Терор чи боротьба з офшорами? Що змінює підписаний президентом податковий законопроєкт

Український бізнес ніяк не може прийти до тями після підписання президентом Володимиром Зеленським законопроєкту № 1210 про внесення змін до податкового кодексу. В інтернеті не вщухають спори між підприємцями про те, як трактувати ту чи іншу норму закону. У змінах, на які чекає аграрний сектор України, розбираємось далі.

журналіст Agravery.com

Розгубитися, тепер вже в законі  №466-IX, є де - документ містить 150 сторінок суцільних правок у податковий кодекс. У другому читанні народні депутати ухвалили проєкт закону ще 16 січня, близько 5 місяців документ лежав на столі у президента без підпису. Весь цей час норми закону критикували. Навіть після вступу у дію 24 травня, у стрічках новин регулярно можна бачити заяви від політиків з вимогою змінити чи призупинити дію закону. На сайті президента зареєстрована петиція про відміну документа. Знайти незадоволеного бізнесмена неважко - від продавців на ринку, до транскордонних корпорацій - закон торкнеться всіх. 

У пояснювальній записці автори проєкту закону визначили необхідність його ухвалення тим, що з 1 січня 2017 року Україна приєдналась до міжнародного проєкту під назвою «BEPS». Головна мета проєкту - боротьба з  ухиленням від оподаткування та виведенням грошей в офшори. Участь в проєкті на сьогодні приймають понад 116 країн світу. Зі слів економіста Олександра Охріменка, впровадження кроків плану дій BEPS є зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію із ЄС.  

 «В угоді про асоціацію, яку підписала Україна з Європейським союзом є 5 глава. В ній Україна зобов’язується протягом 10 років здійснити імплементацію європейських норм, зокрема, податкового законодавства у своє. Тоді європейські компанії зможуть без проблем працювати в Україні і навпаки. Спеціально, в рамках зазначеного, був прийнятий цей закон, який вносить дуже багато технічних правок у податковий кодекс, але за базу було взято європейські регламенти. Я розумію, що для багатьох наших бізнесменів це виявилося шоком. Так, в Європі платять податки, і ухилятися від них там архіважко.  А у нас система була не такою жорсткою. Тепер система контролю сплати податків буде в Україні», - каже Олександр Охріменко. 

Користь для «білих»

Почнемо з явних змін на краще. Як вже повідомляло Agravery.com, закон скасував так звані «соєві  правки». Нагадаю, у 2018 році Верховна Рада внесла зміни у податковий кодекс, за якими скасовувались відшкодування податку на додану вартість при експорті соєвих бобів, насіння свиріпи та ріпаку. Лише зараз до фермерів прислухалися та погодились повертати їм ПДВ при експорті цих культур. Також документ вдосконалює систему адміністрування податків та розширює можливості онлайн-сервісів для її платників. Також, відтепер, акт перевірки не є приводом для кримінальної справи. Збільшуються граничні обсяги доходу єдиного податку для І-ї групи: з 300 тис. до 1 млн грн, ІІ-ї групи: з 1,5 млн до 5 млн грн та ІІІ-ї групи: з 5 млн до 7 млн грн. Із 20% до 25 % збільшується визначення частки володіння корпоративними правами для терміну пов'язаної особи. Вирішується проблема із подвійною сплатою ЄСВ самозайнятими особами, що зареєстровані як ФОП. Облік ФОП здійснюватиметься з ознакою провадження «незалежної професійної діяльності». Збільшать межу з 20 млн грн до 40 млн грн доходу, коли об’єкт оподаткування податку на прибуток підприємств можна не коригувати на фінансові різниці.

Читайте також: Високий врожай, соєві правки та падіння експорту, або все про особливості ринку сої України

 «Якщо бізнесмен працює по-білому, проводить всі платежі чесно, платить всім «білу» зарплату та податки, то, за великим рахунком, цей закон принесе йому користь. Наприклад, майже вся податкова документація переводиться в електронний кабінет. Ви завантажуєте всі файли, податкова дистанційно їх перевіряє, до вас ніхто не ходить. Але якщо так станеться, що ви щось недовантажили, випадково чи спеціально, то у вас почнуться проблеми. Якщо ви будете робити махінації – завантажувати «ліві» файли, - у разі їх виявлення податкова має право без перевірок виписати вам божевільний штраф. І ви повинні його або оплатити, або оскаржити, а якщо не сплатите, то податкова має право накласти податковий арешт», - пояснив Олександр Охріменко. 

Контрольовані інвестиційні компанії (КІК)

Часто нечесні українські бізнесмени використовують свої іноземні компанії для зберігання грошей. В такі закордонні «кишені» виводять гроші, не сплачуючи за це податків в Україні, відправляючи  в податкову лише звітність. З 1 січня 2021 подібні компанії, які «наповнюються» грошима з України, будуть оподатковуватися 18% збором. Виключенням стануть активні фірми, які дійсно працюють. Та  щоб довести податковій, що фірма не фіктивна, доведеться багато пояснювати контролюючому органу та відкривати звітність. 

Читайте також: Приречені на експорт: обмеження вивозу зерна зашкодять економіці України

Також закон пропонує своєрідну податкову амністію для КІКів. Якщо власник ліквідує КІК до 31 грудня 2020 року, підготує звіт про активи та збере інші папери, то після ліквідації активи звільнять від сплати податків. 

Наведено лад в оподаткуванні іноземних інвестицій. Раніше для інвестиції у закордонні цінні папери потрібно було мати ліцензію від НБУ та сплачувати податки. Зараз в законі скасовується дозвіл від Нацбанку, а у оподаткуванні такого прибутку наведено лад. До цього податковий інспектор міг стягнути податок не лише з прибутку від вкладених грошей, а і на всю суму вкладень. Закон чітко передбачає, що податок повинен стягуватися з інвестиційного прибутку.

Аграрію на замітку

Закон можна поділити на дві основні групи змін: питання деофшорізації та адміністрування податків. Зі слів заступника голови ВАР з питань оподаткування, партнера аудиторської компанії Crowe Erfolg Ukraine Ольги Богданової, перша частина торкнеться тих агровиробників, які у своїй структурі мають іноземні компанії.

«Якщо агровиробнику допомагає працювати КІК компанія, то на нього чекають суттєві зміни в оподаткуванні. Я рекомендую вже зараз проводити тестування, щоб дізнатись, як нові правила гри вплинуть на бізнес. Безумовно слід чекати збільшення податкового навантаження та адміністрування. Якщо ми кажемо про іноземні компанії, то у новій формі звітності можуть бути додаткові вимоги щодо подання майстерфайлів в трансферному ціноутворенні, country-by-country reporting, це звіти які закривають інформацію, щодо функцій кожного учасника групи в усіх країнах, щодо його показників рентабельності. Слід пам’ятати, що за новим законодавством, можна «злетіти» з 4 групи платників податків у випадку, якщо ви володієте іноземною компанією. Друга частина - адміністрування податків - торкнеться всіх», - зазначила вона.

Також стаття 197 закону передбачає звільнення від оподаткування ввезення племінних тварин сільськогосподарськими товаровиробниками. 

Вже не вийде продати нерухомість чи компанію як дарунок

 Законом вводяться штрафи за невчасне повідомлення про укладання договору оренди. Збільшуються штрафи за несплату податків зі здачі приміщення в оренду. З 1 січня 2022 року податки, які українські бізнесмени платять в Україні, будуть автоматично відображатися в податковій базі Європи. І навпаки. 

«Наприклад, ви український бізнесмен і у вас є нерухомість в Німеччині, зараз цього українська податкова не бачить. А через два роки європейська та українська податкові бази будуть об’єднані. Контролюючий орган буде бачити більше, і виникне питання, за які кошти було куплено нерухомість? 

Читайте також: Кооперативи на паузі: чому в Україні фермерські об’єднання працюють не на повну

Також дуже чітко прописано момент реєстрації компанії та її ліквідації. Якщо ви, як суб’єкт підприємницької діяльності не сплатили 1022 гривні податків, то СПД автоматично закривається. Тепер для податкової такий боржник буде проходити як непрацюючий. 

Також, якщо ви, наприклад протягом року продаєте більше двох автомобілів, то вже за третій та інші автомобілі маєте сплачувати 18% податків. Для податкової така кількість продаж означає бізнес. Вже не вийде продати нерухомість чи компанію за якимось екзотичним договором: дарунок чи продаж спільної діяльності. Це все вважається як продаж, і треба платити податки, – пояснив в коментарі Agravery Олександр Охріменко. 

У будь-якому випадку, законопроект 1210 вже набрав чинності і далі зволікати не можна. Комусь він принесе зайві турботи, а когось звільнить від купи паперів. На рівні Європейського Союзу норми цього закону працюють і є обов'язковими для всіх держав-членів. А ось впровадження може відрізнятися. Наші експерти зазначають, що у частині іноземних компаній влада обрала доволі жорсткий варіант контролю. Потужна критики окремих норм змушує вважати, що не всі положення закону «доживуть» до 2022 року, коли документ має запрацювати на повну. 

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама