Рецепти з Америки: як підвищити врожайність кукурудзи та сої

Основним компонентом вартості вирощування кукурудзи чи сої в США є вартість оренди землі. І з року в рік цей показник залишається більш-менш стабільним. Другою складовою собівартості є насіння, для кукурудзи цей показник становить приблизно $ 500 на гектар, а для сої - $ 150. Вартість добрив при вирощуванні кукурудзи становить приблизно $ 400 на гектар. Крім цього є ще й інші витрати, на кшталт пального чи пестицидів. І ми завжди шукаємо шляхи зменшення цих витрат. Але, якщо вартість оренди зменшити ми не в змозі, то економія на інших ресурсах призводить до втрати врожайності культури. Тож треба скорочувати собівартість так, аби це не впливало негативно на врожайність.

Проблеми, які можна вирішити

В США наслідком вирощування ГМО-сої став розвиток резистентності до гербіцидів на основі гліфосату у багатьох бур’янів. Проте, проблеми виникають не лише з бур’янами. До отрутохімікатів пристосовуються шкідники та хвороби. І, на скільки мені відомо, в Україні також ця проблема починає прогресувати. Тож ми дійшли висновку, що вирішенням цього питання може стати інтегрована система захисту та скаутинг (регулярне ретельне вивчення стану посівів). Під час спостереження за посівами варто вишукувати не тільки шкідників, а й корисних комах-ентомофагів. Це дозволить більш ефективно приймати рішення про застосування тієї чи іншої методики боротьби з цими шкідниками. Не варто забувати і про вирощування нових, більш стійких гібридів та формування нової сівозміни, яка створить некомфортні умови для шкідників.

Читайте також: Школа агрономів: як ефективно підживлювати озиму пшеницю, не збільшуючи норми внесення

Також в США були проблеми з ґрунтом. Вони почались невдовзі після початку інтенсивного обробітку великих американських рівнин, де інтенсивно вирощували кукурудзу та сою. В результаті, почали утворюватися пилові бурі, які досягали навіть Вашингтону. І тоді на законодавчому рівні почали задумуватись про вирішення цієї проблеми та необхідності впровадження інструментів захисту ґрунтів. І якщо ви думаєте, що пилові бурі - це виключно проблема США, і Україну вона не стосується, то це не так. Нещодавно ми відвідували одне українське господарство, де нам показали фотографії пилових бурь та вітрової ерозії. Проте є деякі відмінності у питанні боротьби з ерозією в США і Україні. Наприклад, в штаті Айова половина усіх сільськогосподарських земель обробляється власниками, а 50% знаходяться в оренді, в Україні ж досі немає ринку землі. Це впливає на відношення до ґрунту аграріїв. Власники краще піклуються про свою землю, застосовують методи, що зберігають ґрунти від ерозії. Проте і з орендованими землями ти не маєш права поводитись абияк. Ти зобов’язаний застосовувати ґрунтозберігаючі технології. У нас активно застосовується посів покривних культур, аби залишки азоту та фосфору не промивались чи вимивались з поля. Однак варто зауважити, що в нашому регіоні достатньо вологи для вирощування як основної культури так і покривних культур. Ще одне питання, яке варто згадати — це No-Till. Ця технологія обробітку ґрунту дає великі переваги, і в першу чергу — це збереження вологи. Крім того, завдяки No-Till підвищується щільність ґрунту, що дає змогу техніці раніше вийти в поле та залишати меншу колію в умовах підвищеної вологості. В результаті ми підрахували, що використання ґрунтозберігаючих технологій дає нам змогу економити $ 75 на кожен гектар. І ця сума може стати вирішальною у питанні, чи буде американський аграрій цього року в прибутку чи ні.

Точна економія

Ще одним елементом зменшення витрат є технології точного землеробства, які нині прийшли й до України. Сучасна техніка дає змогу зібрати величезну кількість даних. Питання полягає лише в тому, як їх правильно опрацювати та використати. При збиранні ви можете отримувати інформацію про врожайність кожної ділянки. Після цього ви вже розумієте чим потрібно користуватись в наступному сезоні, аби покращити результати. Опрацювавши дані, можна зрозуміти, на якій ділянці внести більше добрив, а на якій цього робити не варто. Також можна використовувати диференційовані норми висіву. Це дозволить збільшити врожай та частково зменшити витрати посівного матеріалу. І, якщо ви бачите, що з року в рік деякі ділянки поля майже не приносять врожаю, то навіщо їх взагалі обробляти? А можливо просто варто провести аналіз цієї ділянки та по можливості виправити ситуацію. Я питав у американських аграріїв скільки вони готові платити за програми, що аналізують ці дані. Бо в США є як безкоштовні застосунки так і платні, ціна яких коливається від $ 25 до 50 на гектар. Але неможливо сказати, що застосунок за $ 50 кращий, оскільки треба рахувати, а скільки ти отримаєш від його використання. Тож треба шукати компроміс.

Читайте також: Вологи немає, але ви тримайтеся: сім методів зберегти воду в грунті

Крім того, в США вже 5−10 років використовуються супутникові знімки для визначення стану культури. А за останні декілька років якість знімків із супутника істотно зросла. І це дає можливість чітко оцінювати де знаходяться зони із погіршеним станом культури, чи навпаки, де може отриманий гарний врожай. Але ці знімки все одно не здатні замінити огляд поля агрономом. Вони лише полегшують його роботу та вказують на проблемні ділянки, на які варто звернути увагу та дають змогу оцінити загальний стан поля.

фото: @marklicht

Глобальні зміни

Ще однією проблемою, яку фермери Айови намагаються не помічати, стала глобальна зміна клімату. Весною в нас ідуть затяжні дощі, після чого температури зростають. При цьому сам сезон подовжується. Це ускладнює посівну і вимагає приймати рішення виходячи із того, коли і скільки опадів в тебе було. Така сама ситуація спостерігається і в Україні. Але цього року весною доволі мало вологи, скоріш за все її нестача компенсується літом, але що ж робити? У такому випадку ми рекомендуємо зменшити норму висіву кукурудзи на 10−15%. Таким чином ми зменшуємо конкуренцію між рослинами за той невеликий залишок води, що є в ґрунті. Гібрид також варто вибирати, виходячи з умов нестачі вологи, він має бути більш стійким до посушливих умов. При цьому необхідно мінімізувати обробіток ґрунту, аби зберегти вологу. І особливу увагу потрібно приділяти спостереженню за полем, аби своєчасно виявляти бур’яни, хвороби та шкідників та знаходити оптимальні рішення цих проблем, аби не втрачати врожай. І в результаті, якщо літо таки буде вологим, то зменшення врожаю буде сягати приблизно 10% від того, що ви б отримали, якби посіяли звичайну кількість насінин на гектар. Проте, якщо літом вологи буде недостатньо, то зріджені посіви почуватимуть себе істотно краще за рахунок меншої конкуренції.