Служба спотикання, або чим парламент замінить податкову міліцію?

Податкову міліцію формально скасували ще півтора року назад. Але структуру на заміну за цей час так і не створили. Тому податкова міліція продовжує працювати та створювати проблеми для українського бізнесу, зокрема аграрного. Наприклад, наприкінці квітня 2018 року силовики обшукали зернові термінали «ТІС-Зерно» та «Ніка-Тера». Як пояснили у Генпрокуратурі, слідчі шукали сліди фіктивних фірм, які займаються агроекспортом.

Вирішити проблему із нелегітимною податковою міліцією ВР збиралась минулого тижня, у четвер 17 травня. Як говорила народний депутат Оксана Продан, до сесійної зали для першого читання мали внести три законопроекти про структури на замін податкової міліції. Перший - законопроект № 8157 «Про національне бюро фінансової безпеки» або ж НБФР, автор -  голова податкового комітету ВР Ніна Южаніна. Другий – законопроект №8157-1 «Про національне бюро фінансової безпеки», автор - член податкового комітету ВР Андрія Журжія. Третій – законопроект №4228 «Про фінансову поліцію» авторства члена податкового комітету ВР Ніни Южаніної.

Читайте також: Курс на легалізацію, або що збільшило утричі доходи аграріїв у податковій звітності?

Якби парламент ухвалив хоча б один із цих законопроектів, Мінфін отримав би спосіб позбавити аграріїв проблем із незаконними діями ДФС та зупинити роботу системи блокування податкових накладних, каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов. Але того дня нардепи так і не взялись за питання реформи податкової міліції, яке мали вирішити ще у 2008 році, коментує експерт реформи органів правопорядку Реанімаційного пакету реформ Євген Крапивін. За його словами, у 2008 році ухвалили Концепцію реформування кримінальної юстиції України. Уже за цим документом, податкову міліцію мала замінити фінансова поліція.

Фактично, за цю реформи уряд взявся лише навесні 2017 року. Мінфін розробив законопроект «Про Службу фінансових розслідувань». Але цей документ не підтримала Національна рада реформ. У жовтні 2017 року президент Петро Порошенко заявив, що фінансовими та податковими злочинами мають займатись «ботаніки в окулярах, а не м’язисті хлопці». І наказав очільниці податкового комітету ВР Ніні Южаніній підготувати свій законопроект про структуру на заміну податковій міліції.

Завдання глави держави Южаніна виконала менш ніж за півроку. У парламенті законопроект № 8157 зареєстрували 19 березня 2018 року. Профільний комітет схвалив 18 квітня разом із альтернативними законопроектами Журжія та Острікової. Але наступного дня, 19 квітня, парламент не знайшов достатньо голосів, аби всі три документи потрапили до порядку денного поточної сесії.

Щастя числа та повноважень

Спільне у цих законопроектів лише одне – автори цих документів хочуть створити службу з набагато ширшими завданнями та повноваженнями, яка зможе замінити не лише податкову міліцію, але й «економічні» підрозділи МВС та СБУ.

Нинішня податкова міліція має штат у 15 тис чоловік, підпорядковується очільнику ДФС. Її завдання - попереджувати незаконну розтрату бюджетних коштів та ухиляння від сплати податків. Для цього фіскали мають право на розшуково-оперативну діяльність та досудове слідство. Здобуті матеріали по економічним «неподатковим» злочинам податківці мали передавати до профільних підрозділів МВС і СБУ.

Читайте також: Директор «Транссервіс-2008»: Прихід силовиків коштує портовикам не менше $50 тис.

Натомість, Южаніна у своєму законопроекті №8157 пропонує створити Національне бюро фінансових розслідувань як окрему силову структуру, керуватиме якою Кабмін. НБФР матиме власний спецназ та 4 тисячі працівників у штаті. Глава держави матиме право звільнити керівника установи. Обиратиме директора НБФР конкурсна комісія із представників від президента, ВР і Кабміну. Автор законопроекту сподівається, що з появою НБФР держава зможе налагодити систему добровільної сплати податків. Також – побудувати в Україні конкурентне середовище для бізнесу.

Автор законопроекту №8157-1 Журжій також хоче появи НБФР як правоохоронного органу, але без власного спецназу. Керувати такою структурою має Кабмін. До НБФР закриють шлях фіскалам, які працювали після 2010 року, до штату установи наберуть не більше 3 тис чоловік. Директора НБФР призначатиме комісія із представників Мінфіну, ВР та Нацагентства з питань держслужби.

У законопроекті №4228 Острікової йдеться, що фінансова поліція має бути не силовою структурою, а звичайним державним органом, який підлягатиме міністру фінансів. При цьому установа берегтиме від розкрадання не лише гроші держбюджету, але й міжнародну фінансову допомогу. Для такої роботи наймуть не більше 1,5 тис чоловік. Голову установи призначатиме комісія з представників Кабміну та міжнародних організацій, як FATF (Організація по боротьби із відмиванням грошей), OECD (Організація економічного розвитку) та MONEYAL (Комітет експертів Ради Європи із відмиванням грошей). Взагалі, у пояснювальній записці до законопроекту автор ініціативи пише, що зараз більшість економічних злочинів чиняться не проти держави, а приватних компаній. Злочинцями є бізнес-партнери або власні працівники, з якими може впоратись і власна безпека бізнес-структур. Тому, «нав'язування бізнесу правоохоронного захисту з боку держави є контрпродуктивним для розвитку економіки». А «оптимальною моделлю стане ліквідація податкової міліції та cтворення Фінансової поліції як сервісного органу», за взірцем Італії, Туреччини та Греції.

Читайте також: Географія земельної ренти: скільки селянам платять за землю

Концепції чекають і програють

Як кажуть опитані Agravery.com експерти, уряд, парламент та громадськість не змогли знайти згоди щодо концепцій реформування податкової міліції. Зокрема, законопроект №8157 Южаніної розкритикував Мінфін. На думку представників міністерства фінансів, законопроект Южаніної №8157 потрібно повністю переписати. Хоча б тому, що повноваження НФБР дублюватимуть повноваження НАБУ та Державного бюро розслідувань. При цьому службовці Мінфіну не розуміють процедуру, за якою створять Нацфінбюро розслідувань, та виберуть директора для цієї структури. Нардеп Оксана Продан заявила, що фінансова поліція у будь-якому варіанті не повинна мати спецназ, лише аналітичні відділи.

Заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак додав, що громадськість має контролювати призначення не тільки директора НБФР, але й працівників установи. «Неприйнятно, коли директор має змогу призначити чотирьох членів громадської ради, а інших трьох – через інші канали. Адже тоді апріорі 4 проти 3 зможуть ухвалювати потрібні рішення”,  – каже  Грегірчак. Більш того - громадський контроль роботи наступника податкової міліції має починатись вже на стадії відбору працівників ради громадського контролю, заявляє експерт реформи органів правопорядку РПР Володимир Петраковський. За його словами, працівників громадської ради НБФР або ж фінансової поліції мають вибрати не через загальні збори, а через електронну процедуру голосування. Більш того, Петраковський заявив, що вважає законопроект Южаніної №8157 «неконституційним». «Вплив президента на формування нового органу, суперечить Конституції, яка передбачає, що повноваження Президента не можуть бути розширені», - прокоментував  експерт.

Читайте також: Наполовину легальні: як вивести з тіні українських аграріїв?