Реклама

Тетяна Адаменко: Київщина стає степовою зоною

Про кліматичні зміни України, світу, та їх наслідки для сільського господарства розмовляємо з очільницею відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяною Адаменко.

Заступниця головного редактора

Глобальна зміна клімату — це абсолютний кліматичний виклик для всього світу, тому що внаслідок кліматичних змін погода стає все більше непередбачуваною, що загрожує глобальній продовольчій безпеці.

Які глобальні кліматичні зміни очікують людство?

— До кінця 21 сторіччя температура повітря на планеті за різними сценаріями розвитку подій, може підвищитися на 3−6 градусів, це буде залежати від концентрації парникових газів у атмосфері. Світовий океан підніметься, до 60 см — це катастрофічно багато, різко збільшиться число тайфунів та ураганів, крига Північного льодового океану розтане, до 3 млрд людей на планеті зіткнуться з проблемою нестачі води, а четверть населення землі будуть потерпати від підтоплень і повеней. При цьому Середземноморські країни стануть не придатними для проживання взагалі. Африка і Південна Азія втратять сільське господарство, а Альпи — сніг.

Звідки такі дані, які дослідження вчених проводилися щодо цього?

— Вищеназвані зміни — це не сценарій, а суть доповіді міжурядової групи експертів зі зміни клімату, яка працює під егідою ООН, і була свого часу створена задля інформування суспільства про зміни клімату, які відбуваються на планеті. До 2022 готується вже шоста доповідь цих експертів. Мета цієї роботи — прийняти такі заходи, які стримають підвищення температури на 2 градуси, а бажано на 1,5 градуса.

Читайте також: Дмитро Скорняков: Краще залишитися не на найліпшій землі, але з гарною командою

Головною причиною глобального потепління 97% експертів вважають підвищення концентрації парникового газу, але якби там не було, ми живемо в іншому кліматі, що підтверджується прямими метеорологічними спостереженнями на всій планеті - підвищення температури повітря та води, зміна сум і характеру опадів, скорочення запасів снігу і льоду, підвищення рівня океану.

Чи можливо припинити глобальне потепління?

— Для припинення глобального потепління необхідно вже до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 45% у порівнянні з рівнем 2010 року і досягти нульового рівня уже до 2050 року. Всі розуміють, що по відношенню до таких заходів у світовій спільноті немає згоди. І я особисто сумніваюся, що вона може бути досягнена, оскільки в процесі задіяні інтереси економік різних держав. Тому з великою ймовірністю зміни клімату будуть лише посилюватися в 21 сторіччі.

Що зараз турбує найбільше?

— 2019 рік був яскравим прикладом наслідків змін клімату. Глобальна середня температура на планеті перевищала нормальні показники більш ніж на 0,5 градуса. В Україні це був найтепліший рік за всю історію спостережень. Всі пам'ятають жарке літо і абсолютну відсутність зими.

Читайте також: Андрій Длігач: Продукти харчування за запитом — ось до чого Україна зараз має готуватися

Середньорічна температура повітря в Києві перевищила норму на 2,7 градуса, тобто ми вже за межею того, що прописано у Паризькій угоді. За 8 місяців 2020 року середня температура перевищує норму вже майже на 3 градуси. Світ відстає від виконання цієї угоди. Навіть, якщо вдасться зупинити рівень потепління на рівні 1,5 градуса, для багатьох країн, в тому числі і для України, це буде означати підвищення на всі 3 градуси. За таких умов в рази зростають ризики посух, екстремальних опадів.

Яка ймовірність перевищення норм?

— Всесвітня метеорологічна організація прогнозує, що вже найближчі п'ять років глобальна температура таки перевищить норму в 1,5 градуса і з ймовірністю 20% прогнозуються що це станеться до 2024 року. Можливо, пандемія дещо призупинить цей процес.

Які найбільші наслідки такого потепління?

— За висновками експертів, до 2050 року можуть зникнути до половини видів рослин, що існують на планеті, більшість видів риб. Прогнозується колосальна загибель бджіл. Рослини і тварини адаптуються до стабільних кліматичних умов, та ці види не встигнуть пристосуватися. Багато рослин потребують запилення. У сучасному кліматі немає синхронізації процесу запилення і кількості запилювачів, все раніше розцвітає, а комахи ще сплять. Після підвищення температури на 2 градуси ймовірне падіння урожаю на 20%.

Під якими культурами скоротяться площі?

— При потеплінні на 3−4 градуси безглуздо вирощувати пшеницю в Індії, кукурудзу в США, Африці. Через посилення посушливості можуть скоротитися посівні площі кукурудзи, рису та пшениці.

Як змінюється клімат України?

— Клімат України змінюється швидше, ніж глобальний. Середньосвітове підвищення температури за постіндустріальний період сьогодні на планеті складає 1,1°C, в Україні - майже 1,5°C, а за останнє десятиліття — майже 2 °C. Норма середньорічної температури в Україні становить всього 7,8°C, але за останнє десятиліття температура склала 9,6 °C. У 2019 р. середньорічна фактична температура досягла 10,3°C в середньому по Україні, тоді як 30 років тому такі температури були характерні тільки для південних областей. Тобто вся Україна стала південними областями, тоді як південні області стали ще тепліше.

Де в Україні спостерігалися найвищі температури?

— На більшій частині України спостерігались найвищі за історичний період спостережень температури повітря: максимальні показники — в Херсонській області, до +41, і в Чернігівській області, також до +41, тоді як раніше там максимальна температура становила 37 градусів.

Тобто у нас відбувається карколомне підвищення температур північних регіонів, клімат вирівнюється. При цьому зросла кількість хвиль тепла, тобто кількість днів з денною температурою 30−35 градусів.

В 2005 році у західних областях жарких днів налічувалося до 10, а на півдні - до 30−35 днів. За період з 2006 до 2019 кількість таких жарких днів подвоїлася. І вже у нинішньому році хвиля тепла на півдні сягає 65−75 днів, тобто 75 днів температура вдень становить вище 30 градусів. В Київській області така хвиля тепла досягла 30−40 днів, тоді як раніше це було 10−20 днів за рік.

В яких регіонах чекати наступні хвилі тепла, і як це позначиться на урожаях?

— Хвилі тепла вже розповсюджуються на всю територію України та збільшується їх тривалість. Це явище знизило урожай кукурудзи, соняшнику і сої, оскільки відбувалося дочасне визрівання і припинення росту рослин.

За останнє 10річчя різко зросли теплові ресурси на території України, в середньому на 200−400 градусів. З’явилась нова термічна зона, де сума накопичених температур перевищує 3400 градусів — це північна межа субтропічного землеробства, що розширює можливості для теплолюбних культур, але водночас інші - скорочують період вегетації і стають економічно не вигідними і можуть зникнути взагалі з наших сівозмін.

А що з вологою?

— Головний показник зволоження — річна кількість опадів. Норма опадів в Україні 578 мм, це середній показник. Для сталого землеробства щорічно не вистачає 150−200 мм опадів в середньому. Суттєвого скорочення не відбувається, але за останні 5 років Україна отримала 557 мм, якщо це перерахувати в літри на гектар, то буде колосальна кількість. Це переросло у засухи. Наприклад, на Одещині засуха тривала майже рік, знищила ярі, озимі і пізні культури. Випало лише 50% і так не великої норми опадів.

Читайте також: Осіння посівна. Які перспективи озимих культур в умовах зміни клімату?

При цьому збільшується число малоефективних злив, що більше шкодять сільському господарству. Норма річних опадів часто виконується за рахунок 2−5 дощів, це показово для 2020 року, коли було дуже багато злив. Наприклад, у Бесарабії після річної посухи за один день випало 142 мм опадів, а це третина річної норми опадів, отже змило усе.

Що з рухом кліматичних зон?

— Відбувається трансформація кліматичних зон. Наприклад, візьмемо Київщину. Київська область у її північній частині - це зона достатнього і надмірного зволоження, а у південній — зона нестійкого зволоження, але з достатньою кількістю опадів. За останнє десятиріччя кількість опадів в середньому зменшилася на 70 мм, при цьому майже на 400 градусів зросли теплові ресурси, а також зросла кількість днів з температурою вище 30 градусів. В результаті маємо значне погіршення зволоження ґрунту, тобто перехід області до зони недостатнього зволоження, тобто степову. Станом на 25 вересня, на території області в ґрунті абсолютно немає вологи, сівба не може розпочатися. Загалом, зона, що потребує поливу більше, ніж вся Степова зона. Тобто більша частина стає посушливою і дуже посушливою.

Що відбувається із континентальністю клімату?

— Зволоження погіршується, теплозабезпечення збільшується, перезимівля покращується, а континентальність клімату, тобто різниця між зимою і літом, — зменшується. Очікується подальше підвищення приземних температур повітря в усі сезони року.

Найбільш імовірні зміни режиму опадів — тут повна невизначеність, опади дуже складно прогнозуються. Довгострокові прогнози такі, що останні 10 років можуть стати прообразом майбутніх кліматичних умов.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама