Рекордний експорт цибулі з України не сприяє підвищенню цін — експерти

Про це повідомляє east-fruit.com.

«З липня по грудень 2020 року Україна змогла експортувати майже 14 тис. тонн цибулі ріпчастої. Попередній рекордний показник поставок за цей період відзначався в 2018 році (13 тис. тонн), а в інші сезони і зовсім складав від 3 до 9 тис. тонн. Іншими словами, в поточному сезоні в України є всі передумови не тільки встановити новий рекорд експорту цибулі ріпчастої, а й повернути собі статус нетто-експортера цієї продукції, так як імпорт в липні-грудні 2020 року склав лише 112 тонн», — йдеться в повідомленні.

Проте, особливого впливу на ціни всередині країни зростання експортних поставок української продукції поки не має. Більш того, в Україні з самого початку сезону встановилася найнижча в Європі ціна на цибулю ріпчасту, і особливих зрушень до її зростання поки не спостерігається.

«Україна в сезоні-2020/21 має всі шанси встановити як мінімум п'ятирічний рекорд експорту, але навіть цього може бути недостатньо, щоб позитивно вплинути на ціну всередині країни. Експорт в поточному сезоні знову став для українських виробників цибулі ріпчастої вимушеним заходом, так як ще з початку липня 2020 року ціна на українську продукцію обвалилася і тримається на найнижчому в регіоні Східної Європи рівні», — розповідає Євген Кузін, керівник міжнародних проектів Fruit-Inform.com.

Так, наразі середня ціна на цибулю ріпчасту в Україні утримується на рівні в 0,1 $ кг, тоді як в інших країнах регіону Східної Європи ціни як мінімум на 60% вище. У країнах ЄС оптові ціни на цибулю навіть вище, ніж у Польщі. Більш того, тільки в Грузії і Україні ціни з середини жовтня 2020 роки не виросли взагалі, але в Грузії це пов'язано з невеликим внутрішнім виробництвом цієї продукції і стабільною залежністю від поставок імпортної цибулі, а ось Україна зараз є активним експортером.

В інших країнах зростання цін з середини осені 2020 року було досить істотним. У Росії дрібні виробники практично завершили свої продажі до кінця року, і середня ціна виросла на 44% до 0,2 $/кг. Польщі вдалося утримати стабільні темпи експорту своєї продукції, і ціна до середині лютого піднялася до 0,24 $/кг. До речі, тільки за листопад 2020 року Польща експортувала 14,3 тис. тонн цибулі ріпчастої, тобто більше, ніж Україна за всю першу половину сезону-2020/21, яка видалася рекордною.

«В Україні зараз основним критерієм ціноутворення на ринку цибулі ріпчастої виступає якість продукції. При цьому обсяги цибулі низької якості в сховищах досі високі, і пропонується ця продукція за вкрай низькою ціною — від 0,07 $/кг. У той же час за якісну цибулю покупці в Україні готові вже платити вдвічі більше — тобто до 0,14 $/кг, але виробники поки вважають за краще утримувати такі партії в сховищах в надії на більш істотне зростання цін в кінці сезону», — наголошує Євген Кузін.

За його словами, не варто забувати, що за минулі десять сезонів значне (у кілька разів) зростання цін за період зберігання цибулі відзначалося лише в чотирьох випадках, а двічі цибулю навесні взагалі коштувала стільки ж, або навіть дешевше, ніж восени.

Крім того, активний розвиток сегмента цибулі озимої може вплинути на ціноутворення в травні-червні, тобто в самому кінці сезону. У минулому сезоні саме спостерігалася подібна ситуація, коли зростання виробництва озимої цибулі ріпчастої буквально за місяць, тобто з початку червня до початку липня 2020 року в рази обвалило ціну на цибулю на ринку. Тоді ціна впала якраз до сьогоднішніх 0,1 $/кг, і з того періоду вона практично не піднімалася, не рахуючи епізодичних стрибків.

«Звичайно потрібно врахувати, що такий обвал цін відбувся навіть в умовах дефіциту власної торішньої продукції, коли на ринку основну роль вже відігравав імпорт цибулі врожаю 2019 року. У поточному сезоні, навпаки, виробництво істотно зросло, але, в той же час, є і певні питання щодо якості цибулі, закладеної в сховища», — коментує експерт.

Зауважимо, що очікування високого виробництва озимої цибулі навесні цього року підтверджується і показниками імпорту цибулі-сіянки в серпні-вересні 2020 року. Імпорт цибулі-сіянки в період з серпня по вересень 2020 року хоч і знизився в порівнянні з тим же періодом 2019 року, але був приблизно в три рази вище, ніж звичайної в попередні сезони.

«Озима цибуля для України раніше вважався відносно новим нішевим продуктом, але в останні два роки кількість виробників, що займаються її вирощуванням істотно зросла, особливо в дрібному сегменті. По-перше, фермери змогли швидко відточити технологію її вирощування, яка дозволяла їм вийти на ринок навіть раніше, ніж там з'являлася продукція насіннєвої озимої цибулі і значно раніше, ніж ранні сорти ярої цибулі», — пояснює фермер.

По-друге, використання цибулі-сіянки для виробництва озимої продукції дозволяє, в деяких областях, її вирощувати навіть без зрошення і без спецтехніки навіть маленьким фермерам, що дозволяє знизити інвестиції і виробничі витрати. Також почав з'являтися невеликий поки сегмент ярої цибулі-сіянки, який має одну велику перевагу — дуже короткий період від вкладення коштів до отримання виручки, тому що дозріває вона раніше, ніж ранні сорти насіннєвої цибулі.

«Розвиток овочівництва та картоплярства в Україні неможливий без початкової орієнтації бізнесу на експорт в найбільш вимогливі до якості країни світу. Адже як тільки ми отримуємо трохи більше цибулі, ніж потрібно для внутрішнього ринку, ціна на неї відразу обвалюється нижче собівартості, і тисячі тонн цибулі в кінці сезону викидаються на смітник, а експорт здійснюється в авральному режимі», — підкреслює Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Якщо ж виробництво цибулі виявляється нижче потреби ринку, то ціни також різко злітають вгору, щоб зробити імпорт привабливим для постачальників, адже цибуля — це товар з низькою еластичністю попиту — його практично нічим замінити в рецептурах страв.

«Відповідно, вже багато років, наші виробники змушені грати в своєрідне казино, гадаючи, коли продавати цибулю, а коли її притримувати. Якщо ж виробництво буде орієнтовано на експорт, тобто не на вирощування цибулі і реалізацію її в сітках зі сховища, а на виробництво готового продукту: відсортованого, каліброваного, упакованого, якщо у фермерів будуть всі необхідні для експорту сертифікати, якщо вони будуть постійно працювати над пошуком стабільних контрактів з імпортерами, то ризик падіння ціни на цибулю буде мінімізований», — вважає економіст.

На думку Ярмака, завжди буде альтернатива внутрішньому ринку, причому часто більш приваблива. Наприклад виробники вже зараз могли б системно працювати над забезпеченням цибулею мереж супермаркетів на Близькому Сході, є непогані можливості з експорту цибулі в Румунію і Болгарію, можна розвивати напрямок очищення і заморозки цибулі і навіть експорту очищеної цибулі в свіжому вигляді в країни ЄС.

«Орієнтація на готовий продукт, а не на сировину, допомогла б Україні стабілізувати цей ринок в значній мірі і знизити ризики для нових інвесторів», — підсумував Андрій Ярмак.

Нагадаємо, у поточному сезоні в Україні спостерігається практично дворазове збільшення ринку часнику.