Мито на добрива: який вплив матимуть дії МКМТна всю аграрну галузь

Минулої п’ятниці, 19 травня, Мінекономрозвитку оголосило про   відновлення дії антидемпінгових мит на азотні добрива з Росії. Нагадаємо, що таке рішення було прийнято наприкінці грудня 2016 року, і передбачало ставку мита для продукції ТОВ «Куйбишевазот» на рівні 4%, для компанії «Єврохім» на рівні 19%, та інших постачальників – 32%. У лютому 2017 року дія такого рішення була призупинена до 1 липня після неоднократних звернень аграріїв. Останні три місяці в ЗМІ тривала інформаційна кампанія щодо «необхідності захисту національного виробника міндобрив» через посилення антидемпінгових заходів щодо добрив з Росії. Нагадаємо, що таким єдиним «національним виробником» є лише компанії холдингу Ostchem Фірташа, котрий фактично є монополістом на українському ринку міндобрив.

Рішення про відновлення дії антидемпінгових мит на азотні добрива з Росії, прийняте у п`ятницю, наскільки є правомірним та обґрунтованим? Теоретично, дію антидемпінгових мит мали відновити хіба що після 1 липня.

- Питання правомірності такого рішення насправді не лежить в одній площині.  Перше. Держава в особі Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) має право запроваджувати такі мита. Інше питання, наскільки є обґрунтованим рішення, про яке ми зараз з вами говоримо. Чиї інтереси воно насправді захищає? З якою метою було прийнято? Наскільки дотримані національні інтереси?

Аргументація прийняття згаданого вище рішення свідчить, що добрива не є продуктом для споживання кінцевим споживачем. Цей продукт є необхідною умовою для розвитку всіє аграрної сфери. І якраз жодних належних досліджень щодо впливу на АПК, оцінки економічних наслідків та думки самих аграріїв МКМТ не розглядала.

Якщо я не помиляюсь, спочатку ставка антидемпінгових мит на азотні добрива відрізнялась, залежно від виробника. Деякі мали 18% мита, деякі – 31%. Але зараз МКМТ «підтягнула» мито до 32% для всіх виробників. Чи мала право комісія  встановлювати мита саме на такому рівні?

- Мати право і законно його реалізовувати – різні речі. Це право не є безмежним і повинно ґрунтуватись  на об’єктивній неупередженій позиції комісії, зокрема економічному обґрунтуванні такого рішення, його наслідків, зокрема встановленню розміру мита. Так, МКМТ наприкінці грудня минулого року, приймала вже рішення, але з меншими відсотковими ставками, яке вже через півтора місяця було призупинено як необґрунтоване. Тобто державний орган приймає рішення, і через два місяці його призупиняє як таке, що завдає шкоди, зокрема АПК України, прийняте без врахування інтересів самих аграріїв, фактично є передчасним. Але після цього держава знову ухвалює більш «драконівське» рішення, що насамперед б’є українських аграріїв, істотно змінює для них вартість добрів, а компанії Фірташа, фактично займатимуть монопольне становище із всіма негативними наслідками, для всіх крім них самих. Цікаво те, що напередодні нового рішення МКМТ про дію антидемпінгових мит на азотні добрива з РФ було прийнято судове рішення Окружним адміністративним судом міста Києва за позовом компаній Ostchem  до Мінекономрозвитку, а також до МКМТ щодо «занадто низьких» ставок антидемпінгових мит на російські добрива. Судове рішення ще не вступило в силу, справа розглядалась під головуванням заступника голови суду судді Євгена Аблова, який без експертизи і спеціальних знань, зобов`язав комісію прийняти рішення на підставі інших показників, які встановив сам суд, фактично встановивши ще вищі ставки мит.

Взагалі-то ставка мит повинні розраховуватись із врахуванням різних показників, зокрема ринкової вартості природнього газу, частка якого складає 80% собівартості товару. Фактично, коли комісія встановлювала мита, вона виходила із фактичної вартості газу на кордоні України з Росією. А от суддя Аблов зобов`язав комісію вираховувати ставку мита, виходячи з вартості російського газу на кордоні з Німеччиною мінус транспортні витрати. За таких умов, ставка буде майже  у два рази більше, аніж на кордоні України з Росією. Суддя Аблов не вирішував виключно питання правомірності або неправомірності рішення МКМТ, а фактично неправомірно перейняв  на себе функції цього органу, коли зобов’язав комісію прийняти нове рішення на встановлених ним умовах.

Цікаво, що сама комісія зазначає, що рішення про підвищення ставки антидемпінгових мит на азотні добрива з Росії прийнято в інтересах продовольчої безпеки. Цитую: «в зв’язку з тим, що імпорт міндобрив за демпінговими цінами ставить українських аграріїв у небезпечну залежність від їхніх  поставок у майбутньому». Фактично, під егідою захисту МКМТ вчинила акт, який негативно впливатиме насамперед на всю аграрну галузь.

Яких наслідків від рішення МКМТ варто очікувати для аграріїв та самого Ostchem?

- Ostchem фактично монополізує внутрішній ринок добрив, отримує можливості диктувати умови аграріям,  при цьому не матиме потрібного обсягу продукції для ринку, все це серйозно  впливатиме на значне зростання ціни на добрива зразу напередодні посівної кампанії. Такі непродумані, належним чином не оцінені, непрогнозовані дії для аграрного сектору як стихійні лиха, а збитки можуть становити  мільярди гривень.

За даними Всеукраїнської аграрної ради, йдеться щодо 4 мільярдів гривень можливих збитків. Тобто економічний ризик рішення є цілком очевидний.

Марина Ходорова