Реклама

Школа агрономів: навіщо вносити біодеструктори стерні?

Ви все ще спалюєте стерню і навіть не чули про біодеструктори? Тоді поради від Володимира Сіленка, агроконсультанта компанії "БТУ-Центр" саме для вас.

агроконсультант компанії "БТУ-центр"

Природна родючість ґрунтів формується впродовж тисячоліть. Усі розуміють шкоду для ґрунту, як біологічного організму, від бездумного розорювання земель та незбалансованого мінерального живлення. Розуміють, але свідомо продовжують це робити. 

Ми з прикрістю оцінюємо шкоду від граду, пожежі у період жнив, заморозків. Але просто неможливо оцінити вплив її  на мікрофлору ґрунту через спалювання рослинних решток після збирання зернових та технічних культур. Як не прикро, але саме корисна мікрофлора більш чутлива до стресових випадків. Погіршення мікробіологічної активності ґрунту призводить до катастрофічного зниження показників його родючості.

Гіркий досвід засвідчує, що родючість ґрунту дуже легко погіршити і важко відновити до попереднього стану, найважче – покращити. Саме тому варто відмовитись від спалювання стерні і використовувати біодеструктори.

Читайте також: Хлібне буття: про що свідчить зерновий меморандум Мінагрополітики?

Цінність рослинних решток, соломи зернових, технічних та інших культур, що лишається на полях після збирання врожаю, підтверджена багатьма дослідами та практичним агрономічним досвідом. Саме біодеструктори призначені для отримання максимальної вигоди від них.

Рештки соломи – прекрасна їжа для мікробів. Саме із рослинних решток мікроорганізми утворюють гумус у ґрунті. На переробку рослинних решток у гумусові речовини спрямована основна дія біодеструкторів. У процесі розкладання утворюються напівпродукти та запасається енергія, що витрачається для побудови тіл мікроорганізмів і гумусових речовин. Таким чином гумати утворюються природно. Але це тільки однин аспект користі від біодеструктора.

Друга, не менш важлива, - контроль за кількістю патогенних мікроорганізмів на рослинних рештках та в ґрунті. Така дія біодеструкторів відбувається завдяки вмісту біологічно активних речовин: біофунгіцидів, ферментів, полісахаридів, фітогормонів, вітамінів, амінокислот, макро- та мікроелементів; целюлозорозкладаючих ферментів, мікроорганізмів різних таксономічних груп, як-то: азотфіксуючі, фосфор- та каліймобілізуючі, бактерії-антагоністи патогенних грибів та бактерій із великим терміном придатності.

Читайте також: Дотаційна політика, або чи справді фермери бажали відставки Мартинюка?

Особлива цінність біодеструкторів полягає у стійкості мікроорганізмів та їх активній дії в умовах як низьких (+3ºС), так і високих температур (+45ºС), стабільності в умовах стресових факторів, як посуха чи дефіцит вологи.

Краще і швидше розкладаються добре подрібнені рештки (відрізками до 10 см), рівномірно розтрушені на поверхні ґрунту та оброблені біодеструкторами концентрацією 1-2 л/га з додаванням 15-20 кг азотних добрив на 200-250 л води, із заробленням відразу у ґрунт або ж без зароблення за технологій No-Till, Strip-Till. Азотні добрива додаються для кращої роботи мікроорганізмів, що входять до складу препаратів.

Обробляти рештки біодеструкторами краще за оптимальних температур (18-24°С) та оптимальній зволоженості ґрунту. Пам’ятайте, що пряме сонячне проміння згубно впливає на мікроорганізми. На практиці внесення біодеструкторів проводять звечора із негайним зароблянням у ґрунт. Також і при заорюванні соломи її слід обробляти деструктором навіть за високих температур у вечірні години чи похмурі дні, безпосередньо перед оранкою.

Читайте також: Міфи про їжу: чи можуть кавуни бути нітратними?

Проте за умов високих температур внесення препаратів не зменшує дії біоти, що міститься в біодиструкотрах. Вона, розселяючись на рослинних рештках, капсулюється та зберігає свою життєдіяльність до настання сприятливих умов.

Окремо відзначимо застосування біодеструкторів у багаторічних садових насадженнях. Вони використовуються у трьох випадках: при підготовці площі під садіння, для зменшення первинного зараження хворобами та покращення розкладання мульчуюючого матеріалу.

Випадок перший. При підготовці нової площі під закладання саду, пропонується вносити біопрепарат-деструктор, використання якого шляхом обробки дикорослих рослинних решток перед заорюванням прискорює їх розкладання; оздоровлює ґрунт, зменшуючи розвиток патогенів у ньому; покращує структурний склад і біологічну активність ґрунту; покращує доступність поживних речовин.

Випадок другий. Обробіток листя восени у комбінації з карбамідом обмежує формування основного джерела первинної інфекції збудників хвороб і за рахунок цього зменшить її небезпеку у ранньовесняний період.

Випадок третій. Для збереження вологи, запобігання росту бур’янів, поліпшення теплового режиму застосовують мульчування гряд на ягідниках чи приштамбових смуг у садах органічними матеріалами (тирса, солома, компости тощо). Для розкладання мульчматеріалів та прискорення їх мінералізації використовується біодеструктор.

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com, на сторінці Facebook, у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на  [email protected].



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама