Сахара наступає: як українські аграрії вологу у полях рятують

Щороку, 17 червня, у світі відзначають День боротьби з опустеленням і посухою. Дедалі частіше вимушені вшановувати його і українські агрономи, адже кількість вологи на полях  досягає критичної точки. Якщо раніше проблеми із посухою були характерними для південних регіонів держави, то на сьогодні  на нестачу вологи нарікають агрономи центральних і навіть західних регіонів. Як засвідчують експерти та виробники, якщо така ситуація із дощами продовжуватиметься, це може коштувати Україні зниженням валового урожаю зерна, подекуди на 15-20%. Тож аграрії вимушені винаходити способи, яким чином зарадити ситуації і зберегти воду у грунті для рослин.

Погодна дилема

Згідно із експертною оцінкою Укргідрометеоцентру, станом на першу декаду червня посуха охопила близько 40% площ під озимими культурами, збільшилися площі, де метровий шар ґрунту зовсім сухий. На площі близько 30% запаси вологи оцінюються недостатні для повноцінного формування зерна озимих культур.

Фахівці установи пояснюють, що хоча весна була затяжною та прохолодною, вона характеризувалися низьким вмістом вологи у повітрі. Внаслідок цього у багатьох областях України відчувався дефіцит опадів, спостерігалася низька для весни та початку літа відносна вологість повітря, у поєднанні із посиленням швидкості вітру, періодично виникали суховії. За період активної вегетації сільськогосподарських культур (дефіцит опадів, порівняно з нормою, поглиблювався у більшості районів центральних та північно-східних областей), а кумулятивна кількість опадів не перевищила 40-65%  норми для цього періоду. За період 1 травня до 10 червня у більшості районів Київської, Черкаської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Кіровоградської, Полтавської, багатьох районах Сумської, Харківської областей кількість опадів не перевищила 20-40% норми. Наразі найбільші площі посухи зосереджені в Херсонській, Запорізькій, Черкаській, Полтавській, Миколаївській областях.

Читайте також: Сніг на голову: як травневі заморозки вдарили по польових культурах

«Ми скоро будемо жити як у  пустелі і вимушені будемо вирощувати бавовник замість пшениці», – із сумом констатує один із виробників з Черкащини. Майже 90% опитаних Agravery.com виробників на перше місце серед несприятливих факторів   роботи поставили не економічні чи політичні негаразди, а саме погоду.

Директор агрофірми «АгроРось» Петро Євич із Черкащини розповідає, що всі рослини у господарстві зараз знаходяться у стані стресу, бо вимушені використовувати із ґрунту іще зимову вологу. «Погода постійно змінюється – якщо вчора на полі спека +30, то вночі ми фіксували лише +6 градусів тепла. Через значний перепад температури роса падає на гарячий листок, і ми можемо мати проблеми із хворобами. Тож це означає для нас необхідність додаткового захисту якісними іноземними препаратами і додаткові витрати», – констатує виробник.

Як засвідчує аналітик агенції «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко, проблема із вологозабезпеченям на полях дійсно існує, проте така ситуація  характерна не лише для цього року, а й для минулих сезонів. «Є проблеми не тільки на півдні, а й у центральних та східних регіонах. Найбільші негаразди у аграріїв із Вінницької, Черкаської, Дніпропетровської областей, частково викликають занепокоєння у Київській області та на Харківщині. Якщо погода буде такою ж сухою, я не виключаю втрати урожаю до 15-20%, адже саме у цих областях зосереджено 40% відсотків посівів. Втім, ці ризики вже стали звичними для аграріїв. У випадку, якщо найближчим часом пройдуть дощі, то і кукурудзі, і соняшнику, і пшениці вони допоможуть. Ячменю  навіть зараз зарадити важко,  скоріше за все, він втратить 5-10% від загального врожаю. Але це не надто вплине на загальні показники урожаю в Україні», – стверджує вона. І додає, що експерти «УкрАгроКонсалту» уже дивляться у бік перегляду прогнозів урожайності культур, проте знаходяться у вичікувальній позиції.

Проблема із вологою  рослин в цілому по країні є нормальною  і керованою, запевняє аналітик  «ПроАгро» Дмитро Луцик. «Панічні настрої серед аграріїв  можна пояснити нестабільністю  погодної ситуації – рання весна із теплом, потім заморозки, тепер посуха. Минулого року була така ж ситуація  із дощами, деякі господарства взагалі думали  про великі втрати, але отримали дуже гарний врожай. Цьогоріч він буде меншим, проте не значно – за нашими прогнозами валовий збір буде на рівні  62,3 млн тонн», – засвідчує експерт.

фото: журнал "Цукровий бізнес"

Шукають порятунку

Аграрії не сидять на місці і пробують зарадити ситуації із посухою на полях. Серед найпоширеніших прийомів – перехід на більш посухостійкі сорти та гібриди, зменшення проходів техніки  по полю, а також встановлення зрошення.

Низка господарств в умовах екстремальної посухи зорієнтовані на те, аби максимально залишати вологу у грунті. Провідний агроном 10 агроцеху агрохолдингу HarvEast Дмитро Концевий говорить, що на підприємстві роблять все можливе, щоб утримати вологу в ґрунті. «Практикуємо ранній посів, після культивації або дискування грунту проводимо боронування або прикочування ґрунту, після посівів теж прикочуємо. Точно такі ж операції виконуємо і восени. Після збирання пшениці або кукурудзи ми відразу дискуємо грунт, щоб дощі добре просочували землю», – ділиться технологією він. Головний інженер господарства «Прогрес» Запорізької області Микола Жієнко розповідає, що хоча управляти погодою вони не можуть, проте чітко дотримуються агротехнологічних прийомів. Як і у HarvEast, більше боронують та культивують, за першої нагоди виходять у поле і сіють, таким чином волога із ґрунту не витрачається марно.

Іще один із можливих варіантів економії води – це вибір більш посухостійких культур. Голова Ради директорів компанії KSG Agro Сергій Касьянов розповідає, що хоча весняні заморозки посівів підприємства особливо не торкнулися, але до літньої  спеки на полях ставиться із пересторогою. «Частина регіону вже не сіє кукурудзу, тому що вона дає низьку врожайність –при 3-4 тонни з гектара немає сенсу сіяти. Хтось сіє соняшник, хтось дивиться на сорго, яке дає 4-5 тонн, але вимагає в два рази менше вологи. А його можна використовувати і в кормах, і експортувати. Поки ця культура займає невелику площу, але ми плануємо значно збільшити обсяги. Крім сорго, ми дивимося на тритикале», – говорить підприємець.

Читайте також: Шукайте злодія: як попередити крадіжки врожаю

Частково через кліматичні зміни аграрії почали звертати увагу на більш пізні гібриди польових культур та на ретельну підготовку ґрунту. Керівник відділу маркетингу компанії DuPont Pioneer Сергій Резніченко засвідчує: «Виробники усвідомлюють, якщо в одному регіоні гібрид дав добрий результат, то у іншому він може «спрацювати» не так добре. Правильна підготовка ґрунту допоможе і зберегти вологу, і доцільно її використати у «пікові» моменти. Також все залежить від регіону в якому ви сієте – у центральному та північному регіоні все може вирішувати гібрид та правильна підготовка ґрунту, а у південних – уже не обійтись без зрошення», – радить фахівець.

Генеральний директор «Запоріжжя-Агро» Валерій Троян розповідає, що у господарстві на території у 18 тис. га сіють бобові та технічні культури. Розробляють технології під кожну окрему культуру та, за необхідності, коригують її, вибирають адаптовані сорти, використовують енергозберігаючі технології. «У планах встановити зрошувальні системи, працюємо з пайовиками, щоб землю орендувати на довгий період. Тому що інвестиція дорога і нам важливо мінімізувати ризик. Під зрошення плануємо відвести значну кількість земель під найприбутковішими культурами», – говорить Троян.

У тому, що  результат врожайності у господарстві після встановлення зрошення можуть перекрити затрати на нього, цілком переконаний директор ТОВ «Нетафім Україна» Сергій Савранський. За його спостереженнями, саме спека стимулює аграріїв знаходити ресурси подібних проектів. На разі, замовлень на встановлення зрошення компанії не бракує. Якщо раніше працювали більше на півдні країни, на Херсонщині та Одещині, то зараз є низка замовлень на Полтавщині, Київщині та Дніпропетровщині. Вартість обладнання, залежно від складності проекту, варіюється – від $1 до 5 тис. на гектар, і це виробників не лякає, мовляв, «профіт все одно більший».

Читайте також: Директор «НЕТАФІМ УКРАЇНА»: Аграрії більше цікавляться зрошенням нетрадиційних культур

Крім зрошення і вибору гібриду виходом із ситуації може стати підбір спеціальних препаратів, які допоможуть рослинам побороти погодний стрес. Директор ТОВ  СП «Саланг-Агро» Ігор Колихалов розповідає, що у господарстві вони почали більше використовувати спеціальні види фунгіцидів, які допомогають рослинам легше переносити погодний фактор: "Це дає нам змогу стабільно утримувати показники урожайності 100 центнерів з одного гектару кукурудзи, соняшнику – 37 центнерів, гороху – 50 центнерів". Втім, яку б технологію боротьби із посухою аграрії не обрали, опитані Agravery.com спікери радять підходити  до всього з розумом  і  чекати. Дощ, як і урожай, обов’язково буде.