Міфи про їжу: чи можуть кавуни бути нітратними?

Часто доводиться чути від пересічних громадян, що фермери використовують понаднормову хімію, аби «смугасті ягоди» швидше росли і були більшими. Чесно кажучи, у часи розвиненого Інтернету цей міф мав би вже вмерти, - але ж ні. Особливо мене здивувала моя знайома, яка сказала щось на кшталт «зараз небезпечно купляти кавуни, вони усі наколоті нітратами». І вона свято вірить, що фермер особисто зі шприцем заправленим чистими нітратами обходить своє поле розміром 20 гектарів і робить всім кавунам небезпечні ін’єкції. Такий собі Доктор Зло. І я розумію, що вона не одна така. Люди просто не розуміють, що це абсурд, оскільки така ін’єкція по-перше, ні до чого позитивного не призведе, а по-друге просто фізично це дуже важко. Це ж скільки потрібно найняти людей, аби вони зробили цю роботу? А ще, кожному із працівників потрібно заплатити в середньому 350 гривень в день. Та ці кавуни будуть «золотими»! Окрім того, до місця уколу може потрапити бактеріальна або грибкова інфекція і замість врожаю фермер отримає купу гнилих ягід.

Тому такий варіант потрапляння нітратів у рослину неможливий. Нітрати можуть надійти до рослини з ґрунту або через листову поверхню при позакореневому підживленні. Фермер, звісно, може збільшити дозу азотних добрив, які мають нітратну форму, але однаково, критичної маси цієї речовини у кавуні досягти не вдасться. Про це каже в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун, а я їй вірю, оскільки вона дозволила їсти морозиво, коли болить горло. За її словами, у кавуні міститься усього 60 мг нітратів на кілограм ваги. Це далеко не найбільший показник серед овочів, фруктів та зелені. Так, за даними Уляни Супрун, в шпинаті, селері, листовій капусті та столових буряках, у середньому, міститься 1-1,5 тисячі міліграмів нітратів на кілограм. Така ситуація цілком закономірна з агрономічної точки зору, оскільки азот необхідний для розвитку саме листової системи рослини і тому накопичується у ній найбільше. У цих рослинах, здебільшого, ми вживаємо саме листя. Тоді як для формування кореневої системи (коренеплодів) і плодів більше потрібні фосфор та калій. Азот не може довго затримуватись у кореневій системі і транспортується рослиною до листя. Тому найменший ризик отримати отруєння нітратами мають саме коренеплоди. Особисто я ні разу не чув, щоб хтось казав про ранню картоплю із нітратами, а от про редис чомусь так іноді кажуть, і причина накопичення ним нітратів може бути лише одна - його зібрали одразу після підживлення азотними добривами. У цьому випадку коренева система просто не встигла транспортувати весь азот вверх, до листової поверхні. У результаті чого підвищилась доза нітратів.

Тема нітратів мусується весь час, і, згідно наукових досліджень, проведених в ЕС, найбільшу кількість цих небезпечних речовин (більше 2500 мг на кілограм свіжої ваги) містять селера, кресс-салат, салат латук, столові буряки, шпинат та рукола. Високий вміст нітратів (від 1000 до 2500 мг/кг) можуть мати пекінська капуста, фенхель, кольрабі, цибуля порей та петрушка. Середній вміст нітратів (від 500 до 1000 мг/кг) містять капуста, кріп, ріпа, савойська капуста. Низька концентрація  (від 200 до 500 мг/кг) міститься у броколі, моркві, цвітній капусті, огірку, гарбузі, цикорії. І найменше (до 200 мг/кг) містять артишок, спаржа, квасоля, баклажани, часник, цибуля, зелена квасоля, гриби, горох, перець, картопля, помідор та кавун.

Тому будьте обережні саме із зеленню, а не з кавунами, адже вони є одними із найбезпечніших. Ви можете мені заперечити, що раніше багато людей труїлись кавунами, матимете рацію. Так, ці прикрі епізоди мали місце, але, скоріше за все, вони не пов’язані саме з нітратами. Приміром, на баштанах могли застосовуватись пестициди без дотримання регламенту. Вони могли вирощуватись на забруднених важкими металами чи хімічними речовинами ґрунтах. Причин може бути безліч і для того, щоб достеменно їх зрозуміти, що ж саме викликало отруєння потрібно проводити ретельні лабораторні дослідження. Тож їжте кавуни і будьте здоровими!