Питання на мільярд: що очікувати агросектору від нового меморандуму МВФ?

В понеділок, 20 березня, Міжнародний валютний фонд має ухвалити рішення - надавати чи не надавати Україні новий транш кредиту в один мільярд доларів. Нагадаємо - до кінця 2019 року Україна розраховувала отримати 17 мільярдів доларів фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду, але поки що отримала лише три транші загальним обсягом у 7,7 мільярдів доларів. Переговори про умови виділення четвертого транш у один мільярд доларів йдуть ще з кінця минулого року.

За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, текст Меморандуму про співпрацю з МВФ є конфіденційним допоки обидві сторони – Україна та МВФ – його не підпишуть, та не дадуть своєї згоди на публікацію змісту документу. Але з подачі деяких політичних сил орієнтовний перелік економічних та політичних вимог Меморандуму просочився в інтернет, що спричинило бурхливу реакцію серед громадськості, зокрема агробізнесу.

«Найгарячішим» питанням, яке піднімається у ході переговорів з МВФ,  для агросектору є питання запуску ринку землі. За попередньою інформацією, єдиною вимогою у цьому питанні є прийняти закон про обіг земель сільськогосподарського призначення до кінця травня 2017 року, аби з 1 січня 2018 року мораторій на продаж ріллі втратив свою чинність.

Але Меморандум містить й ряд інших вимог, які тим чи іншим чином дотичні до аграрного сектору. Наприклад, до кінця березня 2017 року Україна зобов`язується об`єднати митну та податкову адміністрації ДФС у один структурний підрозділ. Також – протягом 2017 року утричі скоротити кількість внутрішніх пунктів митного оформлення. Окрім цього, до кінця квітня 2017 року Верховна Рада має прийняти закон про створення фінансової поліції на заміну податковій міліції.

До кінця 2017 року парламент також має прийняти законодавство, яке дозволить НБУ створити кредитні реєстри. Приватні банки мають отримати доступ до таких реєстрів у грудні 2018 року. Окрім цього, до кінця червня 2017 року має завершитись реструктуризація націоналізованого Приватбанку.

Окремим місцем у Меморандумі також наділені зобов`язання нарешті приватизувати протягом І півріччя 2017 року Одеський припортовий завод, котрий є крупним виробником аміаку та карбаміду. Також  - ухвалення до кінця березня 2017 року законодавства, яке регулюватиме роботу установи бізнес-омбудсмена в Україні. Нагадаємо – така установа уже працює, її головне завдання – представництво інтересів бізнесу у суперечках із органами влади. Очолює установу Альгірдас Шемеретас.

Agravery.com вирішив опитати експертів: який вплив на економіку України, зокрема агросектор, матиме реалізація вищеперерахованих зобов`язань? І чи будуть вони реалізовані взагалі?

Мар`ян Заблоцький, голова Українського товариства економічних свобод, про зобов`язання запустити ринок землі в Україні

- Я не думаю, що МВФ буде сильно наполягати на реалізації цієї вимоги. Мої джерела у МВФ говорять, що насправді питання земельного мораторію було внесено до Меморандуму на прохання Адміністрації президента, хоча це подається як особлива вимога щодо співпраці з МВФ.

Читайте також: Можливе скасування заборони на продаж землі: що станеться?

Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, про зобов`язання по Установі бізнес-омбудсмена в Україні та реструктуризації Приватбанку

- Вимога нарешті інституалізувати діяльність Установи бізнес-омбудсмена насправді була і в попередньому Меморандумі про співпрацю з МВФ. Наголошу – ця Установа і так уже працює на неформальних засадах, її діяльність у 2016 році зберегла бізнесу 8 мільярдів гривень. Але на мою думку, для бізнесу насправді набагато важливішим є вимога посилити повноваження НАБУ, що також відображено у Меморандумі.

Націоналізація «Приватбанку» і так коштувала платникам податків п`ять мільярдів доларів. Зрозуміло, що потрібно хоча б постфактум провести аудит усіх активів банку, та позбавитись від найбільш «токсичних», аби нарешті нормально запрацював і сам «Приватбанк», і банківська система України взагалі. За деякими оцінками, реструктуризація «Привату» може коштувати держбюджету ще близько мільярда доларів, але така трата потім дасть свій позитивний ефект від економіки.

Читайте також: ФГФО торгує майном: підводні камені під час продажу підприємств, що були в заставі банків-банкротів

Сергій Фурса, фахівець відділу продажу боргових цінних паперів Dragon Capital, про зобов`язання створити кредитні реєстри для НБУ та приватних банків

- Якщо такі реєстри будуть насправді створені, це дозволить мінімізувати ризики для банків при кредитуванні бізнесу. Але поки що складно спрогнозувати, чи стануть після цього банки охочіше видавати кредити, зокрема агробізнесу.

Читайте також: Ціну знижено: чи витримають виробники сезон "великого молока"?

Дмитро Гордійчук, директор компанії "Інфоіндустрія", про зобов`язання приватизувати у І півріччі 2017 року Одеський припортовий завод

- На мою думку, держава не проведе приватизацію ОПЗ і у 2017 році – обов`язково знайдеться причина, яка «завадить» приватизації.

Навіть якщо завод буде нарешті передано у приватні руки, не варто очікувати, що ця подія вплине на український ринок мінеральних добрив. Значно більший вплив матиме рішення суду, за яким ОПЗ має віддати 250 мільйонів доларів боргу «Остхему» Фірташа. Сума велика, і з її поверненням можуть виникнути проблеми, через що Фірташ може вдатись до нових деструктивних дій на українському ринку міндобрив.

Читайте також: Запуск заводів Ostchem відстрочили

Ольга Богданова, голова податкового комітету Громадської ради при МЕРТ, щодо об`єднання податкової та митної адміністрацій ДФС

- На мою думку, митницю з податковою не варто об`єднувати в одну структуру в рамках ДФС тому, що митні процедури є достатньо складними та вимагають окремого адміністрування.

Об`єднання податкової та митної адміністрацій насправді має на меті оптимізувати процеси в рамках самої ДФС, та отримати додаткові дані.

Уже маємо випадки, коли фіскали починають донараховувати ПДВ. Як працює податкова у таких випадках?Вона відкриває митні накладні, відслідковує, за якими цінами підприємства продають  певний вид продукцій, і починають виставляти претензії тим компаніям, які на думку фіскалів, занизили ціни на свою продукцію.

Будь-яка база даних – це зброя в руках фіскалів. Мабуть, у нормальній країні це нічого поганого для бізнесу не означає, але у нас будь-які можливі дані використовуються для тиску на бізнес. 

Читайте також: Енергоменеджери: рецепт економії енергії для вже ефективного підприємства

                                                                                  Іван Киричевський

фото: imf.org