Реклама

Бум на дрони. Чому аграрії обирають безпілотники для внесення ЗЗР, а потім повертаються до обприскувачів?

Рік від року цікавість фермерів до застосування дронів для внесення ЗЗР зростає. Якщо три роки тому до технології лише приглядались, то останні два сезони  можна назвати  справжнім бумом – у гарячі періоди попит значно перевищує пропозицію. 

журналіст

Особливо попит зростає весною та восени — у вересні та жовтні, коли дрони активно застосовують для десикації посівів соняшнику. Тож сьогодні дрони поступово стають частиною повсякденного арсеналу для аграрія. Проте часто фермер стикається із безліччю проблем та ризиків при використанні дронів-обприскувачів, тож швидко повертається до традиційного внесення. Як полегшити процес та уникнути проблем, розповідає співзасновник «Dron Agronom» Ярослав Федоришин.

Ярослав Федоришин, співзасновник «Dron Agronom». фото: @DronAgronom  

Вибір дрону

 

Дрони — річ не дешева, тому хочеться максимально запобігти проблемам, які виникають при його використанні на полях. Тому, по-перше, варто звернути увагу на вибір самого дрону. У вас має бути надійний дрон, який літає і не падає. Приміром, я замовив відразу XAG, але оскільки була затримка з його постачанням в Україну, вирішив взяти ті найпростіші, які були у наявності - і це була проблема. Вони падали на полях чи не щоночі, і доводилось їх шукати у ріпакових «хащах». Коли поле понад 150 га, це, фактично, нереально. Так у дронів XAG, як і у будь-яких інших є свої слабкості, які треба знати, але падають вони рідше — це доведено практикою.

Якщо аграрій хоче придбати собі більш бюджетний варіант, то це «кіт у мішку», який може показувати себе непогано, але потрібно бути готовим до будь-якої несподіванки. Дешевий дрон можна порівняти із «Жигулем», оскільки потрібно завжди возити із собою запчастини, напіввісь, прокладки тощо, аби швидко відремонтувати. Тобто, задоволення від роботи таким пристроєм оператор дрону точно не отримає, а от проблеми на полі - цілком реальні. Тому, на мій погляд, краще робити вибір між двома визнаними світовими брендами дронів — це DJI та XAG.

Читайте також: Валерій Яковенко: Правильно налаштований дрон окупиться після першої роботи в полі

Обробка дроном як бізнес

 

Для невеликих господарств варто замислитись над тим, аби не купувати, а замовити обробку дроном полів на аутсорсі, особливо, якщо господарство невелике. Останнім часом і великі агрохолдинги з більшою охотою замовляють обробку за допомогою сторонніх компаній, бо це суттєво дешевше, ніж тримати у штаті операторів. Обробка дроном достатньо вигідний і відносно недорогий бізнес. Окупити вартість одного дрону можна обробивши від трьох тисяч гектарів площ. У середньому зі старту на обладнання та авто вам знадобиться приблизно 70 тис. доларів. Зі сторони виглядає, що це прибутковий бізнес, але складнощів не уникнути — це і людський фактор, і робота вночі, і некомфортні умови праці, і дороге обслуговування самих апаратів.

фото: dron-agronom.com

Що потрібно для обробки поля дроном

 

Для проведення обприскування дроном і обслуговування поля, як правило, потрібна бригада — 2 людини, 2 дрони та 1 авто — для транспортування. Дронів потрібно два, аби у випадку негараздів з одним із апаратів, другим ви змогли продовжити роботу над замовленням. Крім того, для виїзної бригади потрібні генератори, зарядні станції, додаткові акумулятори. Для безперервної роботи бажано 2−3 акумулятори, при чому важливо їх не розряджати їх повністю, — краще тримати політ у 8 хвилин, або 2 га, то акумулятор буде встигати швидше заряджатися, і втрати часу будуть мінімальними — не більше хвилини. Не зайвими для роботи будуть ліхтарики і додаткове освітлення, прожектори, бочки для замішування хімії, драбина, засоби індивідуальної безпеки та маски (особливо важливо при роботі із пестицидами та агрохімікатами), і навіть складні стільці, аби оператори могли відпочити, коли є така можливість. Все це гроші, і ці моменти потрібно передбачити заздалегідь.

Підготовка пілота

 

Але ці витрати ніщо, порівняно із підготовкою самого пілота дрону. Потрібна людина, яка стане професіоналом, він повинен постійно тренуватись, і налітати максимальну кількість гектарів і регулярно підвищувати свою кваліфікацію. Навіть налітаючи декілька тисяч гектарів, пілот буде помилятись — щось не розмітить, зруйнує лопасті дрону, аварійно посадить апарат на поле тощо і це ті гроші які буде витрачати аграрій із власної кишені. А якщо замовляти послуги з обробки, то це проблеми сервісної компанії. В ідеалі, кожне поле сервісна компанія має відвідувати 3−4 рази за сезон — як мінімум, працювати із внесенням фунгіцидів та десикацією.

Продуктивність роботи дронів

 

Якщо говорити про продуктивність дрону, то на швидкості 10 м/с дрон може без проблем обробляти у середньому 100−150 га за ніч, але це у тому випадку, якщо поле є ідеальним, і немає проблем з рельєфом, перепадами висоти тощо. Є рекорди, коли один гарний дрон може обробити 350 га за ніч. Якщо рельєф складний, є проблеми зі зв'язком на полі, тоді, приміром у дронів XAG є режим «Low Precision», коли дрон працює від бази, а переміщення її оператором викликає проблеми в обробці поля. Якщо поле ще й невелике, то швидкість обробки може падати до 50 га за зміну.

фото: @DronAgronom 

Датчики перешкод та точність роботи

 

Цікавий момент із датчиком перешкод, адже є моделі дронів із ним, і без нього. Моделі із таким датчиком дорожчі (у середньому 80 тис грн), до того ж, дрон працює по RTC навігації, а перед початком роботи оператор дрону має пройти і позначити всі перешкоди на полі і повторити його рельєф. Якщо робота здійснена якісно, і координати позначені, то датчик перешкод взагалі не потрібен, із дроном все буде гаразд.

Дрони із датчиками працюють дещо повільніше — 6−8 м/с, а без нього - 10−12 м/с. RTC розмітка дозволяє керувати дроном із точністю до 2 см, тоді як у дронів із GPS-навігацією похибка, подекуди, сягає 6−8 метрів. За допомогою RTC позиціювання оператор оперує сантиметрами, тоді можна зробити максимально точний відступ з урахуванням факела розпилення, аби він і не пошкодив посадку і обробив все поле до посадки, так само по всім кутам і краям поля ви можете забезпечити 100% покриття. Коли оператор працює по GPS-навігації, то виникають сюрпризи і потрібно від краю поля відступати, враховуючи похибку, на 3−4 і навіть 6 метрів. Це дуже некомфортно, адже пілот дрону не може заздалегідь прорахувати, чи зможе пролетіти апарат, чи ні, і чи взагалі не вилетить дрон за межі потрібного вам поля.

Трапляються випадки, коли після такої обробки фермер має додатково заганяти на поле колісний обприскувач і додатково обробляти узбіччя полів. Тому цінність такої обробки дроном втрачається.

За ідеальних умов, поле розміром у 100 га можна розмітити за годину-півтори, за неідеальних умов — 3−4 години. При цьому, розмітку потрібно робити вдень чи ввечері, а саму обробку виконують, згідно з правилами, вночі.

фото: @DronAgronom  

Читайте також: «Стоп пластик»: як розпочалася нова ера біопакування по-українськи

«Слабкі місця» дронів

 

Одне із слабких місць дронів — це атомайзери та батареї. Так, атомайзер потрібно замінювати у середньому через 300−500 га роботи дрона, якщо його гарно обслуговувати та вчасно мити, то тривалість роботи можна збільшити до 700 га. Але ціна на атомайзери відносно невелика, і замінити його не викликає проблем — вони завжди є в наявності в Україні.

Найпоширеніші помилки пілотів

 

Перша і головна помилка — це неточності у розмітці. Приміром, коли чужий пай оператор, а разом із ним і дрон «не помітили», і обробили його десикантом. Друга проблема — періодично злітає програма, і продовжуючи роботу, оператор не бачить, що було зроблено перед цим і відправляє дрон не в той бік, куди потрібно. Таким чином по одній частині поля буде декілька проходів, а частина — так і залишиться необробленою.

Часто недосвідчені пілоти намагаються робити рекорди — відправити дрони на максимальну висоту чи довжину. І це так само закінчується падіннями апаратів. Буває, що оператори неправильно розводять і планують маршрути і відразу два апарати стикаються у повітрі і розбиваються. Тому важливо не допускати варіантів, коли два працюючі дрони хоча б потенційно могли зіштовхнутись. Часто, бажаючи заробити побільше грошей, оператори збільшують висоту і ширину прольотів дрону, і він не перекриває ширину посадки на полі. Таким чином, приміром, при десикації частина рослин соняшнику так і залишиться на полі зеленою.

фото: drone.ua

Вартість ремонту дронів

 

Найчастіше підлягають ремонту та заміні атомайзери, резинки на яких вони кріпляться, лопасті дрона та трубки. Це матеріали, які потрібно системно замінювати і вони завжди мають бути в наявності у великій кількості. Якщо ваш дрон відлітав 300 га, то готуйтеся до того, що всі чотири атомайзери відразу потрібно буде замінити. Якщо відлітали 1000 га — на часі заміна лопастей дрону. Запасні лопаті потрібно також обов'язково взяти із собою на поле, аби робота не припинялась. Один комплект лопатей коштує близько 90 доларів. Коли дрон «врізається», то його ремонт обійдеться від 350 доларів і вище. Приміром, коли апарат «врізався» у металеву трубу на полі, то ремонт із заміною двигуна обійшовся у 1200 доларів.

фото: @DronAgronom

Зарплатня операторів

 

Як правило, обслуговуючі компанії виїжджають обробляти поля обсягом від 500 га. Якщо господарство недалеко від міста, чи в області, то погоджуються і на 150 га. Заробітна платня пілота залежить від його кваліфікації і варіюється від 20 тис. грн на місяць, до 40 грн за кожен оброблений гектар. Потрібно розуміти, що гарячий сезон — це 2−3 місяці, у які швидко та оперативно працюючи, можна заробити класну зарплатню за рік. Але оператор дрону — це багато понаднормової роботи. Працюючи по 8 годин, як в офісі, тут не заробиш. Тому до важкої праці потрібно бути як морально, так і фізично готовим.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама