Реклама

Прибрати податок: що змінить зниження ПДВ на соціальні продукти

На відміну від заробітних плат ціни у магазинах постійно зростають. Інфляцію розкручує світове зростання вартості енергоносіїв. Для приборкання кризи в Європі пішли на зниження ставок ПДВ, зокрема на продукти харчування. Чи готові до цього в Україні?

журналіст Agravery.com

За останній рік ціни на продукцію сільгоспвиробників зросли на 40%. Все через здрожчання газу. За ним піднялись ціни на важливі складові агровиробництва – добрива та ЗЗР. Також за останній тиждень гривня показала стрімке зростання, хоча і на початку лютого дещо відіграла свої позиції. В Україні одним зі шляхів боротьби з інфляцією пропонують зниження ставки ПДВ на соціально значущі продукти харчування.

Антиінфляційний щит

 

В країнах Європейського союзу, ще до кризи, ставка ПДВ на життєво необхідні речі: продукти харчування та ліки, була меншою за українську. Наприклад, у Німеччині ставка ПДВ на ліки та продукти харчування складає 7%, на всі інші групи товари - 19%. У Франції загальна ставка складає 20%, тоді як товари для здоров’я та харчова продукція обкладається податком всього у 5,5%. Після розгону інфляції Польща першою запровадила 0% ставку ПДВ в ЄС.  В країні на початку лютого запрацював закон, який охрестили «Антиінфляційним щитом 2.0». Ним з 5% до 0% знижується ставка ПДВ на продукти харчування. З 23% до 8% знизиться податок на паливо, на міндобрива – з 8% до нуля. Зниження буде діяти з 1 лютого по 31 липня цього року, але таким кроком в Польщі планують приборкати інфляцію. У 2021 році цей економічний показник зафіксували на рівні 8,6%, що стало однією з найбільшою в ЄС та за останній 21 рік у Польщі. В Україні, згадаємо, інфляція за минулий рік склала 10%. В Польщі вже порахували, що від зниження ставки ПДВ бюджет недоотримає майже $3 млрд. Але від «Антиінфляційного щита 2.0» ніхто не відмовляється.  Уряд західної сусідки вважає, що це підтримає вітчизняних виробників, нульовий ПДВ також сприятиме зростанню продажів фруктів та овочів, що поверне моду на здорове харчування.

Передчуття небезпеки

 

Вітчизняні виробники всерйоз побоюються тиску з боку європейського ринку. На їх думку наша продукція буде вироблятись не  в рівних умовах і буде програвати не тільки на українському ринку, а й на зовнішньому. Проте українські та західні виробники не конкурують своєю продукцією за ставкою ПДВ, каже професор Київської школи економіки Олег Нів'євський, тому боятися нічого.

Читайте також: Римма Цвігун, СФГ «Ясени»: Країна повинна позбутися такого явища як «договорняк»

«По ПДВ з іншими країнами ми не конкуруємо. Згідно вимог Світової організації торгівлі, якщо у нас ставка ПДВ 0%, то і для імпортної продукції ПДВ буде 0%. Так само це працює і для наших товарів у ту ж Польщу: скільки вони виставили ставку ПДВ, стільки і ми заплатимо при експорті в цю країну», - пояснив Олег Нів’євський.

Загалом професор Київської школи економіки не є прихильником зниження ставки ПДВ на соціально значущі продукти харчування. На його думку, зниження чи взагалі скасування ПДВ не знизить ціну на товари пропорційно скасованому відсотку, також створиться касовий розрив у бюджеті, а заможні громадяни будуть користуватись знижками на рівні із бідними, що не дасть соціального ефекту.

«Вся економічна література і практика каже нам про те, що ставка ПДВ має бути однаковою на всьому ланцюгу виробництва товару, починаючи від зерна, закінчуючи хлібом на полиці. Коли у вас є різна ставка ПДВ по ланцюгу виробництва, це збільшує адміністрування ПДВ. І чим більше у вас такого адміністрування, тим більше простір для зловживань різного типу. Ось наприклад, хочуть знизити ставку ПДВ на хліб соціального типу до 0%, а кому заважає виробляти дорогий хліб і назвати його соціальним? І на цьому мати додатковий прибуток. Також податковій доведеться частіше перевіряти пекарні», - зауважив Олег Нів’євський.

Та додав, що якщо знижувати ПДВ, то по всьому ланцюгу постачання.

Якою має бути ставка ПДВ

 

Поки приборкувати інфляцію в уряді взялись зменшенням торгівельної надбавки до 10% в магазинах на 11 груп соціально значущих товарів: хліб, яйця, крупи тощо. Але за рік ціни на всі сировинні продукти харчування зросли на 11,8%, оброблені - на 13%. Тому зниження ПДВ залишається чи не єдиною можливістю зупинити ціни. Не слід забувати, що в Європі ПДВ знизили задовго до кризи, а під час кризи вже заговорили про нульову ставку.

Читайте також: Андрій Перчиць, Bayer: Компанія виведе на український ринок 12 нових продуктів

«ПДВ - це податок на споживання. Цей податок просто збільшує ціну товару. Соціально значущі види продуктів, на відміну від палива, автівок, одягу, не можна назвати тими, які заможні споживають набагато більше, ніж бідні. У людини є фізіологічна норма, більше якої вона не в змозі з’їсти. Щодо соціально значущих видів продуктів харчування: що багаті, що бідні споживають приблизно однаково. Безумовно багатії споживають більш якісні продукти харчування, мають набагато здоровіший раціон. І це не погано. Ми не повинні робити раціон багатих менш здоровим, слід краще оздоровити раціон бідних. Тому в цьому випадку зниження ставки ПДВ є логічним. Наповнювати бюджет потрібно не за рахунок їжі чи ліків», - пояснив заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Михайло Соколов.

На його думку, українське ПДВ знижувати до 0% не можна, адже наша система адміністрування не впорається. Але чим нижчим буде податок на додану вартість, тим краще. На скільки має знизитись ставка мають сказати після обговорень в експертних колах.

Зі слів ексзаступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павла Кухти, ПДВ має бути якомога нижчим, проте не дорівнювати нулю, але зниження має носити тимчасовий характер. Паралельно має бути запроваджена точкова допомога з придбанням їжі для малозабезпечених верств населення.

«Польща зробила найбільше зниження ПДВ в історії. Нам потрібно робити теж саме. Коли держава знижує ПДВ, то ціни, якщо не знижуються слідом, то зупиняються, бо виробники починають отримувати додаткові прибутки. Показники бюджету у нас зараз дещо занижені - на 10% від тих надходжень, які почали поступати у січні. Все через те, що бюджет на 2022 рік зробили дуже консервативним. Тобто для допомоги людям ресурси точно є. Безумовно, потрібно діяти по декількох напрямках, слід запроваджувати пряму підтримку для малозабезпечених людей. Це має бути адресна допомога на їжу. Такі дії будуть давати додатковий сигнал для виробників: ось на стільки у вас зростуть продажі їжі, і виробляти потрібно більше», - зазначив Павло Кухта.

Читайте також: Молоко розбрату: Чому окремі виробники «молочки» знижують ціни на сировину

На який відсоток має бути знижена ставка ПДВ – це питання є дискусійним між фахівцями вже в рамках закону, яким має бути впроваджене зменшення податку на додану вартість. Такий захід показує свою життєздатність у приборкані інфляції в країнах Європи. А ось, що призводить до погіршення ситуації та дефіциту, це штучне регулювання цін, на якому поки що зупинився український уряд.  



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама