Зміни клімату впливають на активність шкідників. Чого остерігатися на вашому полі?

Погодні умови в Україні змінюються все стрімкіше. За словами начальника відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяни Адаменко, середньорічна температура у 2019 році перевищила норму на 2,7°C. Ці зміни в поєднанні з недотриманням сівозміни та використанням одних і тих самих препаратів із року в рік спричинили поширення шкідників на більші території. Навіть ті фітофаги, про яких раніше майже не чули — сьогодні доволі болюча проблема аграріїв. Agravery.com разом із компанією ALFA Smart Agro та провідними науковцями країни проаналізували зміни шкодочинності та ступінь розповсюдження на озимих культурах тих шкідників, що контролюються протруйниками.

Згідно з даними спеціалістів Держпродспоживслужби, за останні роки в Україні поширення набули пшеничний трипс, злакові попелиці, місцями хлібні жуки, хлібні туруни, хлібні п’явиці, блішки, злакові мухи. Втім, перелік шкідників, які все більше загрожують культурам, на цьому не завершується.

Ґрунтові шкідники активізуються

Найбільш поширеними ґрунтовими шкідниками озимих зернових є дротяники та совки.

На ареал розповсюдження совок температурний режим майже не вплинув. За словами канд. с.-г. наук, професора Сергія Ретьмана, вони поширені по всій території України. Однак, в останні роки шкодочинність совок зростає, оскільки за підвищених середньодобових температур, вони активніше розмножуються.

Цю думку підтверджує й Олег Дерменко, канд. с.-г. наук, керівник напрямку продуктового маркетингу ALFA Smart Agro: «Раніше на Західній Україні озиму совку аграрії бачили частіше в каталогах, ніж у полі. А зараз це доволі розповсюджений шкідник. До нас все частіше звертаються з запитанням, як захистити насіння. Адже втрати врожаю озимих зернових від пошкодження совкою можуть становити до 20%».

Читайте також: Бізнес на лікарських травах: у коронакризу попит зростає

А от на дротяників, за словами Сергія Ретьмана, погодні умови мають більший вплив: «Проблема в тому, що вони поширені майже повсюдно. Виключенням останнім часом став Степ. Через підвищення температур на Півдні дротяники вимушені мігрувати у більш глибокі шари ґрунту. Тепер степова зона є некомфортною для їх існування. Проте, це не стосується земель під зрошенням, де умови для шкідника залишаються комфортними». На думку науковця, з подальшою зміною клімату цей шкідник буде мігрувати все більше на Північ, туди, де умови ще будуть сприятливими для життєдіяльності.

Масове поширення дротяників цього року спостерігали на полі Дослідно-демонстраційного центру ALFA Smart Agro. Фахівці відмічають, що раніше цього шкідника у такій кількості на полі не було. Захистити сходи озимих зернових від ураження допоміг протруйник Командор Гранд (імідаклоприд, 500 г/л + альфа-циперметрин, 50 г/л).

«Препарат для захисту насіння Командор Гранд поєднує дві діючі речовини системної та контактної дії. Альфа-циперметрин має низький показник розчинності у воді. Він надійно закріплюється навколо насінини та утворює фумігаційну камеру. Дротяники та совки здебільшого отримують летальну дозу парів інсектициду ще до того, як встигли пошкодити насіння. Імідаклоприд, навпаки, має високу розчинність. Він поширюється по рослині та тривалий час захищає проросток і молоде коріння зсередини. Застосування Командор Гранд забезпечує захист від основного комплексу ґрунтових і наземних шкідників», — пояснив спеціаліст.

Актуальна загроза — злакові мухи та чисельні попелиці

Згідно з даними моніторингу Держпродспоживслужби, в останні роки поширення набула злакова муха. А за словами Сергія Ретьмана, зростає також і рівень пошкодження цим шкідником: «Втрати врожаю від ураження рослин злаковими мухами можуть сягати 5−10%. Однією із причин збільшення ареалу та росту шкідливості цих комах є недотримання сівозміни. Озимі зернові в Україні займають досить велику частку в структурі посівів. Також злакові мухи можуть уражувати посіви кукурудзи, частка якої в структурі посівних площ теж доволі велика».

За даними науковців, найбільшого поширення злакові мухи набули у зоні Лісостепу, адже там умови більш сприятливі. Але і в спекотних зонах ці шкідники здатні відновлювати свою чисельність, тоді як холодний клімат для існування злакової мухи не підходить. Крім того, за словами професора, академіка НААН України Віталія Федоренка, нещодавно було виявлено, що злакова муха зимує у фазі личинки в яйцевій оболонці, а не яйця, як вважалося раніше: «Це означає, що при настанні оптимальної погоди шкідник одразу починає шкодити. Тому можемо стверджувати, що частково злакова муха контролюється протруйниками».

Читайте також: Осіння посівна. Які перспективи озимих культур в умовах зміни клімату?

Також, за словами Віталія Федоренка, науковці почали відмічати збільшення шкодочинності хлібного туруна на Півночі, тоді як раніше ці комахи обирали місцевість із теплим кліматом. Сьогодні цей шкідник вже став звичним для аграріїв Лісостепу та навіть Полісся. Втім, як зауважує науковець, хлібний турун пошкоджує рослини вже навесні. Тому посіви може вберегти лише протруйник із тривалою захисною дією.

На деяких шкідників зміни клімату мають дещо інший вплив. Так зі зростанням температур навколишнього середовища у попелиць збільшується кількість генерацій. Адже ці комахи залежать від суми ефективних температур — чим вони більші, тим швидший їх розвиток і більша кількість генерацій. І хоч цей процес відбувається поступово, динаміка чітко прослідковується.

Віталій Федоренко зауважує, що протруйниками можна проконтролювати лише ті види попелиць, які не мають проміжного господаря (рослини, з якої потім перелітають на культуру — Ред.), наприклад, злакові попелиці. Шкідливість цих комах-фітофагів може дорівнювати 5% очікуваного врожаю, проте, як додає Сергій Ретьман, втрати врожаю від вірусних хвороб, які переносяться попелицями, можуть становити ще 5−10%.

Ефективний протруйник захистить урожай

Незважаючи на те, що зміни клімату та недотримання сівозміни сприяють поширенню хвороб та шкідників територією України, аналіз фітосанітарного моніторингу досить непоганий. За останні п’ять років фітосанітарний стан в країні можна характеризувати як помірно напружений.

Читайте також: Роман Безус: В Україні абсолютна більшість кооперативів існує виключно на папері

Стримувати розмноження шкідників та мінімізувати втрати врожаю від їх активності допомагає протруювання насіння. Як зазначає Олег Дерменко, сьогодні це обов’язковий етап у вирощуванні всіх культур. Якщо ще 5−7 років тому доводилося переконувати аграріїв у необхідності такого кроку, то на сьогоднішній день питання — протруювати чи не протруювати насіння — вже не стоїть. Залишилось лише питання, який краще обрати препарат.

«Для максимально ефективного захисту насіння я раджу застосовувати трикомпонентний інсекто-фунгіцидний протруйник Кантаріс (тіаметоксам, 250 г/л + прохлораз, 150 г/л + флутріафол, 50 г/л). Він контролює комплекс ґрунтових та сисних шкідників, а також забезпечує надійний захист від сажкових хвороб, кореневих гнилей та плямистостей. Важливо, що діючі речовини препарату мають високу розчинність. А тому Кантаріс ефективний навіть для господарств, які проводять посів у сухий ґрунт. На сьогодні це еталон із захисту насіння озимих зернових», — наголосив фахівець.