналогічний до бойових отруйних фосфорорганічних речовин, що були на озброєнні радянської армії. Цей препарат впливає на нервову систему. Як і вся фосфорорганіка, він в першу чергу блокує передачу нервового імпульсу. В результаті гострого отруєння може настати параліч, в тому числі і дихальної мускулатури.

Читайте також: (No)Till: чому Україні варто придивитися до аргентинського досвіду

Сказати про те, що буде гостре отруєння у разі вживання фруктів, що містять цю речовину у надмірній нормі, – неможливо, оскільки у нормативах встановлюється великий рівень запасу. Тому що гігієнічні нормативи передбачають не лише гостре отруєння, а і дію препарату на організм людини у разі тривалого вживання продуктів, що містять цю діючу речовину. Також у гігієнічних нормативах враховується вплив на майбутні покоління, канцерогенну активність. Тому вживання продуктів харчування із перевищеною нормою цього препарату буде небезпечним для здоров’я, але не обов’язково призведе до гострого отруєння.

Юрій Салига, завідувач лабораторії обміну речовин ім. С. Гжицького, доктор біологічних наук у інститут біології тварин (м.Львів)

- Ми протягом тривалого часу досліджуємо хлорпірифос, який має схожу дію з ізокарбофосом, адже він також відноситься до класу фосфорорганічних сполук. Проводимо досліди на лабораторних акваріумних рибках Danio rerio та білих лабораторних щурах. Добре відомо, що усі фосфорорганічні сполуки, в тому числі ті, які виконують роль основної діючої речовини у дуже багатьох пестицидних препаратах, впливають перш за все на нервову систему шляхом інгібування холінестеразних ензимів, що властиво і є ключовим механізмом їх токсичної дії. Проте, наші дослідження та роботи вчених із США та інших країн, доводять те, що навіть незначні дози хлорпірифосу, які не так давно вважались умовно безпечними – все ж можуть чинити негативний вплив на здоров’я людей. Особливо це стосується хронічного ефекту.

Тобто, якщо споживати продукти, що містять залишкові кількості фосфорорганічних пестицидів протягом тривалого періоду – можливий віддалений прояв негативних наслідків. Більше того – порушення у функціонуванні нервової системи вдалося зафіксувати навіть на наступному поколінні тварин, яке безпосередньо не зазнавало дії препарату. Хлорпірифос у незначних кількостях вводився тваринам під час вагітності і це мало вплив на їх потомство. Ми спостерігали у потомства щурів прояви ідентичні синдрому гіперактивності, порушення здатності до когнітивних функцій (здатність запам’ятовувати та вивчати – Ред.) та у їх емоційному стані. На жаль, аналогічні результати стосуються не лише піддослідних тварин –  у США отримані дані довготривалих експериментів, які проводились на людях. Американські науковці відслідковували  вплив хлорпірифосу на дітей, які народились у жінок, що під час вагітності зазнали дії цього препарату, працюючи на сільгоспугіддях, які ним обробляли. Так от, згодом, через кілька років було проведений аналіз індексу інтелектуальних здібностей та шкільної успішності їхніх дітей, вимірювався інші показники і отримані дані порівнювали із дітьми, чиї матері не піддавались такому впливу. Результати виявилися невтішними – діти матерів, які зазнали колись хлорпірифосного впливу мали суттєво нижчі показники!

Читайте також: Полюби сертифікат свій. Чому бізнесу вигідно працювати за міжнародними стандартами

Зараз, після гучного скандалу з партією помело, у якій було виявлено ізокарбофос, я бачу величезну увагу громадськості, преси, телебачення до питання безпеки споживання заморських фруктів, овочів, інших продуктів харчування. З одного боку – це добре, бо свідчить, що людям не байдуже чим вони харчуються і наскільки продукти, які вони споживають є корисними, чи, навпаки, загрозливими. З другого боку – окремі журналісти у пошуку «гарячих» тем, десь роблять некоректні і непрофесійні трактування, вводячи людей в оману. Це зле!  Наприклад, одна газета вийшла у світ з інформацією про отруєння жінки помело із партії забруднених ізокарбофосом, мовляв саме від них їй стало недобре, піднялась температура, виникла діарея і т.д. Люди читають це і лякаються, хвилюються, перестають купувати цитрусові взагалі. Це неправильно. У описаному випадку, на мою думку, скоріше мало місце просте співпадіння, а саме отруєння мало іншу етіологію. Адже один чи два плоди помело, очевидно, не могли містити в собі таку дозу ізокарбофосу, аби призвести до гострого отруєння. Тим паче, що гостре отруєння фосфорорганічними сполуками має зовсім іншу симптоматику, яка полягає у виникненні судом, утрудненні дихання, аж до її зупинки, паралічі, посиленому слиновиділенні тощо, але для цього потрібно за один раз спожити дуже велику кількість забруднених фруктів.

Інша справа, у споживанні пестицидів в малих дозах. Можна зробити аналогію із дією іонізуючої радіації - якщо ми зараз поїдемо до Чорнобиля лише на кілька годин, то отримаємо невелику дозу радіації одноразово, і  впливу на здоров’я це не матиме. Інша річ - якщо постійно жити в умовах радіаційного забруднення. Теж саме і з забрудненими пестицидами помело, чи іншими фруктами і овочами. Якщо їх постійно вживати, то з часом можуть проявитись негативні ефекти, це небезпечно.

Загалом ізокарбофос заборонений не лише в Україні чи Європі, а і в Китаї, тому його у помело не мало бути. Але, як ми бачимо, китайські сільгоспвиробники не завжди дотримуються правил.