Шукайте злодія: як аграрії борються з крадіжками та недостачами
Коментарі
Триває посівна, а з нею й традиційна гра керівників агропідприємств — "спіймай злодія, якщо зможеш". Здається, звичка брати те, що можна прихопити — у менталітеті селян, але кількість підприємств, де проблему вирішено завдяки системному налаштуванню бізнес-процесів, зростає.
Щоб з’ясувати, як змінюється ситуація, на початку березня журналісти Аgravery.com спільно з компанією Forland зателефонували до керівників майже 350 агропідприємств з 21 області.
Кожного аграрія запитали, як у господарстві налаштовано облік витрат та контроль операцій. Зокрема, як саме контролюються паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин, добрива, посівний матеріал та врожай, а також всі пов’язані з ними виробничі процеси. Ми телефонували лише до підприємств з земельним банком від 1000 га, що спеціалізуються на рослинництві. Фермерські підприємства в опитуванні участі не брали. Всі коментарі були записані анонімно.
Варто відзначити, що тема є болючою і говорити відверто частіше погоджувалися у підприємствах, де у всьому порядок. На практиці це не лише прозоре ведення обліку ресурсів, а й постійний контроль технологічних операцій — від глибини обробки ґрунту до того, яка марка засобів захисту рослин використовується на тому чи іншому полі.
Прозоре налаштування бізнес-процесів дозволяє отримати повну картину роботи підприємства, з аналізом затрат, прибутковості та того, як на них впливає кожне управлінське рішення. Результатом є чітке розуміння, як має працювати агрокомпанія, щоб бути прибутковою. А точніше — якою має бути кожна операція, щоб отримати запланований максимальний результат.
Читайте також: Питання на мільярд: що очікувати агросектору від нового меморандуму МВФ?
Системне налаштування бізнес-процесів у рослинництві — це ефективна робота з кожним ресурсом підприємства. Якщо це поле, то обов’язковим є ведення його історії, у якій фіксуються всі операції та затрати. Коли така історія ведеться впродовж років, з’являється можливість точного прогнозування прибутковості та гнучкого реагування на будь-які чинники, враховуючи зміну прогнозу погоди. І це — незалежно від того, хто був відповідальним за роботу підрозділу чи всього підприємства у минулі роки.
Зрештою, лише прозорість бізнес-процесів є запорукою ефективної роботи агропідприємства. Тоді решта традиційно негативних факторів втрачають актуальність та можуть бути усунені повністю.
Чим ризикуємо?
"Паперовий" облік технологічних операцій часто дає працівникам широкі можливості для зловживань. Якщо у робітника є нагода злити паливо чи забрати каністру ЗЗР — він нею скористається. Навіть тоді, коли є ризик втратити роботу. Адже покартають, випишуть штраф або й звільнять та приймуть знову — бажаючих працювати на селі завжди не вистачає.
Є й масштабніші злочинці, яких впіймати складніше, бо діють спільно з охороною. Це керівники підрозділів, що скеровують на сторону машини з зерном, знімають з техніки дорогі запчастини, а то й продають сівалки та трактори. Чим вища посада у такого "працівника", тим складніше вивести його на чисту воду. Втім, контролювати роботу окремих виконавців та підприємства в комплексі можна за допомогою автоматизованих IT-платформ, наприклад, таких як програмний комплекс Forland, що створений для мінімізації системних втрат с/г підприємств.
Результати опитування аграріїв
Серед близько 350 опитаних керівників підприємств 28% висловилися за автоматизацію бізнес-процесів, 55% не розуміють, для чого вони потрібні, а 17% впровадили системи контролю повністю або частково, або ж впроваджують саме зараз.
Автоматизація контролю
Як правило, у господарствах, що ведуть чіткий облік технологічних операцій, впроваджено автоматизовані IT-програми, що дозволяють в режимі реального часу на екрані смартфону чи комп’ютера відслідковувати всі операції — від якості обробітку на кожному полі чи витрат гербіцидів, до розрахунку поточної прибутковості підприємства.
Особливість автоматизованих IT-програм в тому, що контролювати можна як деякі процеси, наприклад, рух транспорту та витрати палива, так і всю діяльність компанії. У багатьох підприємствах впровадження систем контролю розпочалося з обладнання тракторів та вантажівок пристроями GPS-моніторингу. "Дуже корисна річ, що унеможливила крадіжки з боку механізаторів", — відзначили в одному з господарств. В іншому додали, що GPS-моніторинг не зробив крадіжки неможливими, але їх обсяги значно зменшилися і витрати на закупівлю палива у підприємства знизилися відчутно.
Читайте також: Директор з продажів "Нова пошта": Під час побудови мережі зважали на рівень розвитку аграрного сектору в регіоні
"Зараз у господарстві встановлено кілька GPS-трекерів на автомобілях. Ця технологія дозволила знизити затрати й допомагає контролювати водіїв".
Для техніки, яка далеко не виїздить, застосовують системи з датчиками кількості палива в баку та блоки, що відслідковують параметри роботи двигуна, і так визначають реальні витрати бензину чи дизпалива. Як і GPS, такі системи окупаються за кілька місяців.
Найчастіше системи GPS-моніторингу закупаються та встановлюються на найціннішу техніку, а є й такі підприємства, що купують трактори та сівалки вже обладнані системами контролю: "Техніка в господарстві сучасна. Вся її діяльність автоматизована і контролюється програмним забезпеченням, яке було закуплене разом з технікою. Результатами роботи системи контролю цілком задоволені", — розповів один з керівників.
Справляємося самі
Таку відповідь щодо контролю робіт ми чули досить часто. Поширені коментарі:
“Використовуємо дідівські методи управління й обліку, ніякими новими технологіями не цікавимося”.
“Ситуація в Україні не дозволяє впроваджувати в господарстві щось нове навіть у найближчій перспективі. Доки не наведуть порядок в країні і не перестануть хоча б вимикати світло (не знаємо, як будемо доїти корів), нічого нового впроваджувати не будемо".
Читайте також: Нічийні гектари: кому належить земля в Україні?
Поміж тим, багато підприємств зацікавлені у сучасних технологіях, але входять до великих агрохолдингів і не мають права приймати такі рішення. Один з керівників відзначив, що особливо актуальне питання контролю технологічних операцій під час посівної, коли на полях знаходиться вся служба охорони і всі процеси контролюються в ручному режимі.
Заможні чи хитрі?
Сьогодні є лише два дієвих шляхи припинення крадіжок — колективна відповідальність, коли там, де це можливо, штрафують не лише спійманого злодія, а й увесь колектив підрозділу, що отримав збиток. Тоді красти доводиться у сусіда, кума чи брата, а не у агропідприємства. Інший метод — автоматизація контролю. Це справді "всевидяче око", домовитись з яким неможливо.
Один з аграріїв, що впровадив автоматизований контроль, розповів: "Якщо я не буду знати про все, що відбувається в господарстві, я не буду розуміти, що відбувається, і не зможу відповідати за дії людей, які тут працюють. Не знатиму — не отримаю запланований результат. Тому все, що може заподіяти прямі збитки, вивчаю й контролюю досконально".
Наразі, згідно з даними опитування, в агропідприємствах країни з-поміж бути "заможними разом" чи "хитрими поодинці", рядові працівники частіше обирають другий варіант, а значний відсоток керівників з цим змирилися. Чи буде так надалі — покаже час, адже кількість господарств, що впровадили ІТ-системи контролю та управління, та контролюють всі бізнес-процеси, постійно зростає, так само як і тих, хто планують подібні інвестиції вже цього року.
Читайте також: В «солодких» очікуваннях посівної: прогнози щодо розвитку цукрової галузі
Впровадження автоматизованого контролю бізнес-процесів. Як це на практиці?
Роман Пархоменко, співвласник компанії "Глобино Агро"
- Вже зараз ми відчуваємо той позитивний економічний ефект, який дає нам використання IT-програми, яку ми впровадили в грудні 2015 року. Якщо в попередні роки компанія використовувала 200 тисяч кубів дизельного палива, то в цьому році — 187 тисяч. Якщо врахувати, що земельний банк збільшився у нас на 17%, то це більше 300 тисяч гривень економії.
Програмний продукт вирішує одночасно 5 завдань: контроль ресурсів, прозорість, аналіз даних і управління, планування і, як результат, підвищення прибутковості.
Як це виглядає? На все обладнання агропідприємства встановлюються датчики, які аналізують отриману інформацію і відправляють у систему. Так як це хмарне рішення, то власник може зайти в систему з будь-якого комп'ютера або смартфона, і побачити в цифрах і графіках, що відбувається на полі. Аж до того, як був проведений посів і де в конкретний момент знаходяться трактори. По суті, це CRM-система, яка дає можливість повного контролю над усіма процесами — починаючи від припинення банального злодійства й закінчуючи недопущенням прийняття неправильних технологічних рішень.
Іван Кунь, співзасновник Forland
- Порівняно з тим економічним ефектом, який у підсумку отримує аграрій, бюджет проекту мінімальний – зараз це $3 на 1 гектар, але ми весь час вдосконалюємо продукт, здешевлюємо процес і наше завдання — знизити ціну до 1$. Інвестиції в програму повертаються за один сезон.
Валерій Ласьков, генеральний директор агропромислової групи "Росток-Холдинг"
- Безумовно, сучасне управління важко уявити без інноваційних інформаційних систем. Однак варто зазначити, що компанії, які сьогодні пропонують програмні продукти, в основній масі не роблять комплексний аудит бізнес-процесів, які належить автоматизувати. До того ж часто і система управління самого підприємства не готова до впровадження нового програмного продукту. Тому, перш ніж приймати рішення на користь того чи іншого ІТ-рішення, компанія повинна провести попередні заходи — ретельно проаналізувати і, в разі необхідності, детально спланувати реорганізацію вже існуючої системи управління.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)