Реклама

Прямо в ціль: як працює та що дає аграріям точне землеробство

Впровадження точного землеробства дозволяє аграріям заощаджувати ресурси та грамотно керувати врожаями. Але на що треба зважати? 

журналіст Agravery.com

Аграрний бізнес давно став в Україні драйвером не лише економіки загалом, а й експорту зокрема. Саме завдяки аграріям численні українські IT та технологічні компанії мають великий клієнтський ринок та полігон для випробування своїх ідей. Але й аграрії отримують у сучасному швидкоплинному світі можливість працювати швидше, якісніше, доходніше. Як саме та на що треба звертати увагу? За підтримки агрохолдингу HarvEast Agravery.com розповідатиме у серії публікацій про агроінновації. 

Основним інноваційним пріоритетом українських агровиробників визнано точне землеробство, зв оцінкою дослiдження Agrohub Innovation Agenda, яке проводилось з лютого по грудень 2018 року та охопило понад 150 топ-менеджерів агрокомпаній. У середньому технологія може дати до 15% економії добрив, палива та ЗЗР, дозволяє краще управляти полем і планувати, а також накопичувати дані для прогнозування. Потенціал цієї інновації для українських реалій величезний.

Точне чи приблизне?

За словами агронома підприємства «Подільська марка» з Хмельниччини Віталія Лігоцького, він довгий час не розумів, чому одна частина його полів дає гарний урожай, а інша –  у рази менше, при тому що підходи, добрива та елементи технології були однаковими. І тільки після низки надточних аналізів, скринінгу та дослідження за допомогою дронів він зміг співставити факти, побачити, що одна частина його поля потребує іншого підходу – внесення значно більшої кількості азото- та калієвмісних добрив. «Середнім і дрібним підприємствам, аби бути конкурентними, потрібно чітко знати, як і чим вони працюють на землі, який хочуть отримати урожай. Працювати як «сліпі кошенята» без вкладення додаткових коштів у нові технології та дослідження нам уже не можна», – засвідчує він.

Допомогти і Віталію, і  тисячам таких же господарів в Україні могло б точне землеробство. Як розповідає  начальник відділу точного землеробства та ГІС агрохолдингу HarvEast Михайло Джос, точне землеробство – це комплексний підхід до управління продуктивністю грунту з застосуванням комп'ютерних і супутникових технологій. Він дозволяє набагато ефективніше використовувати землю в розрізі вирощування різних с/г культур, без зволікання реагувати на форс-мажорні ситуації в полях.

Підходом почали користуватись у Європі та Америці іще з 80-тих років минулого століття, тоді в Україні він отримав поширення відносно нещодавно. Суть у тому, що завдяки точному землеробству обробка полів проводиться агрономом не на «око», часто за доволі застарілими нормами, а залежно від реальних потреб вирощуваних в даному місці культур. Ці потреби визначаються за допомогою сучасних інформаційних технологій, включаючи космічну зйомку. При цьому, витрати на обробку змінюються в межах різних ділянок поля, даючи максимальний ефект при зниженні загальної витрати застосовуваних речовин.

Як стверджує начальник відділу точного землеробства компанії "Titan Machinery Ukraine" Максим Романовський, на сьогоднішній день аграрії під точним землеробством мають на увазі не лише застосування автопілотів на сільськогосподарській техніці, а й цілісну геоінформаційну систему – систему різних типів карт, та їх нашарування і аналіз.

Завдяки подібним картам сільгоспвиробник може зрозуміти, які були помилки у роботі, та не допустити їх у майбутньому. Таке програмне забезпечення надходить до нас з-за кордону, але воно не зовсім підходить під наші умови, оскільки не враховує особливості землеробства та українське законодавство, тому підприємства вимушені пристосовувати його під свої реалії. «В Європі переважає невеликий фермер, у якого малий банк землі, тоді як у нас ці технології використовують переважно агрохолдинги та господарства із 2-3 тисячами гектарів та більше. Чим крупніше господарство, тим раніше воно переходить до використання точного землеробства у сучасному розумінні», – коментує Романовський.

Думку Романовського підтверджує  керівник аграрного напрямку компанії «Епіцентр» Василь Мороз  і розповідає, що на 100% земельного банку компанії уже використовуються елементи точного землеробства, зокрема: технологія відключення секцій сівалок та форсунок обприскувачів на перекритті оброблених площ, системи автоматичного підрулювання («автопілоти») та автоматичної оптимізації маневру розвороту на тракторах, локальне внесення мінеральних добрив, аеромоніторинг стану посівів квадрокоптерами, тощо.

Дивитись вглиб

Плюси точного землеробства очевидні. Але що чекає  ці технології надалі? Як розповідає Михайло Джос, сьогодні усі пристрої для точного землеробства підпорядковані економії ресурсів агропідприємств та підвищенню ефективності роботи на полях. Тобто підприємства намагаються глибше дивитись у процеси виробництва і більш оперативно вирішувати задачі.  Приміром, HarvEast активно працює над впровадженням контролю та моніторингу внесення ТМЦ – як при посіві, так і обприскуванні. На причіпне обладнання ставляться додаткові датчики, які показують, яким чином вносяться під час польових робіт ті чи інші матеріали – чи не порушується норма, чи немає збоїв із тиском, пропусків або подвійного внесення препаратів, тощо. Все це відправляється на віддалений сервер і фахівці можуть у режимі реального часу дивитися яким чином було виконане те, чи інше польове завдання. При виявленні проблем на конкретну ситуацію можна доволі швидко зреагувати і виправити її.

Хоча подібна  технологія і дорога – вартість оснащення однієї одиниці техніки може стартувати від $ 3-5 тис., але ефект не змушує себе чекати. «Завдяки  впровадженням інновацій маємо змогу попереджати крадіжки, бо знаємо, скільки добрива було завантажено, та за допомогою датчиків на бункері відслідковуємо динаміку витрат добрив під час роботи техніки. Не секрет, що недобросовісні працівники деяких компаній на кожному біг-бегу можуть красти у підприємства і по 100, і по 200 кілограм добрива. Якщо загальний обсяг витрат 50-100 тонн добрив у сезон, то подібні крадіжки для великих агрокомпаній виглядають як велика проблема. Найгірше те, що рослини недоотримують необхідні елементи», – запевняє фахівець. 

Агрохолдинг також втілює системи метеомоніторингу, встановлює датчики вологості та метеодатчики. Таким чином слідкує за зволоженістю грунту і можливістю опадів. Приміром, на територіях під зрошенням це допомагає розуміти динаміку вологи в грунті та оптимізувати витрати на полив полів.

фото: momentaj.com

У компанії «Епіцентр» теж активно контролюють польові роботи –  минулоріч придбали 16 базових станцій RTK, які в режимі реального часу обчислюють та корегують роботу автопілотів та GPS систем паралельного водіння з точністю до 2-5 см; активацію функцій точного землеробства;  додаткове придбання автопілотів тощо. Також вся самохідна техніка (38 одиниць), що була придбана торік, обладнана автопілотами. Це дозволило зменшити вплив «людського фактору» при роботі з технікою (виключити перекриття, забезпечити оптимізацію маневру розвороту техніки, зменшити втому механізаторів тощо).

«В цьому році ми реалізували віддалений моніторинг на автопілотах Trimble в сівалках та оприскувачах через систему Field IQ, котра може з великої точністю показати по кожному рядку де і з якої щільністю були пропуски та двійники, та де була перевищення швидкість посіву, недотримання якої веде до погіршення якості посіву поля. Завдяки цій системі моніторингу ми змогли оперативно виявити проблемні ділянки та зменшити негативний вплив від неякісної операції. Також всі ці ділянки після всходів були обстежені з допомогою квадрокоптерів та підтвердили показники датчиків висіву та виливу”, - говорить представник HarvEast. Також завдяки використанню автопілотів підвищили продуктивність тракторів на 7-10 % на добу та скоротили витрати палива до 5% (завдяки впровадженню автопілотування та оптимізації маневрів розвертання тракторів і причіпної ґрунтообробної техніки з країв поля). Застосування телеметрії та автопілотів дозволило моніторити в режимі онлайн кількість оброблених гектарів, точність висіву на окремому полі, просіви а також слідкувати за дотриманням норм внесення препаратів.

Проте, мало придбати сучасну, дорогу техніку й обладнання для точного землеробства — це лише половина справи. Головне — структурувати всю зібрану інформацію, звести її в єдину систему, а потім вже на підставі оброблених даних вибудовувати алгоритм для всіх наступних дій. І саме на цьому етапі у компаній виникає чимало проблем.

Багато хто розробляє окремі програмні додатки для накопичення інформації та прийняття рішень саме під потреби власної техніки – сівалки, оприскувача, трактора, розкидача, тощо. Існують складності із збиранням даних, оскільки компанії, особливо малі і середні, не мають технологічної інфраструктури і достатньої експертизи для консолідації та аналізу даних. Над цим якраз працюють фахівці ІТ сфери та стартапи.  «Поки що доступної єдиної робочої системи, яка б могла уніфікувати ці всі дані немає. Програмні продукти працюють за різними стандартами і часто важно синхронізуються, що забирає багато часу програмістів. До того ж фахівців, які б добре розбирались у всіх цих програмах та даних, у агро індустрії не так багато. Компанії самі вимушені вирощувати кадри під «себе», – бідкається Михайло Джос.

Змінити «вектори» підтримки

За оцінками експертів в Україні окремі елементи точного землеробства застосовуються на 20-30% оброблюваних площ (близько 8 млн га), проте могло б бути у рази більше. Агрохолдинги України використовують елементи точного землеробства на 50% площ — при внесенні ЗЗР і лише по 4% площ — при посіві та внесенні мінеральних добрив. В той час, як в США майже 80% аграріїв використовують ті чи інші елементи точного землеробства. «Сьогодні навіть невеликі господарства із земельним банком від 100 га і більше можуть успішно застосовувати окремі елементи точного землеробства, підвищуючи ефективність виробництва», – підкреслив заступник міністра агрополітики та продовольства Володимир Топчій.

Незважаючи на цілком позитивне ставлення Мінагропроду до впровадження точного землеробства в Україні – воно є навіть є одним із елементів подальшої  агростратегії, все одно реальних кроків до його масового втілення в Україні зроблено не було. Ця функція цілком покладена на виробників, які далеко не завжди мають кошти для додаткових витрат на подібну техніку та технології. «Всі говорять про важливість дотацій, а я вважаю навпаки – потрібно стимулювати виробника вкладати у інновації та експериментувати із ними, тоді на власному досвіді можна краще зрозуміти поле. Єдине що, можна побільше заохочувати компанії які займаються грунтозберігальними технологіями, програмами по відновленню родючості – давати саме їм преференції, або зменшувати податкове навантаження – пропонує агроном АgroGeneraration Захар Шелухін.

Проте можна піти і іншим шляхом – підтримувати розробників програмного забезпечення для точного землеробства. Як розповідає Михайло  Джос, у певних країнах ЄС є програми на впровадження точного землеробства для аграріїв. Приміром, якщо ти обладнуєш техніку подібними системами, то держава повертає певний відсоток витрат. «До того ж, українських аналогів систем зараз дуже мало, і вони поки що не можуть тісно конкурувати з закордонними аналогами. Як би дотації були введені на них так само, як на вітчизняну техніку, то ці програмні продукти розвивалися би значно краще і через певний час змогли конкурувати з відомими виробниками систем точного землеробства. В Україні є дуже багато цікавих агростартапів, котрим не вистачає інвестиційної підтримки щоб вийти на серйозний промисловий рівень і забезпечити фермерів та агрохолдинги відносно недорогими інноваційними технологіями високої якості та вітчизняного виробництва. Проте поки що для аграрія – це мрія, а не реальність», – підсумовує він



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама