Пряма служба: чого чекати аграріям від переходу ДФС в управління Гройсмана?

Минулої середи 23 травня Кабмін під час закритої частини свого засідання проголосував за перехід управління Державною фіскальною службою від міністерства фінансів до Кабінету міністрів України напряму. Таке рішення було ухвалено після того, як голова уряду Володимир Гройсман відмовив у проханні міністра фінансів Олександра Данилюка призначити п’ятого заступника міністра. Цю інформацію одного із всеукраїнських ЗМІ у коментарі Agravery.com підтвердив голова Громадської ради при ДФС Дмитро Олексієнко. Діяч не пояснює, з якої причини управління податківцями вирішили передати напряму прем’єр-міністру Володимирові Гройсману. Прес-служби Мінфіну та ДФС також поки що утримуються від коментарів. В установах також не кажуть, чи буде продовжуватись реформа податкової служби. Нагадаємо, в результаті реформи районні управління ДФС мали втратити статус юридичної особи, і перетворитись на сервісні центри з подачі податкової звітності. Це було зроблено на початку квітня 2018 року.

Обласні управління ДФС та обласні митниці мали звести у єдине Міжрегіональне головне управління, з центральним офісом у Києві. Реалізація такого задуму досі під сумнівом. Взагалі перетворення податкової служби мали відбутись ще до 1 січня 2018 року.

Також в установах не прогнозують, чи виросте податкове навантаження на українських підприємців після переходу податківців під управління глави Кабміну. Нагадаємо, у Держказначействі прозвітували, що за І квартал 2018 року обсяг податкових зборів виріс на 1,6%, митних зборів  - на 12%. Але при цьому держбюджет отримав на 3,1% меншу від планової суму, або ж 193,6 млрд грн. Зокрема, податків зібрали на 4,5% менше від плану, або ж 92,4 млрд грн, мит – на 2,3% менше від плану або ж 74,9 млрд грн.

Факт недобору податкових навантажень для бізнесу може означати лише більший тиск від фіскалів, незалежно від кадрових перестановок, вважають опитані Agravery.com експерти.  

Читайте також: Невидима реформа, або чому уряд відмовляється змінювати ДФС

Кадри збирають все

«Контроль над ДФС – у першу чергу, це кадрові призначення в регіонах та контроль за збором податків», - пояснює експерт податкової реформи Реанімаційного пакету реформ В’ячеслав Черкашин можливий для Гройсмана мотив перебрати на себе управління податківцями. Тим більш, що сам очільник Мінфіну і не брався контролювати підлеглу собі структуру, говорить голова податкового комітету ВР Ніна Южаніна. Голова податкового комітету ВР Ніна Южаніна додає – очільник Мінфіну Данилюк свідомо не підписував «жодного документу», який подав очільник ДФС Продан, як і щодо кадрових призначень, так і щодо реформи податкової служби.

На цьому тлі «повернення» Державної фіскальної служби в управління Кабміну є логічним, і допоможе налагодити збір податків, вважає Дмитро Олексієнко. Діяч нагадав, що до 2015 року податківцями і так напряму керував глава уряду. У тому ж 2015 році тодішній прем’єр-міністр передав управління фіскалами тодішньому міністру фінансів Наталії Яресько. Від неї ДФС «у спадок» отримав уже новий очільник Мінфіну Олександр Данилюк, у 2016 році.

Хоча, додає Черкашин, за статею 19-2 чинного Податкового кодексу саме міністерство фінансів має контролювати роботу ДФС. Тому, «залежне від політичної кон`юктури та спонтанне рішення про перехід до Кабміну управління податківцями має ознаки політичної корупції та несе загрозу державності вцілому», - наголошує податковий експерт РПР.

Читайте також: Географія земельної ренти: скільки селянам платять за землю

Реформа адмінресурсу

Напередодні виборчої кампанії 2019 року Кабмін хоче лише більших доходів для бюджету на фінансування адмінресурсу, а не структурних змін у ДФС, вважає економіст Даниїл Монін. Тому ніяких змін у роботі податківців, як і реформи фіскальної служби не відбудеться у наступні два роки, вважає інвестбанкір Сергій Фурса. Тим більш, що за останні чотири роки філософія роботи ДФС не змінилась – структура залишилась каральним органом із збору податків. При цьому корупційні ризики нікуди не зникли, наголошує Черкашин.

Податковий експерт РПР додає – кожного року в Україні повторюється ситуація, коли у І та ІІ кварталах план податкових зборів недовиконується, тому відставання «надолужується» за ІІІ та ІV квартал. План збору податків ДФС затверджувала і виконувала самостійно, не озираючись на Мінфін. Тому, в очікуванні виборів, фіскали спробують «понаднормово» зібрати податки. Але у податківців нічого не вийде. «Виведення ДФС із сфери міністерства фінансів означатиме хаос та неефективність у зборі податків», - вважає Черкашин. Тому, за словами Сергія Фурси, українським аграріям буде простіше занизити суму податку до сплати, або ж взагалі уникнути контакту із фіскалами.

Читайте також: Служба спотикання, або чим парламент замінить податкову міліцію?