"Своя ніша”: що отримують та чим ризикують фермери, сіючи високоолеїновий соняшник

Соняшник - одна з головних культур в сівообігу українських аграріїв, адже Україна - №1 на ринку соняшникової олії. Та має стабільно високу рентабельність - 30,8% минулого року, підрахували в Інституті аграрної економіки. Але цю прибутковість можна ще збільшити, якщо піти в вирощування нішових видів соняшнику.

Крім звичайного олійного соняшнику в Україні вирощують кондитерський, про який Agravery.com вже писав, та високоолеїновий. Цьогоріч, прогнозують в компанії Syngenta, буде злет його популярності після провалу минулого року.

Більше олеїнової кислоти – більше користі

Високоолеїновий соняшник - це соняшник з підвищеним вмістом олеїнової кислоти Омега-9 (до 85%) і більш низьким вмістом лінолевої кислоти Омега-6 порівняно з традиційною культурою. За користю ВО-олія рівняється, а по деяким пунктам випереджає оливкову, оскільки містить рекордну кількість вітаміну Е, не утворює шкідливих транс-жирів під час смаження, має більший термін зберігання.

Ще зовсім недавно високоолеїновий ринок був мало відомий, але інтерес до правильного і здорового харчування сприяв тому, що продукція з ВО-насіння і олія стали широко відомі не тільки в світі, але і в Україні. Високоолеїновий різновід є не лише у соняшника - такі самі види мають соя, канола (ярий ріпак) та сафлор. Але саме соняшник займає у цій ніші близько 70-75% та поступово, говорить Сергій Тимошенко, керівник з розвитку бізнес-рішень в сфері переробки сільгосппродукції в країнах СНД компанії Syngenta, стає масовим продуктом. «В Україні реально засівати ним 10-15% площ, зараз це близько 2%, можливо навіть менше», - додав він.

Минулоріч валовий збір ВО соняшника знизився на 27% в порівнянні з показником попереднього сезону - до 490 тис. т, що обумовлено скороченням як посівної площі під даною олійною культурою (до 200 тис. га), так і врожайності 24,2 ц/га (-7%), говорить Валерія Пекін, керівник служби маркетингу «Фенікс Агро». Але це свідчить лише про перевиробництво у попередній, 2016/2017, маркетинговий рік. За даними «Фенікс Агро» посівні площі зросли з 170 тис. га в 2015/16 МР, до ​​260 тис. га. «Головним стимулом була значуща цінова премія до ціни товарного соняшнику», - пояснила Пекін. Сприяли й погодні умови, завдяки яким валовий збір склав 550 тис. т, з яких переробили рекордні 520 тис. т, виробивши в тому числі 230 тис.т.

Читайте також: Мінус 13% ПДВ: чи стануть аграрії та українці витрачати менше?

Після відкату тогоріч саме час очікувати на черговий підйом. “Вже зараз премія стартує від 40 доларів, в деяких випадках сягає $60-70 за тонну, в середньому переробники готові платити на $40-45 більше, ніж за звичайну продукцію”, - поділився Сергій Тимошенко. За його прогнозами, цього року під ВО-соняшником буде зайнято 300 тис га. Проте, чи збережеться при цьому висока премія, Тимошенко не впевнений.

До речі, щоб таких стрибків було менше, Syngenta ініціювала створення "Високоолеїнового клубу", в якому беруть участь виробники ВО масла, дистриб'ютори, переробники, а також підприємства-споживачі, такі як PepsiСo, сегмент HoReCa. "Мета клубу - створити загальне розуміння того, що якщо споживання буде Х млн т, то посівів має бути У тис. га. Перегрівати ринок не варто, що видно на прикладі 2015-2016 років,  коли фактично премія опустилася до нуля", - пояснив Тимошенко. Він радить виробникам зафіксувати 30% урожаю за допомогою попередніх контрактів, а 70% продавати на спотовому ринку, щоб залишити можливість для маневру і потенційного виграшу в ціні.

В насінні та просторі

Технологія вирощування ВО-соняшника практично не відрізняється від звичайного. Насіння дещо дорожче: якщо мішок звичайного насіння стартує в середньому від 3000 грн/мішок, то ВО гібриди від 3500 грн/мішок.

Залежно від ситуації на ринкові ціна на насіння коливається і може зрівнятися з традиційним. «Минулого року багато господарств через дефіцит звичайного насіння сіяли ВО-сорти, не прагнучи при цьому отримати ВО-продукцію, адже вартість насіння була приблизно однакова, по деяких позиціях навіть дешевше», - розказав Сергій Тимошенко.

Посів ВО-насіння не означає, що урожай також буде з високим вмістом олеїнової кислоти. Однієї з важливих умов є дотримання просторової ізоляції полів. Інакше відбувається запилення ВО-сортів звичайними і в результаті отримується традиційна продукція. Захист від пилку може забезпечити звичайна лісосмуга.

Також потрібне роздільне збирання і зберігання. Тому ВО-соняшником цікавляться в основному великі агрохолдинги і середній сегмент. Невеликі фермерські підприємства ВО-насіння купують рідко, бо не мають можливостей для роздільного зберігання.

Читайте також: Овочі за стандартом: що зробити з теплицею, аби торгувати з Європою

ВО-соняшник поширений по всій території країни. Традиційно успішно його вирощують на Півдні, при цьому Центральний і Північний регіони здатні забезпечити більш високу олійність насіння.

Олія олійна

За словами Валерії Шаймухаметової, практично вся вироблена в Україні ВО-олія експортується в Європу, країни Азії, США. За підсумками минулого року обсяг експорту склав 226 тис. т. Саме закордонний попит спонукає вітчизняних виробників виготовляти ВО-олію. Євгеній Куценко, власник та директор заводу з виробництва ВО-олії ТМ Danker.: "Проблема у тому, що український споживач не готовий платити на 20% більше за ВО-олію, якою б корисною вона не була. А за оливкову олію – готовий, спрацьовує імідж здорового продукту". Тому, щоб зміцнити ринок варто більше промотувати високоолеїнові сорти олії як в Україні, так і в усьому світі. Сприяє й різниця в ціні $100-150 на т, а у роки з дефіцитом сировини ця цифра сягала й $300-400.

Технологічно виробництво нічим не різниться. Головне - забезпечити чистоту виробництва: потрібна або окрема лінія або попереднє очищення вже існуючої лінії. Крім того, важливою особливістю виробництва масла з ВО соняшнику є обов'язковий підігрів обладнання, тому що при низьких температурах він може затвердіти, оскільки містить ненасичену жирну кислоту з більш високою температурою переходу в тверду фракцію. Тому відповідний температурний режим повинен бути на всьому ланцюжку - транспортування, сортування, переробка. Потужні підприємства такий обігрів забезпечують. Багато виробників контрактує закупівлі з вересня по листопад і з березня по літні місяці, щоб уникнути переробки в холодну пору року.

Сергій Рудченко, директор Мелітопольського масло-екстракційного заводу, також підтверджує зростання попиту на ВО-олію: "Ринок цікавий, є сенс цим займатися. Потенціал України великий, такий соняшник можуть переробляти усі заводи, проте великі підприємства зацікавлені у значних обсягах сировини, яких поки що немає. Тільки-но з'явиться сировина, ВО-олію будуть випускати багато підприємств". За його словами, задовольнити попит на ВО олію в повному обсязі завод не може. “Питома вага виробництва ВО-олії 10-15% - це 12-15 тис т/рік. Ми готові повністю перейти на ВО-олію, це 150 тис т/рік, проте знайти сировину під ці об'єми не реально", - говорить він.  На сьогодні з фермерами своєї, Запорізької, та сусідніх областей Мелітопольський завод готовий заключати ф'ючерсні контракти на поставку ВО-соняшнику, популяризуючи цю культуру. "Гарантовано платимо $10-15 премії навіть тоді, коли вона відсутня на ринку взагалі як минулого сезону, наприклад. Цього сезону премія становила 35-45 доларів в залежності від сезону", - ділиться Рудченко. Тож, хто з виробників має змогу зберігати соняшник під кінець сезону, може розраховувати на більший прибуток.

Читайте також: Обережно, зерно! Декілька корисних порад зі збереження