ФГФО торгує майном: підводні камені під час продажу підприємств, що були в заставі банків-банкротів

За останні три роки в Україні було ліквідовано 88 банків, з яких 81 банк – за рішенням Національного банку України. За оцінками експертів, сума коштів населення та бізнесу, яка залишилась у ліквідованих банках, становить більше 100 мільярдів гривень.

Аби повернути вклади населенню Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) проводить аукціони з продажу прав вимоги за кредитами, які забезпечені заставним майном позичальників. Основним торгівельним майданчиком для таких торгів є система "ПроЗорро". В рамках таких торгів ФГВФО нових власників отримують і активи у сфері аграрного бізнесу. Наприклад, 11 жовтня 2016 року за 158 млн грн було продано право вимоги на кредит, заставою по якому був маслоекстракційний комбінат у Харківській області. 21 березня ФГВФО проведе аукціон з продажі права вимоги по трьом кредитам одним лотом, заставою по якому є фруктові сади та холодильний комплекс для зберігання фруктів на Херсонщині. Останній день подачі заявки для участі в аукціоні – 20 березня. Вартість заборгованості по згаданим кредитам сягає майже 100 мільйонів гривень, початкова ціна лоту – 41,3 млн грн.

Але наскільки просто купити такі активи?І чи варто їх взагалі купувати?

Читайте також: Можливе скасування заборони на продаж землі: що станеться?

Чи багато покупців на такі активи?

Попит на будь-які заставні активи є обмеженим, адже в країні нема інвестиційного буму, говорить фахівець відділу продажу боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. Але мають мотивацію купувати ці активи позичальники, які не встигли розплатитись по своїм кредитам у ліквідованих банках.

Партнер компанії Kreston GCG  Артем Ковбель підтверджує слова колеги – заставні активи аграрних підприємств в Україні як правило викуповують самі ж власники аграрних компаній, які таким чином фактично можуть скоротити суму до поверненню по кредиту мінімум на третину від попередньої вартості лоту. Або ж їх конкуренти, які раніше не займались  агробізнесом як профільним видом діяльності. "Наприклад, є чутки, що родина Герег, які є власниками "Епіцентру", починають скупку аграрних активів. Також група "ТАС" Сергія Тігіпка намагається розширити свої аграрні активи", - коментує експерт.

Втім, як розповів Олексій Маловічко, генеральний директор майданчику з електронних торгів UBIZ, минулого року інтерес до скупки аграрних активів, що опинились у заставах по кредитам у ліквідованих банків, проявив американський агрохолдинг "Каргіл", який був акціонером ліквідованого "Дельта-банку". Передбачалось, що компанія First Financial Network (FFN), фінансовим директором якої є Тоні Каргіл, стане одним майданчиків торгівлі заставним майном, яке йшло по кредитам аграрних компаній.

"Було досягнуто неофіційних домовленостей, що права вимоги по кредитам з "цікавими заставами" будуть продані за 5% від вартості кредитів. Але потім всі плани та домовленості поламались", - каже Маловічко.

Але, як кажуть експерти, обмеженість кола покупців таких активів аж ніяк не означає, що аграрні активи по кредитним заставам легко набути.

Читайте також: Енергоменеджери: рецепт економії енергії для вже ефективного підприємства

Кіт в мішку?

Маловічко пояснює – Фонд не веде обліку об’єктів застави за їх профілем, лише за банківським номером кредитної угоди. По одному лоту на право вимоги кредиту може йти одразу декілька об’єктів застави, або ж навпаки – один об’єкт може виступати заставою по одразу декільком кредитам. Тому складно достеменно з’ясувати, які активи є заставою по тому чи тому кредиту.

Але навіть якщо відомо об’єкт застави, то ще треба докласти зусиль, аби витребувати такий актив. Економічний експерт Борис Кушнірук пояснює  - ФГВФО продає права вимоги як і по строковим, так і по простроченим кредитам. І в обох випадках може трапитись так, що покупець права вимоги муситиме добиватись передачі або суму боргу, або застави через суд.

Втім, навіть якщо суд задовільнить такий позов на користь позивача, то і тут не факт, що вдасться таки заволодіти бажаним об’єктом. Злата Пономарьова, виконавчий директор ТОВ Електронні торги України,  розповідає – як правило в якості застав по довгостроковим кредитам агрокомпаній йдуть елеватори та складські приміщення, а також сільгосптехніка. Заставою під короткострокові кредити аграріїв, як правило, йде зерно, або ж інші "товари в обороті". "Але, як правило, по таким кредитам складно добитись або передачі застави, або ж повернення грошової суми кредиту, оскільки ж застава у “обороті”,  позичальник може до безкінечності відкладати її передачу кредитору", - каже експерт.

Втім, як розповідає Дмитро Бойко, радник порталу UBIZ.ua, позичальники і по довгостроковим кредитам роблять усе можливе, аби убезпечити своє заставлене майно від продажу, у випадку, якщо самі не зможуть його викупити. В якості прикладу він наводить Рокитнянський цукровий завод, який був заставою по одному з кредитів, право вимоги якого мав продавати ФГВФО. Власник заводу за "відкат" провів продаж обладнання цукрового заводу як арештованого майна, натомість встановив там біогазові установки, які купив по кредиту ЄБРР. "Звісно, ФГВФО продав права вимоги по цукровому заводу, але насправді новий власник отримав лише стіни заводу. Право вимоги кредиту на біогазові установкам належить ЄБРР", - каже експерт.

Читайте також: Суд дозволив Ostchem стягнути з ОПЗ $251,2 млн

Кушнірук додає  – у переважній кількості випадків позичальники "потурбувались", аби "убезпечити" своє майно, яке стало заставою по кредитам ще задовго до "банкопаду". Тому експерт відкидає звинувачення, які лунають у бік ФГВФО і НБУ, що через їх недбалість вартість заставних активів упала з 400 мільярдів гривень до 50 мільярдів гривень.

"Але ж ті активи справді коштують не більше 50 мільярдів, позичальники постарались, аби від застав лишились тільки "голі стіни" та офісне обладнання", - коментує економіст.

Тому, на думку Маловічка, є декілька виходів з такої ситуації. Або взагалі утриматись від участі у аукціонах з продажу прав вимог по кредитам. Або ж через ФГВО або позичальника напряму пересвідчитись щодо реального стану заставного майна. І тільки якщо стан заставного майна є задовільним для майбутнього покупця, брати участь у аукціонах, які проводить ФГВФО.

Читайте також: Гіркі жнива: п’ять причин, чому агросектор наздоганяє вугільну галузь за рівнем травматизму

                                                                                                                                                                  Іван Киричевський

фото: dolg.guru