Радіоактивні добрива: чи потрібен дозиметр в полі?

У квітні 2019 року у порту Чорноморська (колишнього Іллічівська, - Ред) було зняте відео, на якому фіксується випромінення радіації партією добрив. Природній фон у порту складав 14 мікрорентген/годину (далі мкР/год), тоді як добриво випромінювало 55-60 мкР/год.

"Так, деякі мінеральні добрива можуть бути радіоактивними, але рівень радіації там невеликий", - стверджує експерт ринку мінеральних добрив Сергій Рубан. Його слова підтверджує Ірина Логінова, кандидат сільськогосподарських наук, консультант з живлення рослин НВК "Квадрат". Але чи відомо самим аграріям, що добрива можуть бути радіоактивними? Не завжди. Наприклад, Борис Заржва із господарства ТОВ "Десна" навіть не підозрював, про те, що від добрив може "фонити". А от Василь Драбанюк із ФГ "Сокіл" ще в студентські роки дізнався про це на парах з радіобіології. Проте, особливої уваги він на це не звертав: "Та і як ти їх перевіриш, це потрібно мати в господарстві дозиметр. Та і хто ж цим буде займатись, якщо механізаторів важко заставити вдягати індивідуальні засоби захисту при роботі із отрутохімікатами, а тут ще кожний мішок дозиметром міряй".

Що "фонить"?

Далеко не усі добрива можуть містити радіацію, лише ті з них, які виробляються з викопної сировини, тобто фосфорні та калійні. Тоді як азотні добрива синтезуються і не можуть містити в собі радіоактивні ізотопи. "Наприклад, найпоширеніший радіоактивний ізотоп калію - калій-40, який є основним джерелом природної радіоактивності тіла людини. Фосфор також має свої ізотопи, найпоширеніший з яких - фосфор-32. Також, в залежності від родовища, мінеральні добрива можуть містити домішки природних радіонуклідів, таких як вуглець-14, сірка-32 тощо", - стверджує кандидат біологічних наук, консультант R&D департаменту компанії "КустоАгро" Катерина Шаванова. І дійсно, добрива, які мають різне походження, - випромінюють різні дози радіації. За словами Ірини Логінової, найбільш радіоактивними є добрива з Північної Африки (детальніше - в колонці експерта на цю тему).

Читайте також: Прямо в ціль: як працює та що дає аграріям точне землеробство

Чи дійсно небезпечно знаходитись поряд із фосфорними та калійними добривами? Не завжди, залежить від того, яку саме дозу випромінюють ці добрива та скільки часу ви проведете поряд із ними. Як стверджують у Державній інспекції ядерного регулювання в Україні, якщо протягом довгого часу контактувати із слабким джерелом випромінення, то можна отримати значно вищу дозу радіації, ніж при короткочасному контакті із джерелом, яке випромінює вищий рівень радіації. Тобто, якщо аграрії будуть постійно контактувати із фосфорними та калійними добривами, то у них є шанс отримати певну дозу радіації. Проте, зазвичай аграрії не мають із ними постійного контакту. Здебільшого вони працюють із добривами під час завантаження транспортних засобів чи агрегатів для внесення мінеральних добрив. Ці операції тривають відносно не довго. Окрім того, внесення добрив за сезон здійснюється здебільшого два рази, під час весняної та осінньої посівної. Весь інший час аграрії із ними не контактують, а отже отримати суттєвого опромінення не можуть.

Дещо вища небезпека підстерігає працівників складів, а також заводів по виробництву таких добрив. За словами Ірини Логінової, вміст радіації у сировині для виготовлення добрив вищий, ніж у готових продуктах: «Під час переробки сировини з високим радіаційним фоном, опромінення можуть отримувати працівники, що працюють на виробництві. Крім того, побічний продукт переробки фосфоритів – фосфогіпс – може містити до 60 раз більше рівнів радіоактивності, ніж сировина. Таким чином, звалища фосфогіпсу мають набагато вищий потенціал забруднення довкілля, аніж добрива».

Також, за її словами, рівень радіації в добривах залежить ще й від ступеню переробки. Згідно наукових досліджень, добрива, отримані шляхом повної переробки сировини (потрійний фосфат, подвійний суперфосфат, діамонійфосфат, суперфосфат), мали нижчі рівні радіонуклідів порівняно із неповністю обробленими фосфатами (наприклад, фосфоритне борошно та похідні). Серед першої групи найменші значення радіоактивності характерні для діамонійфосфату, за ним слідував суперфосфат і подвійний суперфосфат.

Радіоактивна їжа

Проте, постає питання, чи не шкодить радіація рослинам, які живляться цими добривами і чи не переходить ця радіація до продуктів харчування, якими ми потім харчуємося і навіть не підозрюємо, що вони можуть бути радіоактивними? За словами старшої наукової співробітниці кафедри радіобіології та радіоекології Національного університету біоресурсів і природокористування України Олени Паренюк, небезпека можлива при вирощування калієфільних культур, таких як, наприклад, картопля з використанням підвищеної норми калійних добрив: «За певних умов коренеплоди можуть накопичити значну кількість калію, в тому числі радіоактивного, що, в свою чергу, може становити небезпеку для людини». Проте, як зазначає вчена, навіть у такому випадку ніякої небезпеки для рослини від радіації не буде, адже людина та тварина більш чутливі до впливу радіації ніж рослини. Для того, аби зашкодити рослині радіацією, потрібно внести дуже багато добрив, що є економічно та агрономічно недоцільно.

Читайте також: Захист made in Ukraine: галантний підхід до десикації

Більше того, калійні та фосфорні добрива не дають змоги потрапити у рослини іншим радіоактивним ізотопам. За словами Катерини Шаванової, збільшення доз калійних добрив сприяє зменшенню надходження в рослини цезію-137. А внесення фосфорних добрив зменшує надходження до рослин стронцію-90: «Фосфор здатний утворювати зі стронцієм слаборозчинні сполуки, які не переходять у ґрунтовий розчин, а отже, і в рослини. Тому внесення у підвищених кількостях фосфорних добрив є також досить ефективним заходом зменшення нагромадження рослинами цього небезпечного радіонукліда».

А от отримати дозу радіації через продукти харчування більш, ніж вірогідно. «На сьогодні населення України від 70 до 95% дози опромінення наявною радіацією одержує за рахунок внутрішнього опромінення радіонуклідами, що надходять в організм із продуктами харчування, серед яких основними дозоутворювачами є молоко (40–60%), м’ясо (20–30%), картопля й овочі (близько 20%)», - запевняє Олена Паренюк.

Контрольована радіація

Але, як би там не було, рівень радіації у добривах хтось має відстежувати. На запити Agravery.com у Державній інспекції ядерного регулювання в Україні, у Держпродспоживслужбі та Міністерстві аграрної політики відповіли, що питання знаходиться поза межами їх компетенції. У Міністерстві екології та природних ресурсів України до моменту виходу матеріалу відповідь не надали. За словами Ірини Логінової, кожна партія добрив проходить радіологічний контроль на заводі. Крім того, в Україні діє Інструкція щодо проведення радіаційного контролю транспортних засобів і вантажів у пунктах пропуску через державний кордон та на митні території України, відповідно до якої ПЕД гамма-випромінювання (потужність еквівалентної дози гамма-випромінювання на поверхні об’єкта, за вирахуванням природного радіаційного фону, - Ред.) не повинна перевищувати 50 мкР/год (0,5 мкЗв/год). Враховуючи це, можна дійти висновку, що добрива, які «фонять» на відео у порту Чорноморська, відповідають усім вимогам радіаційного контролю, адже їх фон не перевищує 64 мкР/год, тоді як природній фон порту становить 14 мкР/год. Тобто різниця становить 50 мкР/год, що не перевищує максимальний поріг стандарту.