Операція "кооперація": коли виклик для ОТГ трансформується у можливості

Реформа децентралізації, зокрема передання ОТГ прав власності на землю поза межами населених пунктів, надала громадам нові шанси для розвитку. Щоб навчити, як скористатися ними якнайкраще, протягом травня-липня Всеукраїнська інформаційна кампанія #ягромада «Я – громада!», що організована спільними зусиллями Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Програми «U-LEAD з Європою», проводить низку публічних заходів у 39 населених пунктів у різних областях України. На меті інформувати населення про реформу децентралізації та її аспекти, зокрема, у сфері освіти та охорони здоров'я, підвищити обізнаність громадськості щодо її сутності, продемонструвавши найкращі практики вже існуючих об'єднаних територіальних громад (ОТГ), а також заохотити громадян стати агентами змін. 

На дискусіях у різних регіонах лунають різні теми, але все зводиться до теми лідерства і відповідальності. При цьому під відповідальністю ми маємо на увазі і відповідальність виборця за вибір – голови ОТГ, старости, депутата. Там, де є лідер, амбітний, фаховий, зі знаннями та інтуїцією, там є результат – і це впливає на свідомість членів громади: вони усвідомлюють можливість змін і, зрештою, хочуть долучитися до них. Тому ми вирішили поділитися прикладами, які наводимо під час наших панельних дискусій. Це – крапля в морі, вони різнопланові, але кожен з них вартий того, аби про нього розповісти – і взяти за орієнтир. 

Глибочицька ОТГ та UkraineNOW: сучасна промоція громади

На Житомирщині Глибочицька об'єднана територіальна громада у співпраці з міжнародними донорами та національними організаціями створили перші україномовний і анголомовний промоційні відеоролики та розробили інвестиційний паспорт Глибочицької ОТГ.

Автори роликів наголосили: прагнули не просто показати, що на мапі України є громада, а продемонструвати, що успіх приходить до тих, хто вірить в Україну зараз і віритиме завжди. 

"Нашій об'єднаній громаді лише рік, але ми здійснили детальний секторальний аналіз, розробили інвестиційні пропозиції - від створення Центру української культури та туризму до будівництва логістичного центру. Наша громада має чудову географічну, логістичну, інфраструктурну привабливість, кадри, сприятливі умови для інвесторів. Ми хочемо показати усьому світові, що українська громада має досвід і бажання розвиватися", - розповів Глибочицький сільський голова Сергій Сокальський.

Андріївська ОТГ: Бібліотека Дмитра Ружевича

Єдина в Донецькій області приватна публічна бібліотека Дмитра Ружевича – в селі Сергіївка Андріївської ОТГ. Вона з’явилася завдяки мрії підлітка в інвалідному візку про друзів, волонтерові Максиму Потапчуку та дитячій письменниці Євгенії Пірог, керівниці волонтерської Всеукраїнської ініціативи «Додай читання». Саме Євгенія, зустрічаючись із дітьми в різних регіонах України, пропонувала їм написати Дмитрові звичайні паперові листи. Так виник проект «Дмитрикова пошта». До листування діти додавали книжки, щоб Дмитро міг читати та менше нудьгувати, не маючи можливості відвідувати звичайну школу.

Саме ці книжки й поклали початок Дмитровій бібліотеці – справжній, з власним екслібрисом (бібліотечний штамп, який проставляють у кожному примірнику). Наймолодшому директорові приватної бібліотеки, відкритої з допомогою дорослих друзів-волонтерів, було 13 років. Так Дмитро Ружевич став рекордсменом Книги рекордів України.

Книжок зібралося стільки, що хлопець почав передавати їх до дитячих будинків і шкіл – усього він подарував понад 2000 примірників, а до його бібліотеки приходили місцеві вчителі й учні за потрібним томом. 

На жаль, минулого року Дмитра не стало, але на Донеччині стартував літературно-екскурсійний проект «Мотиваційна бібліотека Дмитра Ружевича», і зараз до єдиної в регіоні приватної бібліотеки Дмитра приїздять гості з різних куточків Донеччини. 

Байковецька ОТГ: генератори змін і обсерваторія

У Байковецькій  об’єднаній територіальній громаді (Тернопільська обл.) живе понад 9000 людей, і вони засвідчують, що зміни – на краще. Голова громади Анатолій Кулик розповідає, що громаді вдалося зібрати хороших спеціалістів, які вміють впроваджувати зміни, – люди з досвідом і молодь, яка до того часу не працювала в системі. 

У Байковецькій ОТГ створили амбулаторію загальної практики–сімейної медицини, до якої входять 6 ФАПів. Серед фахівців – стоматологи, чиї послуги для жителів громади безкоштовні (їх сплачують з місцевого бюджету), а незабаром буде встановлено компактні рентген-апарати, щоб людям не доводилося їздити до Тернополя. Є тут і поліцейська станція, де працюють місцеві, забезпечуючи правопорядок для земляків. 

У місцевій школі, яка стала опорною, свого часу створили експериментальний кабінет фізики – тож після об’єднання Байковецька громада виділила кошти на нове мультимедійне обладнання та меблі для нього. В школі вже традиційними стали «Наукові пікніки», учасники яких проводять експерименти з фізики, хімії, біології.

Саме під час такого Пікніку і виникла ідея створити першу в Україні шкільну обсерваторію. І рік тому її відкрили – з потужним телескопом, який дозволяє спостерігати навіть за найбільш віддаленими галактиками, з комп’ютерним обладнанням та навчальними практичними матеріалами, авторською системою трансляції зображення від телескопу до навчального класу. Обсерваторія перетворюється на навчальний центр для всіх школярів громади, а ще тут планують надавати бажаючим тимчасовий віддалений доступ до телескопу.

Кам’янська ОТГ: сонячні батареї та турбота про тварин

Незабаром у Кам’янці розпочнеться будівництво сонячної електростанції потужністю 25 МВт. На 50 гектарах, де росла амброзія та самосів, норвезька компанія Scater Solar побудує свій об’єкт в Україні з кошторисом 30 млн євро. Цікаво, що, викорчувавши чагарники, які поросли на місці, призначеному для будівництва, норвежці компенсували Кам’янці біля 880 тис. грн за спричинену довкіллю шкоду. Саме ці кошти і стали основою для реалізації проекту зі створення унікальної алеї сакур. Сонячна електростанція, за проектними даними, забезпечить місто 30 робочими місцями та поповнить місцевий бюджет на 1 млн грн.

У 2019 році у Кам’янській ОТГ продовжуватиметься програма регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами. Громада першою в Україні спорудила стерилізаційно-карантинний пункт, де вуличних тварин лікують, стерилізують та вакцинують проти сказу. Його створено наприкінці минулого року на умовах співфінансування з обласним природоохоронним фондом, і дотепер вже стерилізовано 30 тварин.  А цьогоріч тут проведуть роботи з благоустрою території, встановлять огорожу та літні вольєри для тварин.

Преображенська ОТГ:  медицина, міжмуніципальна співпраця, садовий кластер

Після створення ОТГ тутешні лікарі комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медико-санітарної допомоги”отримують гідні зарплати й премії з місцевого бюджету – за 11-ма показниками якості. В ЦПМСД обслуговують ще й населення Малотокмачанської ОТГ за електронною чергою. Бо все організовано з розумом: наприклад, лікарі приймають не лише в центрі громади, а й мають робочі місця в старостинських округах, куди виїжджають за розкладом. Для візитів додому також мають діагностичне обладнання – «сумки сімейного лікаря» від компанії GIZ GmbH. У громаді є власний стоматологічний кабінет, працює програма «Дитяча посмішка». Матеріали купують за кошти бюджету, а один день на тиждень жителів обслуговують безкоштовно. 

Невелика Преображенська ОТГ співпрацює з ними за договорами міжмуніципального співробітництва: з Малотокмачанською ОТГ з медичних послуг та із соціального захисту населення, а Оріхівська ОТГ надала субвенцію за навчання дітей у музичній школі.

На території Преображенської ОТГ працюють різні підприємства. Наприклад, сільгосппідприємство «Аврора» вирощує зернові (просо, соняшник, коріандр) і фрукти (вишня, черешня, слива, персик, груша, яблуко), які відправляють до Білорусі. Зараз проходять сертифікацію для виходу на ринки Євросоюзу. Крім того, вирощують саджанці для оновлення садів та гарбузи на насіння. Частиною врожаю забезпечують харчування дітей у школах і садках, інше зберігають у холодильних камерах. Налагодили виробництво чорносливу, планують придбати сушильне обладнання для інших фруктів та ягід. Уже цього року вироблятимуть соки, адже за рахунок ґрантових коштів і за співфінансування з бюджету громади налагодили промислове виробництво. А поки до садів під час цвітіння організовують екскурсії. 

Глибоцька ОТГ: кооперативи, сири, амбітні плани

У Закарпатській області - 906 000 жителів, і вона найменша в Україні. Проте тут вже діють 28 ОТГ і до кінця року об’єднаються ще низка громад. Тут є вдалі приклади проектної роботи, залучення зовнішніх ресурсів і ефективного їх використання. Скажімо, проект створення центрів економічної активності та центрів економічного зростання – завдяки останньому 10 громад, що об’єдналися першими, отримали близько 600 000 євро на створення 10 кооперативів. Одна з таких ОТГ - Глибоцька ОТГ. 

На кошти європейських донорів громада створили кооператив та збудувала нову сироварню «Добрі газди». В селі багато великої рогатої худоби, а, отже, молока й молочної продукції. Тому на загальних зборах люди сказали голові ОТГ: треба зробити так, аби забезпечити реалізацію усієї "молочки", особливо влітку, бо доведеться скорочувати поголів’я.  Вирішили переробляти молоко на сир: закуповують його у перід найнижчих цін, переробляють на сир, він відстоюється, дозріває – і продається коли ціни піднімаються. Кошти отримали через конкурс Австрійської агенції розвитку за підтримки ООН – проект «Економічний розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперацій та створення лінії по переробці молока на тверді, м’які сири та сметани» профінансовано на суму 250 000 євро, або 759 тисяч гривень. За ці гроші придбали обладнання, а приміщення і ремонт проінвестувала громада. 

За два місяці, що минули після відкриття, до 10 членів кооперативу приєдналися ще 22 і вже заробили понад 200 000 грн. Кооператив приймає молоко за 80% його ринкової вартості – вона залежить від жирності продукту та ще й повертає сироватку

Тутешні сири виготовляють за голландською, австрійською та італійською технологіями, експериментують з добавками – пажитник, базилік тощо. Сировари їздять на курси та вивчають досвід колег, тож успішна сироварня стає відомою. Сюди приїздять на екскурсії, у гастрономічні тури – дегустувати сир, місцевий мед та чаї, а також дихати цілющим повітрям. Коли до громади приєднається Біла Криниця, можливостей для розвитку туризму буде ще більше.

Енергонезалежна громада Веселого

У Веселому – 3000 га сільськогосподарських земель: на 2,2 тис. га вирощують зернові, після яких залишаються стебла (але тут їх розглядають не як непотріб, а як біомасу – з неї роблять брикети для опалювання); також у котлах спалюють комиш і так звану мішанку (комиш, кукурудзу й сіно) – кукурудза дає найбільше тепла. Це дуже вигідно й швидко окупається, навіть з урахуванням витрат на технології та обладнання – як-от на лінію брикетування соломи, яку придбали в рамках проекту "Польська допомога". 

Водночас, утеплили школу, замінили дах, повністю поміняли систему опалення й освітлення – отримали зниження витрат на теплу школу на 82%. Залишки біомаси продають селянам за прозорою ціною: вартість збирання соломи плюс 5% амортизації лінії, купленої в рамках ґранту, плюс собівартість послуг з її виготовлення.

Потім у селі з’явилася сонячна електростанція на 1,2 мВт – вона дає світло для школи, дитячого садка та сільського клубу. Далі замінили вуличне освітлення на світлодіодне – тепер і п’ятикілометрову вулицю, і все село видно з космосу, переконані місцеві жителі.

фото: прес-служба "Я-громада"