Обсяг фальсифікованого меду в Україні зростає щороку

Про це повідомляє «НВ. Бізнес».

«Однією з головних проблематик галузі — фальсифікація меду. Світові переробники стурбовані якістю меду, що постачається на їхні ринки, адже неякісний продукт з азіатського ринку заполонив світ у великих об'ємах. Він має низьку ціну, тож активно імпортується і витісняє з ринку натуральний мед з високою ціною», — йдеться в повідомленні.

Сьогодні мед входить до топ підробок продуктів, після оливкової олії і кави, які найчастіше фальсифікуються. Однак кожна країна-імпортер самостійно обирає — боротися їй з фальсифікатом і закрити свій ринок від фальсифікованого меду, чи ні. У кожної країни є свої стандарти якості для імпортованого меду, який встановлюється і здійснюється на рівні законодавства і ветеринарних служб.

«Понад 50% рідкого травневого і акацієвого меду в Україні - це фальсифікат і на жаль, ця цифра щороку зростає. Це завдає шкоди як здоров’ю українців, так і репутації українських переробників меду, адже при виявленні фальсифікату при експорті, рівень довіри іноземних компаній-імпортерів до українських виробників різко знижується», — вважають експерти.

Фальсифікація меду може відбуватися на 3 етапах:

1. пасічниками,
2. заготівельниками
3. переробниками меду або експортерами.

Зокрема, на світовому рівні розрізняють такі методи підробки меду:

• годування бджіл (препарати, сиропи),
• змішування меду з різними видами сиропів,
• штучний вплив на параметри та характеристики меду (наприклад, відкачка недозрівшого меду — пасічник збільшує об'єм виробництва, але пропонує ринку неякісний продукт, такий мед не містить корисних характеристик, які й класифікують його як мед),
• додавання субстанцій, які можуть вплинути на якісні параметри.

«Коли ми перевіряємо мед у лабораторії, то далеко не весь проходить перевірку, близько 10−15%, в середньому по сезону, нам доводиться відбраковувати. І це враховуючи той факт, що ми працюємо виключно з перевіреними і затвердженими пасічниками й заготівельниками, що пройшли у нас аудит і працюють по наших стандартах. Якщо б ми працювали без цих стандартів — відсоток невідповідного меду був би значно вищим», — розповідає Володимир Рубан, директор компанії «Асканія-Пак».

Найбільш поширеними причинами відбраковки меду є: наявність заборонених речовин (антибіотики), невідповідність фізико-хімічним параметрам та безпосередня фальсифікація меду.

«Дуже важливо, щоб в Україні сьогодні розвивалася культура споживання меду, коли на першому місці стоятиме якість, безпека і натуральність. Це не лише вбереже ваше здоров’я, але й дозволить Україні зміцнити свої позиції на міжнародних ринках і закріпити за собою статус виробника справді якісної продукції», — додав експерт.

Нагадаємо, що Україна виробляє близько 70−80 тис. т меду в рік, що перевищує обсяги експорту та споживання цієї продукції на внутрішньому ринку і призводить до накопичення запасів.