Реклама

Дотаційна політика, або чи справді фермери бажали відставки Мартинюка?

Питання держпідтримки аграріїв стає політичним. Хоча сума нарахованих дотацій залежить лише від об’єму інвестицій аграріїв у власне господарство.

журналіст Agravery.com

«Держпідтримка фермерів провалена, тому керівництво Мінагрополітики має піти у відставку», - писали ЗМІ у четвер 9 серпня. Пояснимо, того дня була прес-конференція колишнього керівника Українського держфонду підтримки фермерів Івана Слободяника, котрий назвався головою Комітету АФЗУ. Діяч заявив, що станом на 7 серпня 2018 року 1174 агропідприємства отримало лише 436 млн грн держпідтримки, зокрема 261 млн грн на підтримку тваринництва, 172 млн грн – на компенсацію частки вартості нової агротехніки, 2,9 млн грн – на компенсацію частки вартості саджанців. На 262 фермерських господарства припало лише 21,3 млн грн дотацій, і жодної гривні із «фермерського мільярду». Заявки на агродотації подавало 13% членів АФЗУ, з яких 11% уже отримало відмову у підтримці. Тому 58% фермерів побоялись подаватись на програми агродотацій.

Слободяник заявляв, що користується даними порталу публічних фінансів Е-дата та «незалежного соціологічного дослідження компанії ContactCall». На його думку, озвучені цифри дають підстави заявляти, що «Кабмін та Мінагрополітики фактично провалили програму держпідтримки фермерів», тому очільник аграрного міністерства Максим Мартинюк має піти у відставку.

У відповідь на уточнююче запитання кореспондента Agravery.com Слободяник сказав, що озвучене на прес-конференції є позицією АФЗУ, яку фермери збирались представити на нараді в Мінагрополітики, що мала відбутись того ж четверга. Які ж вимоги збирались висувати фермери керівникам аграрного міністерства, і чи буде АФЗУ і далі вимагати відставки Мартинюка, Слободяник відповідати відмовився.

Іван Слободяник. фото: antikor.com.ua

Половина підтримки

У Мінагрополітики спростували заяву Слободяника про нараду 9 серпня, де фермери мали висловити недовіру керівництву міністерства. При цьому в аграрному відомстві визнають, що система аграрних дотацій працює з недоліками. Наприклад, із 945 млн грн на компенсацію затрат на нову агротехніку витратили лише 100 млн грн. «Основний сплеск закупівлі техніки припадає на другу половину року, тому в останньому кварталі ми очікумо суттєвого зростання запитів і виплат», - коментував очільник Мінагрополітики Agravery.com.

Читайте також: Q&A: аспекти збору та використання роялті у країнах ЄС

На покриття затрат на нові тваринницькі ферми у бюджет заклали два мільярди гривень. Поки що міністерство отримало 8 заявок лише на 220 млн грн компенсацій. Аграріям складно оформити весь пакет документів, потрібний для нарахування дотації, пояснював Мартинюк.

Максим Мартинюк. фото: maximmartynuk.com

Половину «фермерського мільярду» заклали на компенсацію відсотків по кредитам. На таку фінансову допомогу дрібні агровиробники взагалі не подали заявок. Тому Мінагрополітики хоче «перекинути» витратити частину «фермерського мільярда» для компенсації фермерам сплаченого ЄСВ. «З одного боку, на них знижується податкове навантаження, але натомість вони гарантовано будуть забезпечені пенсіями у майбутньому», - говорив урядовець.

При цьому в Мінагрополітики пишаються, що змогли максимально покрити запити на інші види дотацій. У І півріччі цього року  260 млн грн дотацій на утримання корів отримало 1,2 тисячі тваринницьких підприємств, які володіють 74% наявного поголів’я. Населення отримало 7 млн грн дотацій на утримання власної ВРХ. П’ятдесят шість садівничих підприємств отримало 72 млн грн дотацій, чим повністю покрили свої запити на покриття затрат на нові саджанці для 1,3 тисяч га садів. МХП отримало лише 8,15% від запрошених сум аграрної держпідтримки.

Тим більш, що головна мета системи агродотацій – розвиток тваринництва і садівництва як стагнуючих галузей, а не просто поповнити доходи агросектору на 6,2 мільярди гривень державних коштів. «Зверніть увагу, що міністерська система дотацій побудована наступним чином: можливість отримати відшкодування у фермера з’являється лише після того як спочатку він інвестує власні кошти. Якщо  на дотації витратять менше планових 6,3 млрд грн, це означатиме лише вищу від планової ефективність держпідтримки аграріїв», - наголошує економіст IMF Group Григорій Кукуруза.

Обрана компанія аграріїв

Аграрні асоціації постійно критикували урядову програму агродотацій на 2018 рік, головним чином через її формат та незручність для агровиробників. Наприклад, у Всеукраїнській Аграрній Раді побоювались «ручного розподілу» дотацій через комісії, який практикувався за часів колишнього президенту Віктора Януковича. Також у ВАР заявляли, що мільярд гривень для компенсації затрат на нову техніку і два мільярди для затрат на нові тваринницькі ферми лишаться не використаними, бо аграрії не планують таких масштабних інвестицій. Тому представники ВАР на І Всеукраїнському аграрному віче 19 грудня 2017 року запропонували очільнику Мінагрополітики Мартинюку замінити дотації зниженим ПДВ для аграріїв до 13% або до 10%. Вдруге таку пропозицію представникам Мінагрополітики озвучили під час міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство» 6 червня 2018 року. Керівник Асоціації свинарів України Артур Лоза заявляв, що держпідтримкою у нинішньому форматі не зможе скористатись жодне свинарське господарство. Агропідприємства галузі потребували двох видів дотацій: покриття затрат на нові комплекси та на комерційне поголів’я. Лише на легалізацію нових ферм доведеться витратити лише 2018 рік, тому перші кошти за програмою свинарі отримають лише 2019 року.

Мінагрополітики не погодилось дотувати купівлю комерційного поголів’я свиней. Купівля племінного поголів’я свинарям не вигідна економічно.  У серпні цього року в інтерв’ю одному із видань керівник АФЗУ Іван Томич наголошував, що із «фермерсього мільярда» у нинішньому форматі фермери зможуть використати лише 100 мільйонів гривень, через складність бюрократичних процедур. Тому Томич пропонував переформувати цю підтримку у пряму дотацію на гектар ріллі в обробітку.

Читайте також: «Мінус Роттердам», або як працюватиме ринок електроенергії для аграріїв?

Ані АФЗУ, ані ВАР не висловлювала вимог відставки Мартинюка через недосконалість роботи системи держпідтримки аграріїв. Також – не уповноважувала Слободяника виступати від імені агровиробників, котрий конфліктує навіть із «материнською»  АФЗУ, коментують у неофіційних розмовах керівники аграрних асоціацій. На їх думку, діяч використав питання агродотацій виключно для задоволення власних політичних амбіцій.

В принципі, сам Слободяник не відкидає факт своєї політичної ангажованості. У відповідь на уточнююче запитання кореспондента Agravery.com Слободяник підтвердив, що у грудні 2017 року приєднався до «Руху нових сил Михайла Саакашвілі», де мав курувати «Аграрну платформу» Руху. «Але замість напрацювань в рамках Аграрної платформи мені довелось займатись нашим протестом в урядовому кварталі взимку цього року, до якого мені вдалось долучити певну частину фермерів», - розповів діяч.

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com, на сторінці Facebook, у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на  [email protected].



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама