Реклама

Пульти управління. Для чого аграріям системи контролю та чому важко знайти ідеальну?

Коментарі

0

Аграрії активно використовують програми планування. Але визнають, що пропозиція ринку не дозволяє вирішити всі задачі, тому їх доводиться підлаштовувати під себе. Хто, як та навіщо цим займається?  

Аграрний бізнес давно став в Україні драйвером не тільки економіки в цілому, а й експорту зокрема. Саме завдяки аграріям численні українські IT та технологічні компанії мають великий клієнтський ринок та полігон для випробування своїх ідей. Але й агро виробники отримують у сучасному швидкоплинному світі можливість працювати швидше, якісніше, збільшувати доходність бізнесу. Як саме та на що треба звертати увагу у цих питаннях? За підтримки агрохолдингу HarvEast Agravery.com розповідатиме у серії публікацій про агроінновації.

В сучасних умовах бути неефективним означає втратити прибуток. У сільському господарстві крім чітких законів бізнесу на отримання гарних результатів впливає погодний фактор. Особливо, якщо поля компанії розташовані в кліматично-проблемній зоні. “Якщо земля розташована в сприятливій кліматичній зоні, то ти можеш дозволити собі не так ретельно контролювати свої витрати, хороший врожай все покриє. А ось в зоні ризикованого землеробства можна вижити тільки контролюючи кожну копійку. Відповідно, для нас впровадження сучасних технологій і інновацій - питання вітальне”, - впевнений генеральний директор HarvEast Дмитро Скорняков. Як додає Валерій Соколенко, виконавчий директор Астарта-Київ, сьогодні оперативна, повна і об’єктивна інформація є визначальною для ефективного ведення агробізнесу. 

Запит користувачів на контроль та інформування виконують програми, які допомагають сільгоспвиробнику планувати свою систему удобрення, захисту рослин, виходячи зі стану полів та погодних умов, слідкувати за логістикою, земельним банком і т.д.  

Такі застосунки намагаються мати у своєму портфелі усі великі компанії-постачальники засобів захисту рослин (ЗЗР), оскільки це допомагає їм продавати власні препарати і більш ефективно їх використовувати. Окрім того, це розширює портфель їх послуг. Власне, саме з такою ціллю нещодавно компанія "Syngenta" придбала українську компанію "Cropio", що надає послуги аграріям по моніторингу та оптимізації усіх процесів сільського господарства. Трохи раніше компанією "BASF" була презентована в Україні система прогнозування розвитку шкідників та хвороб на певних культурах, а також моніторингу стану посівів xarvio. У німецькому концерні Bayer також не пасуть задніх і пропонують аграріям своє програмне забезпечення Climate Field View, яке вони отримали разом із придбанною компанією Monsanto. 

Проте ці програми, за словами директора із розвитку агрохолдингу HarvEast Віктора Колибашкіна, не закривають всі потреби компаній - наразі на ринку немає якихось єдиних комплексних систем для агрохолдингів. Лише нещодавно агрохолдинг Кернел вийшов із такою пропозицією, але вона на думку  представника HarvEast поки адаптована лише під потреби тієї компанії: "Тому ми вимушені були адаптувати під власні потреби систему Treck Control, завдяки якій наш центр моніторингу відслідковує роботу та пересування усієї техніки онлайн". 

А от у агрохолдингу "Агро-Регіон" надали перевагу системі Climate Field View, яка за словами головного агронома бориспільського кластеру агрохолдингу Василя Мельника чудово себе проявила на його полях: "Ця система збирає розрізнені дані на одній платформі, що дозволяє оптимізувати методи ведення сільського господарства та ухвалювати ефективні управлінські рішення".

Читайте також: Відкриють ріку? Чому аграрії хочуть та бояться лібералізації внутрішнього водного простору

Це не одиничні випадки використання агрохолдингами існуючих інструментів, хоча бувають ситуації, коли управлінцям дещо не вистачає функціоналу у таких програмах. Саме така ситуація за словами керівника департаменту аграрного виробництва агрохолдингу "Волинь-Зерно-Продукт" Ярослава Мазуренка виникла в його компанії: "Ми вже два роки використовуємо програму Cropio на усіх наших площах. Вона дозволяє нам стежити як за полями так і за технікою та земельним банком, але мені не вистачає фінансового модулю у плануванні. Хотілось би, щоб там був модуль план-фактного аналізу, щоб не тільки розуміти використання ресурсів, а і моделювати різні ситуації ще на етапі планування". 

Також платформою нового актива компанії "Syngenta" користується "Група АГРОТРЕЙД". Проте, використовує не лише Cropio, а ще й Wialon. "Першою ми впровадили систему Cropio в 2017 році, з тих пір постійно нарощуємо використовуваний функціонал, вдосконалюємо внутрішні процеси, встановлюємо додаткове обладнання. Використовувати Wialon ми почали в цьому році. Обидві системи інтегровані з основною системою фінансового обліку холдингу на платформі "1С: Підприємство", а також з системою BI QlikView", - розповідає Сергій Орлов, директор IT-департаменту "Групи АГРОТРЕЙД".

Сropio — Experience the farming future today from Cropio on Vimeo.

Власними силами

Деякі агрохолдинги, для того аби задовольнити усі свої потреби, займаються власними розробками. "Для вирішення різних виробничих завдань агрохолдинг використовує одразу кілька цифрових систем моніторингу. Це і стандартне для агробізнесу програмне забезпечення, і наша внутрішня розробка ПО (система Агропортал)", - стверджує керівник аграрного напрямку групи компаній "Епіцентр К" Василь Мороз. За його словами ця система автоматично розраховуватиме обсяги виконаних операцій та відображатиме усі показники в онлайн-режимі. За допомогою смартфона агрономи зможуть оперативно створювати, заповнювати та закривати виконані наряди, використовуючи для цього дані з систем GPS-моніторингу компанії. 

А от в "Укрлендфармінг" взагалі не покладаються на сторонніх розробників і використовують власну систему управління і контролю ресурсів. "Ми використовуємо тільки власну систему телеметрії для консолідації різноманітних показників з метою проведення якісного аналізу, для зменшення витрат і підвищення якості експлуатації техніки. Для попередження крадіжок зерна з поля або з елеватора у нас ефективно функціонує система "Свій-чужий", - стверджує Володимир Бабій, керівник департаменту впровадження інноваційних проектів групи компаній "Укрлендфармінг".

Схожа ситуація і в агропромхолдингу Астарта-Київ, де у 2017 році прийняли рішення про початок розробки єдиного інформаційного порталу по управлінню агробізнесом. В структурі групи була створена IT-компанія AgriChain для розробки багатомодульної системи, в якій будуть інтегровані всі бізнес-процеси компанії, починаючи з управління земельним банком і закінчуючи логістикою готової продукції до покупця, а також користувачі на всіх організаційних і управлінських рівнях. Наразі вже створено три модулі – це автоматизація управління земельним банком, управління операційними процесами та моніторинг стану посівів. Також наразі розробляється ще три модулі – це конструктор бізнес-процесів, IT-рішення по управлінню складським господарством підприємства у вигляді мобільного додатку та IT-рішення по плануванню, виконанню та контролю внесення змін до виробничої програми підприємства (технологічної карти в розрізі культур і полів) у вигляді WEB-додатку.

Бо без цього ніяк

Найбільш цікаве питання - який економічний зиск від таких систем? За словами Віктора Колибашкіна, агрохолдинг HarvEast застосовує датчики, які допомагають відслідковувати об’єми витрат насіння, добрив, ЗЗР та пального. Крім цього на комбайнах встановлені датчики розпізнавання своєї техніки. Існуюча система контролю дозволила скоротити службу безпеки до трьох чоловік. "При створенні агрохолдингу в 2011 - 2012 р.р. ми мали величезну службу безпеки, але об’єми крадіжок були ще більшими. Тепер все зовсім інакше", - стверджує експерт.

Читайте також: Острів Станиця. Як фермери прифронтового селища пережили кризу і прорвалися на нові ринки збуту

У "Групі Агротрейд" відмічають, що впровадження систем контролю та управління ресурсами дозволило їм більш ефективно використовувати матеріально-технічні ресурси (МТР). Що стосується вартості, зменшення витрат і окупності, то тут у агрохолдингу немає однозначної відповіді. "Можна стверджувати, що витрати основних МТР залишилися на тому ж рівні, але за рахунок посиленого контролю сильно підвищилася ефективність їх використання. Те ж саме стосується окупності. Її порахувати досить складно, тому що на врожайність в різні роки впливає маса чинників. І контроль не є вирішальним", - стверджує Сергій Орлов. Тоді як в "Епіцентр К" відмічають, що запровадження GPS-моніторингу зменшило витрати на логістику на 5%, а впровадження системи ідентифікації та зберігання палива IAZS зможе зекономити до 13% пального.

В компанії "Укрлендфармінг" наводять конкретні цифри. "Система "Свій-чужий" дає відчутний економічний ефект від попередження крадіжок. Одна з переваг нашої системи телеметрії – можливість впровадження точного землеробства на всіх полях нашої компанії. Якщо говорити в абсолютних цифрах, ми можемо говорити про мінімум 0,3 тонни с гектару по врожайності, які ми додатково отримуємо, що дає економічний ефект порядку 100 млн грн на рік. А прямі повернення від попередження крадіжок складають в середньому від 5 до 10 млн грн на рік. Така економія дозволила системі окупитись ще в 2016 році", - запевняє Володимир Бабій.

Не дійшло

Далеко не усі аграрії застосовують у своїй роботі щось на кшталт вищезазначених систем. Це поки залишається прерогативою агрохолдингів, для яких управління усіма процесами вручну стає дуже важким, бо площі для цього завеликі. Починаються проблеми із логістикою та крадіжками добрив чи ЗЗР, або врожаю. Проблеми із паями, коли поля більш схожі на шахову дошку ніж на суцільний масив. Тому жоден з агрохолдингів не обходиться без систем моніторингу полів, контролю техніки та управління земельним банком. 

Малі та середні компанії до цього поки ще йдуть. Наприклад, агроном господарства "Троїцьке" Григорій Іволга навіть і не чув про існування жодної із цих програм. Більше того, на його думку, вони йому просто не потрібні, тому він і не цікавиться чимось інноваційним. А от агроном ФГ "Аллазаров" Юрій Горбачов знайомий із такими системами. Ба більше, він користувався безкоштовною частиною застосунку xarvio. Але на платну ліцензію у його господарства немає коштів: "Цей сервіс – гарна штука, він дуже зручний, але він гарний допоки безкоштовний. А як тільки потрібно за нього платити, то і його привабливість одразу зникає. Тому зараз обходимось дроном і власними силами. Господарство у нас невелике, нам цього достатньо". Схожої думки дотримується і Василь Драбанюк з фермерського господарства "Сокіл". Він також знайомий із системами моніторингу та контролю полів, але його господарство не може це собі дозволити: "У нас площа 1000 гектарів, і нам не по карману така система, та і не потрібна вона. На мою думку, ці технології варто запроваджувати на площі від 3000 гектарів". Проте, не усі господарства навіть з більшим земельним банком використовують такі новації. Наприклад, у ТОВ АФ "Ім. Шевченка", що має площу 9000 гектарів не впроваджено жодного моніторингу полів чи системи спостереження за технікою або земельними наділами. "Ми знаємо про такі системи, але не використовуємо їх, оскільки вважаємо, що вони мають використовуватись разом із системою точного землеробства. Але вона у нас поки не впроваджена", - стверджує агроном господарства Володимир Семенченко. Але все це справа часу - глобальна діджиталізація призведе до того, що навіть невеликі компанії відмовляться від ручного управління ресурсами. Це дійсно питання виживання, причому питання найближчого майбутнього.

Читайте також: Гра в суху, або екстремальна посівна



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама