Q&A: по кому вдарять нові санкції Мінекономрозвитку проти російських постачальників міндобрив?

У четвер Мінекономрозвитку опублікувало наказ №1383 від 19 вересня про заборону діяльності в Україні цілому переліку у 20 російських підприємств.

До цього переліку увійшли виробники мінеральних добрив з Росії, як то "Невинномысский Азот", "МХК Еврохим", "Новомосковская акционерная компания "Азот". Також постачальники міндобрив, як то "Галактика", "Русагрохим", "Боснис", "Агрохимуниверсал", "Агроцентр-Белгород", "Агрохимцентр-Тамбов", "Рязаньагрохим", "Югагрохим", "Зарайская Сельхозхимия" – група компаний Малино, "Аграрник", "Целинскагрохимсервис", "Юг-Бизнеспартнер", "Агрохимуниверсал", "Тандем", АО "Агрохимия", "Общество поддержки фермерских хозяйств", "Балттрейдхим".

Нагадаємо, що це не перша санкція від Мінекономрозвитку на адресу постачальників міндобрив з Росії протягом останнього року. Наприклад, наприкінці 2016 року МЕРТ запровадило антидемпінгові мита на продукцію ТОВ «Куйбишевазот» на рівні 4%, для компанії «Єврохім» -  19%, інших постачальників – 32%. У лютому 2017 року дія такого рішення була призупинена до 1 липня після неоднократних звернень аграріїв. Але 19 травня Мінекономрозвитку поновило дію антидемпінгових мит на добрива з Росії, і так порушило свою обіцянку перед аграріями.

Читайте також: Мито на добрива: який вплив матимуть дії МКМТна всю аграрну галузь

Попри всі обмеження, у січні-жовтні 2017 року Росія лишалась значним постачальником добрив в Україну. Зокрема, росіяни завезли 58% всіх азотних добрив на 163,7 млн дол, з них у жовтні – на 4,1 млн дол. В імпорті фосфорних добрив росіяни мали другу за величиною частку у 8,7% або 450 тис доларів. В імпорті калійних добрив – також друге місце із 8,5% всієї частки або 1,8 млн доларів. «Навіть при антидемпінгових митах такий товар був дешевшим для українських аграріїв, аніж продукція компанії Ostchem Фірташа - монополіста на ринку  міндобрив в Україні», - коментує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.

Профільні аграрні асоціації також намагались домовитись з українськими виробниками про прийнятні ціни на міндобрива. Домовленості мали закріпити в окремому Меморандумі, який мали підписати до 14 жовтня. Але навіть до 10 листопада цього року такий меморандум не підписали.  Agravery.com з’ясувало, чи є санкції Мінекономрозвитку спробою поставити хрест на імпорті добрив з Росії та поставити крапку у ціновій суперечці аграріїв та Ostchem Фірташа.

Читайте також: Пожива на аутсорс: чому Аграрний фонд буде вирішувати проблему з добривами

МЕРТ наклало санкції на всіх постачальників та виробників міндобрив з Росії?

Ні.  Під нові санкції МЕРТ потрапили виробничі підприємства та дистрибютори  із структури холдингу EuroChem Group AG або ж «ЕвроХим».

««ЕвроХим» заборонили працювати на території України». А що це на практиці означає?

В Мінекономрозвитку кажуть, що «ЕвроХим» не матиме права торгувати своєю продукцією з будь-яким українським підприємством. Також – укладати договори про спільну діяльність, та брати українські компанії собі в дилери та дистрибютори. «ЕвроХим» також не зможе орендувати приміщення, домовлятись про зберігання своєї продукції, а також наймати працівників. В Мінекономрозвитку кажуть, що такі кроки «ЕвроХим» мають позбавити заробітків на території України.

Читайте також: Заощаджуємо добрива: як правильно використовувати агрохімічний аналіз грунту

А яка частка «ЕвроХим» у поставках мінеральних добрив з Росії до України?

Комерційний директор компанії Grossdorf Сергій Рубан каже, що на підприємства холдингу припадала третина всіх поставок гранульованої аміачної селітри з Росії до України.

А чому під санкції потрапив лише «ЕвроХим» і саме «ЕвроХим»?

Ініціатором санкцій стала Генеральна прокуратура. В установі заявляють, що згадані вище підрозділи холдингу «Єврохім» незаконно постачали мінеральні добрива на окуповані території Донбасу. Поставки йшли поза митним контролем через закрити урядом України пункти пропуску на російсько-українському кордоні. Мита за такі поставки сплачувались не в держбюджет України, а в скарбницю маріонеткових «ДНР» і «ЛНР».

А де зареєстрована компанія «ЕвроХим» і кому вона належить?

До 2014 року компанія була зареєстрована в Росії. У вересні 2014 року «Єврохім» отримав швейцарську « прописку» - 89,83% акцій ТОВ МХК «ЕвроХим» швейцарській дочірній компанії EuroChem Group AG. Інші 10,17% акцій  ТОВ МХК «ЕвроХим» було «переписано» на EuroChem Group AG у грудні того ж 2014 року.

Власником цієї компанії є російський олігарх Андрій Мельниченко. Мельниченко також володіє компаніями  «Сибирская угольная энергетическая компания», «Сибирская генерирующая компания», і найбільшою у світі парусною яхтою «А» довжиною 142 метри та тоннажністю 12 тисяч тон. Цікаво, що у лютому 2017 року яхту «А» арештували за борги у Гібралтарі. Мельниченко не заплатив вчасно залишок за роботу у €15,3 млн виробнику яхти - німецькій верфі Nobiskrug. Але буквально через декілька днів конфлікт було вичерпано.

Читайте також: Горохова булька: про падіння ціни, зростання експорту та світовий ринок

Вище було сказано, що Єврохім є постачальником однієї третини гранульованої аміачної селітри з Росії. Чи це означає, що МЕРТ вирішило «підчистити» ринок аміачної селітри в Україні на користь Ostchem Фірташа?

Сергій Рубан наголошує, що «ЕвроХим» має свого дистрибютора в Україні, котрий називається «Єврохім-Україна». Цьому підприємству працювати в Україні ніхто не забороняв. Керівник інформаційної компанії «Інфоіндустрія» Дмитро Гордійчук додає, що формально «Єврохім-Україна» не зможе напряму купувати міндобрива у російських заводів «ЕвроХим». Тому селітру доведеться завозити через посередників у Білорусі.

А чи вплине вищеописана історія на ринок міндобрив в Україні?

Гордійчук припускає, що можлива поставка добрив «ЕвроХим» з Росії до України через білоруських посередників може дати «короткочасний» скачок цін на селітру в Україні. Експерт нагадує -  грудні 2016 року МЕРТ ввело нові антидемпінгові мита на імпорт карбаміду та КАС з Росії. За три тижні після цього карбамід подорожчав на 700 грн за тонну.

А якщо буде  скачок цін на аміачну селітру, чи варто аграріям побоюватись дефіциту такого товару на внутрішньому ринку?

Ні не варто, заявляють в державному Інституті охорони ґрунтів України. В установі кажуть, що  на кінець жовтня аграрії мали запас міндобрив у 104% від необхідного. Зокрема, фосфорними міндобривами аграрії забезпечені на 109% від потреби, селітрою – 102% від потреби, нітратними – 80-85% від потреби.

Якщо згадані санкції Мінекономрозвитку не дають значного економічного ефекту, то який взагалі сенс у таких заходах?

"Фактично, «Єврохім» покарали за порушення «правил гри» санкціями економічного, а не політичного характеру", коментує Рубан. Експерт деталізує: компанія торгувала своєю продукцією на окупованому Донбасі як території України без сплати будь-яких мит чи податків. Така поведінка серед учасників ринку агрохімії «не вітається». «Є приклад російської компанії «Куйбишевазот», котра ні разу не «демпінгувала» ціни на свою продукцію. У відповідь на таку «зразкову поведінку» їй і поставили найнижчу ставку антидемпінгового мита», - пояснює експерт.

А як довго триватимуть санкції МЕРТ проти «ЕвроХим»?

В Мінекономрозвитку кажуть, що теоретично можуть дозволити «ЕвроХим»  знову працювати на території України. Для цього холдинг має припинити поставки добрив на окуповані Росією українські території. Навіть якщо це трапиться в листопаді, то санкції знімуть не раніше лютого 2018 року. А після  «ЕвроХим» переведуть на «індивідуальний режим ліцензування» роботи в Україні.

Читайте також: Картопля в блокаді: три бар'єри не дають виробникам продавати товар