Пішла по-англійськи. Чи загрожує Brexit експорту з України до Британії?

О 23:00 за Гринвічем 31 січня Велика Британія остаточно покинула Європейську співдружність. До 31 грудня триватиме перехідний період, коли всі домовленості про вільну торгівлю між Великою Британією та ЄС залишатимуться чинними, а як розвиватимуться відносини між сторонами далі поки достеменно невідомо. Адже протягом перехідного періоду Лондон укладатиме торговельні угоди з різними країнами. Головний переговірник з боку ЄС Мішель Барньє уже заявив, що Євросоюз під час майбутніх перемовин не піде на компроміс щодо єдиного ринку з Великою Британією. Тоді як для США укладання угоди з Лондоном в пріоритеті у 2020 році.

Читайте також: Зміна клімату, ринок землі та замулені канали, або що впливає на ринок зрошення?

Україна ще 14 січня почала переговори з представниками Сполученого королівства щодо майбутньої торговельної угоди. А за день до офіційного Брексіту президент України Володимир Зеленський підписав указ про односторонній тимчасовий безвіз для громадян Британії. Фактично це засвідчує наміри Києва щодо поглиблення відносин (зокрема торговельних) з Лондоном. «Що потрібно запам'ятати нашим експортерам: зараз не змінюється нічого, далі з 1 січня наступного року у нас буде Угода про вільну торгівлю з Великою Британією. З огляду на те, що ми готувались до різних сценаріїв Брекзиту, минулого року ми майже повністю підготували Угоду. Вона буде дуже подібна до Угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом. Зараз в нас ще є достатньо часу, аби доопрацювати проєкт Угоди», — прокоментував Тарас Качка, торговий представник України — заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Наразі Сполучене Королівство переважно імпортує з України залізо і сталь, зернові (найбільше — кукурудзи, у 2018 році обсяг її поставок склав $ 102,1 млн або 17% від усього британського імпорту цієї культури), олій та жирів. Загалом, за даними ДФС, експорт з України до Великобританії склав $ 580,4 млн за 11 місяців 2019 року, а імпорт — 638,5 млн.

Agravery.com поцікавився у експертів з питань міжнародної торгівлі про те, які можливості відкриваються перед українськими виробниками, зокрема, агропродукції після Брексіту.

Олексій Єрьомін, аналітик компанії Agritel

— На мою думку, вихід Британії з ЄС найближчим часом мало позначиться на експорті товарів аграрної продукції з України. Якщо подивитися в розрізі зернових і олійних культур, Україна поставляла і поставляє в Британію в першу чергу кукурудзу. У 2018 році Україна навіть стала основним постачальником кукурудзи в Великобританію з об'ємом в трохи більше 0,5 млн тонн, трохи випередивши Францію. Що стосується пшениці, тут результати України в 2018 році були скромні. Всього близько 40 тис. тонн, тоді як основні постачальники Румунія, Франція, Канада і Німеччина відвантажили на порядок більше. Після виходу Британії з ЄС, вона, як очікується, вийде і з угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною. У той же час, режим торгівлі Британії з ЄС ще деякий час буде збережений.

Крім того, важко припустити, що з боку логістики українська пшениця зможе конкурувати із французькою. У стандартних умовах рівень цін на українську і французьку пшеницю в цьому році був однаковий. Деяку нервозність, звичайно, принесли страйки транспортників у Франції, проте це форс-мажорні обставини. Що стосується української кукурудзи, то країни ЄС її купують завдяки гарній конкурентоспроможності. У той же час збільшити її поставки в Британію за рахунок Франції також можливо буде лише за рахунок форс-мажорних ситуацій в Європі або дуже різкої зміни податкової політики в стосунках ЄС і Великобританії. Додам також, що у певні періоди обсяги торгівлі між Україною та Об'єднаним королівством могли бути завищеними через використання при експорті офшорів Британської юрисдикції. Був один рік, коли за даними нашої митниці ми активно поставляли до Британії борошно. Однак просто просто тому, що у якості покупців використовувались британські офшори.

Марина Хорунжа, директорка "Trade+, Центр аналітики зовнішньої торгівлі при KSE (Київська школа економіки)"

— Велика Британія увійшла в ТОП-10 перспективних країн, куди Україна може наростити свій експорт за результатами нашого дослідження «Ринки у фокусі для українського експорту». Загальна «недоторгованість» (різниця між фактичними обсягами експорту та потенційними) між Україною та Великою Британією склала $ 918 млн у 2017 році (дослідження ринків у фокусі проводилося на даних 2017 року). Загалом Україна експортувала до Великої Британії товарів на $ 500 млн за той самий період. Тобто потенційно Україна може втроє збільшити обсяг експорту в Об'єднане Королівство. Найбільше Україна постачає до Великої Британії метали (42%), продукти тваринництва (18%), рослинництва (13%) та харчові продукти (7,5%). Тому, можна припустити, що саме за цими категоріями експорт з України до Великобританії може зрости найбільше за створення більш сприятливих умов для двосторонньої торгівлі.

Читайте також: Своя ніша: як навчитись вирощувати шіїтаке та залишитися на ринку екзотичних грибів

Для того, щоб розширити торгівлю між Україною та Великою Британією, по-перше, варто проводити переговори з укладення угоди про зону преференційної/вільної торгівлі після того, як Британія вийде з Єдиного ринку ЄС. Звісно, має бути проведено глибинне аналітичне дослідження, тільки з урахуванням результатів якого варто вступати в поінформовані переговори. Також держава (зокрема, в особі Офісу з Просування Експорту при Мінекономіки) може інформувати виробників про можливості експорту в Об'єднане Королівство, а також допомагати з організацією торгових місій, виставок української продукції тощо. Також бажано дослідити, яким чином українські виробники та експортери можуть стати частиною британських (а відтак — і світових) ланцюгів доданої вартості.

Ірина Титарчук, заступниця виконавчої директорки Українського центру сприяння інвестиціям та торгівлі (ITFC)

— Наш Центр у 2017 році проводив аналіз торговельно-економічних наслідків підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі між Великою Британією та Україною на основі даних за 2013−2016 рік. Відповідно до одного з висновків, найсприятливішим преференційним режимом як для Великобританії, так і для України є зона вільної торгівлі з відміною усіх тарифів та квот, оскільки він забезпечить найбільший приріст обсягів зовнішньої торгівлі між країнами. Зокрема, український експорт зросте через відміну тарифів приблизно на $ 0,5 млн, через відміну квот — приблизно на $ 335 млн. Основні товарні позиції, експорт яких зросте через відміну квот, включають м'ясо та м'ясопродукти з птиці (+ $ 140−145 млн), кукурудзу (+ $ 78 млн) та цукри (+ $ 36 млн). Зростання українського ВВП за сценарієм режиму вільної торгівлі між Україною та Великобританією зі скасуванням квот становитиме 9,3 млрд грн у цінах 2017 року. Сьогодні все залежатиме від позиції України та спільних домовленостей обох країн (відміна усіх тарифів та квот, введення квот на певному рівні чи найбільше сприяння в рамках СОТ).

Також Agravery.com раніше писав про те, як українцям вдалось зарекомендувати бренд вітчизняних яблук «Лука» на британському ринку. А також про те, як Brexit сприятиме підвищенню експорту ягід з України.

На думку екс в.о. міністра агрополітики Ольги Трофімцевої, після виходу Британії з Євросоюзу обсяги імпортних тарифних квот, прописані за умовами DCFTA (Deep and Comprehensive Free Trade Area) для українських підприємців, які експортують до країн ЄС, залишаться без змін. «На додаток ми отримаємо додаткові можливості при виході українських товарів на ринок Британії. У сформованих реаліях рівень цих можливостей залежатиме в тому числі й від уміння представників нашого профільного міністерства переконувати своїх британських візаві в необхідності розширювати і зміцнювати торговельну співпрацю між країнами», — резюмувала Ольга Трофімцева.

Заступниця директора компанії «ПроАгро Груп» Марія Колесник припускає, що виграє та країна, яка однією з перших підпише нову торгову угоду з Британією. За словами менеджерки з розвитку бізнесу компанії Maxigrain Олени Нероби, Брексіт напряму ніяк не вплине на торгівлю між Україною та Сполученим королівством, оскільки Британія не є нашим основним партнером. Опосередкований вплив на торгівлю полягає в тому, сказала експертка, що слабшає курс євро до долара, а відтак знижується купівельна спроможність Європи. Водночас глобально попит в Європі не зміниться. «Брексіт — це більше про політику та оборонний сектор», — додала Олена Нероба.