Перший після міністра: що в Мінагрополітики буде робити держсекретар?

Якщо ви хотіли потрапити на роботу в Мінагрополітики, до кінця минулого тижня такий шанс був - другого березня закінчився прийом заяв на участь в конкурсі на посаду держсекретаря міністерства, який розпочнеться 14 березня.

Нагадаємо, наприкінці 2015 року Верховна Рада прийняла закон «Про державну службу», який запроваджував інститут державних секретарів як у міністерствах, так у самому Кабміні. Згідно з цим законом, який набув чинності 1 травня 2016 року, держсекретарів має обирати комісія Держагентства з питань державної служби. При цьому комісія має обрати резервного кандидата на посаду держсекретаря, на випадок якщо переможець конкурсу не зможе виконувати свої обов’язки.

Читайте також: ​“Чайка” в пошуках: історія державної ферми, яка заробляє на застарілому обладнанні

Перший конкурс на призначення держсекретаря Мінагрополітики, оголошений у жовтні, закінчився безрезультативно, оскільки конкурсна комісія з питань вищого корпусу державної служби Держагенства України з питань держслужби не змогла обрати ні переможця конкурсу, ні резервного. В грудні 2016 року було проведено повторний такий конкурс, переможцем якого стала Уляна Грачова, чиновниця апарату Кабінету міністрів. Втім, резервного кандидата і на цей раз обрати не вдалось. Тому і було оголошено третій кадровий конкурс. 

Окрім Мінагрополітики свого державного секретаря досі не отримало міністерство охорони здоров'я. Решта отримали посади у кінці 2016 року - на початку 2017 року. Втім, не у всіх міністерствах робота з новими службовцями пішла гладко. Наприклад, міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що обраний до його міністерства держсекретар фактично є «наглядачем» від корупційних структур, який має завдання обмежити самостійність очільника міністерства. Зараз  Омелян публічно не коменту роботу свого держсекретаря.

У Мінагрополітики наразі відмовляються будь-що коментувати щодо нового конкурсу на призначення державного секретаря, оскільки «такий конкурс не є у віданні міністерства». Тому відповідь на питання, яке положення займатиме держсекретар в Мінагрополітики і чи не будуть конфліктувати міністр та держсекретар між собою, можна лише передбачати.

Чи кожен може бути держсекретарем?

Згідно із задумом творців реформи державної служби, посада держсекретаря Мінагрополітики стане замінником посади заступника міністра-керівника апарату міністерства. Фактично держсекретар стане першим заступником міністра та керуватиме роботою апарата міністерства. Службовець призначатиме та звільнятиме чиновників апарату міністерства, а також керівників держпідприємств, підпорядкованих Мінагрополітики. Він також укладатиме кошторис міністерства, а також плани роботи установи. Окрім цього, держсекретар отримав виключне право представляти міністерство в якості юридичної особи у цивільно-правових відносинах.

Читайте також: Солодкий рік: виробники цукру про галузь, міністерство та регуляцію

Держсекретар Мінагрополітики звітуватиме про свою діяльність лише перед міністром. Втім, ані міністр, ані його заступники не матимуть права давати вказівки держсекретареві, йдеться в постанові.

Звільнити держсекретаря ані міністр аграрної політики, ані Кабмін не зможе - призначення та звільнення у відання Держагентства з питань державної служби. Навіть якщо в результаті парламентських виборів буде сформовано нову коаліцію та, відповідно, Кабмін, чиновник залишиться на посаді. Його призначатимуть на строк у п’ять років з правом на повторне обрання на таку посаду. Формально структура зможе звільнити держсекретаря лише за умови, що той незадовільно виконує свої обов’язки.

Оклад держсекретаря міністерства складатиме 13 тисяч гривень. Втім, також передбачено надбавки за ранг, а також інтенсивність роботи. Для порівняння – як і прем’єр-міністр, так і міністри отримують сумарний оклад у приблизно 35 тисяч гривень за місяць. Такі цифри під час свого інтерв’ю «Громадському радіо» озвучив держсекретар Кабміну Володимир Бондаренко. Претендент на цю посаду повинен мати вищу освіту, а також не менше 7 років загального трудового стажу, з яких 3 роки роботи у державних органах.

Особливості національної держслужби

Політолог Володимир Фесенко коментує – запровадження інституту держсекретарів в Україні насправді є невід’ємною частиною реформи державної служби. «Ідея запровадити держсекретарів в Україні вперше народилась ближче до кінця другого строку Леоніда Кучми. Реалізувати таку ідею Кучмі просто не вистачило часу, а інші президенти відкинули її як непотрібну», - додає експерт. Втім, як вважає Фесенко, не варто виключати спроб як і Адміністрації президента, так і самих міністрів впливати на хід кадрових конкурсів. «Інша справа, що такі спроби не завжди можуть бути успішними», - каже політолог. Немалий вплив на хід конкурсів з призначення держсекретарів мають як і кулуарні домовленості, так і низька якість претендентів на посади. «Слід визнати – наші урядовці не докладають достатньо зусиль, аби відбирати якісні кадри в міністерства», - наголошує Фесенко.

Читайте також: Зарплатню затримано: чому у аграріїв почали накопичуватись борги перед своїми працівниками?

Віце-прем’єр Геннадій Зубко під час свого виступу у Київській школі економіки пояснив, що реформа державної служби в цілому передбачає розділення політичної та адміністративної влади у держапараті. «Наприклад, в рамках реформи органів місцевого самоврядування було заборонено одночасно бути депутатом місцевої ради та чиновником місцевої адміністрації», - розповів урядовець. Окрім цього, як сказав Зубко, реформа державної служби передбачає перехід до проектного способу роботи від боротьби з поточними проблемами. Для чого, власне, і створюються при міністерствах інститути держсекретарів, а також проектних офісів реформ.

Володимир Лановий, екс-міністр економіки у 1992-94 рр., каже – інститут держсекретарів було запозичено з політичної системи Німеччини. «Такий інститут в Німеччині працює запобіжником від зміни адміністративного апарату залежно від результатів виборів до Бундестагу, оскільки хороших адміністраторів та управлінців цінують усі», - коментує Лановий. Чисто теоретично, на думку експерта, німецький досвід роботи держслужбі міг би бути корисним Україні, яка потерпає від політичної нестабільності. Але навряд чи наявність незалежних держсекретарів зупинятиме переможців чергових виборів від повної зміни апаратів міністерств. Тому, на думку Ланового, поява держсекретарів у міністерствах не дасть ефекту. Більш того, як коментує Олександр Ільков, партнер консалтингової компанії Kesarev Consulting, за законом «Про держслужбу» міністр не матиме право впливати на роботу держсекретаря. Тому, як вважає експерт, не варто виключати можливість конфліктів між міністром та держсекретарем, що, у свою чергу, може негативно відобразитись на роботі Мінагрополітики.  

Валерій П’ятницький, в.о. заступника міністра економічного розвитку у 2014 році, вважає – немалу роль відіграватиме особистість кандидатури, яку оберуть на посаду держсекретаря Мінагрополітики. Але оцінити, наскільки вдалим вийде таке кадрове призначення, можна буде лише через рік чи два, оскільки строк каденції держсекретаря взагалі п’ять років. Експерт додає – є випадки призначення корупціонерів на посади держсекретарів Мінінфраструктури та міністерства охорони здоров’я. Але є і позитивні приклади, коли МЕРТ та МЗС отримали у якості держсекретарів знавців своєї справи.

На думку Володимира Ланового, аби реформа держслужби стала успішною, потрібно не лише змінювати структуру апарату, але й спосіб дії, «який не відповідає сучасним реаліям». На думку експерта, неприпустимо, аби за ринкової економіки міністерства і далі втручались у роботу підприємств та регулювали ціну на продукцію, замість того, щоб займатись формуванням довгострокової стратегії.

Іван Киричевський

Хто зараз керує Мінагрополітики?

Міністр - Тарас Кутовий

Перший заступник міністра аграрної політики України - Максим Мартинюк. У його віданні перебуває фінансово-кредитна політика в галузі, питання управління державною власністю, землеробства, тваринництва, технічної політики в АПК. У підпорядкуванні Мартинюка  перебуває сектор охорони праці та пожежної безпеки Мінагрополітики.

Заступник міністра аграрної політики з питань європейської інтеграції – Ольга Трофімцева. Опікується питаннями міжнародної співпраці у сфері АПК, а також міжнародної інтеграції у сфері технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів в АПК.

Заступник міністра аграрної політики – Олена Ковальова. Опікується питаннями стратегії та економічного розвитку, розвитку підприємництва на селі. У її підпорядкуванні перебуває департамент науково-освітнього забезпечення.

Заступник міністра аграрної політики–керівник апарату (призначений 28 квітня 2016 року, звільнений 8 лютого 2017 року, перейшов працювати у ДПЗКУ) – Микола Осійчук. Опікувався питаннями роботи з персоналом, електронного документообігу та контролю апарату, тендерними процедурами міністерства. У його підпорядкуванні були оперативно-режимне управління, відділ бухгалтерського обліку та відділ публічної інформації Мінагрополітики. Посада держсекретаря Мінагрополітики запроваджується якраз замість посади заступника міністра-керівника апарату міністерства.

фото: obk.kz