Наталія Прокопчук: Споживач ЄС хоче бачити на своїй тарілці продукт, який був виготовлений поруч

Як це вдалося, розповідає Наталія Прокопчук, координатор органічного компоненту, швейцарсько-українська програма “Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України”, FiBL.

Чим аграрії брали закордонні органічні ринки?

— Українські виробники можуть запропонувати високу якість органічної продукції за конкурентну ціну, що приваблює покупців з ЄС. Також Україна є найближчим сусідом ЄС, і це значна перевага вітчизняних органічних експортерів, адже споживач ЄС хоче бачити на свої тарілці продукт, який був виготовлений поруч, а не завезений за тисячі кілометрів, що залишає по собі величезний вуглецевий слід у природі.

На ринку ЄС склався великий попит на органічну продукцію, а місцевої не вистачає. Органічний ринок ЄС оцінювався в 37,4 млрд євро у 2018 р. Для українського органічного виробника — це чудова можливістю постачати свою продукцію.

В чому сьогодні запорука успіху українських органічних експортерів на ринку ЄС?

— Українським органічним експортерам слід інвестувати саме в довгострокові відносини, відкривати двері свого господарства покупцям і особисто відвідувати їх за кордоном. Мають значення налагоджені особистісні відносини, довіра між партнерами.

Практика показує, що важливо побудувати партнерські або навіть дружні відносини з ключовими особами покупця. Це більш стійка модель ведення ділових відносин, яка дасть перевагу у випадку зростання конкуренції з іншими постачальниками.

Також не слід забувати, що якість понад усе.

Ситуація з коронавірусом — як вона позначилася на органічних світових ринках, на вітчизняному?

— Під час запровадження карантинних заходів у відповідь на пандемію Covid-19 продажі органічних фруктових соків зросли. При цьому більшість компаній в цей період концентрували увагу на виробництві апельсинового та яблучного соків. На ринку соків загалом спостерігаються наступні тенденції: зниження рівня цукру, нові смаки та старі смаки по-новому, поширення соків холодного віджиму. 

Експерти, що досліджують тренди, вважають, що після закінчення пандемії коронавірусу люди надаватимуть перевагу корисній місцевій (локальній) продукції, та незважаючи на економічні труднощі, попит на органічні продукти значно зросте. Це ми можемо спостерігати вже зараз — люди почали все більше перейматися тим, що вони споживають та надавати перевагу «здоровим» продуктам.

Читайте також: Кооперативи на паузі: чому в Україні фермерські об'єднання працюють не на повну

Досвід Німеччини під час розпалу пандемії коронавірусу показав, що продажі органічної продукції зросли майже на 20% у порівнянні з тим самим періодом у 2019 році.

На жаль, в Україні, а саме в Києві, деяким маленьким магазинам, що спеціалізуються виключно на продажах органічних продуктів, довелося зачинитися через карантинні обмеження та вагоме скорочення продажів на місцях. Проте як представники роздрібної торгівлі органічною продукцією, так і органічні виробники не пасуть задніх і активно (та успішно) розвивають альтернативні види продажів онлайн через свої соцмережі та веб-сайти. І я вважаю, що за онлайн продажами стоїть велике майбутнє органічного ринку.

Наші виробники попри чи навіть завдяки карантинним обмеженням, які були введені в країні, вже створили багато онлайн майданчиків, роблять швидкі доставки кошиків найсвіжішої органічної продукції споживачам додому.

Що здебільшого експортували в ЄС — сировину чи продукти переробки?

— Україна експортувала переважно органічні зернові, їх частка склала 76,9% у загальному європейському імпорту органіки, на частку пшениці припало 31,8%, олійних- 18,2%, фрукти — 11%.

Також Україна входить до групи найбільших експортерів макухи, фруктових соків та овочів, що є ключовими експортними продуктами. Протягом 2019 року до ЄС було імпортовано з України 337 856 тонн органічної продукції, що складає 10,4% всього органічного імпорту. Український експорт до ЄС збільшився на 27,1% у 2019 році у порівнянні з 2018 р.

Незважаючи на те, що лідируючі позиції серед експортованих з України органічних продуктів, все ж таки, займають продукти сировини, але активно зростає попитщодо українського переробленого вівса. Набирає обертів експорт органічного меду та навіть морозива.

Читайте також: Експорт агропродукції у кризу: на які зміни очікувати?

Чому саме пшениця стала лідером органічного експорту з України?

— Українські виробники, завдяки своєму багаторічному досвіду, навчилися технології вирощування органічної пшениці. Завдяки високому вмісту білка та клейковини її використовують у продовольчих цілях і в органічному тваринництві. Ціна органічної пшениці вища, ніж неорганічної, що приваблює українських виробників вирощувати цю культуру.

Та порівнянні із 2018 роком експорт органічної пшениці з України в ЄС зменшився на 14,1% у 2019 році. Українським аграріям слід звернути увагу на своїх конкурентів із Казахстану, які у 2019 році вдвічі збільшили експорт органічної пшениці до ЄС

Україна входить до групи найбільших експортерів олійних культур, сої, фруктів, макухи, фруктових соків та овочів. Розкажіть детальніше про названі позиції, причини їх популярності.

Імпорт органічних олійних культур, окрім сої, з України до ЄС становив 29,1 тис. тонн у 2019 році. В цьому сегменті працювати буде важче, оскільки Туреччина, Китай та Молдова є основними конкурентами для України, до того ж зростає імпорт органічних олійних культур з Казахстану до ЄС.

Читайте також: Приречені на експорт: обмеження вивозу зерна зашкодять економіці України

Щодо фруктів, то тут слід зважати на можливе зростання конкуренції з боку виробників ЄС. Імпорт органічних фруктів з України до ЄС складав 14,7 тис. тонн у 2019 році. Для виробників органічних фруктів важливо слідкувати за зміною кон’юнктури міжнародного ринку.

У сегменті органічних соків слід зважити на екологічну упаковку. Наприклад, в країнах ЄС, Швейцарії, Норвегії виробники новинок звертають увагу споживачів на відсутність інгредієнтів тваринного походження та цукру, зазначаючи це на упаковці соків.

Україна має великий потенціал збільшити експорт органічних овочів до ЄС. За підсумками 2019 року він склав 6,9 тис. тонн. Для порівняння, у 2019 році ЄС імпортував з Росії 13,5 тис. тонн, а з Туреччини — 26,4 тис. тонн органічних овочів.

Внутрішній органічний ринок, як він прогресував за останні роки?

— Досі перепоною до повноцінного та більш стрімкого розвитку органічного ринку України є низький рівень обізнаності населення щодо органічних продуктів.

На кінець 2018 року в Україні налічувалось 635 операторів органічного ринку, а в 2016 році їх було 426 Загальна площа сільськогосподарських земель з органічним статусом та у перехідному періоді — становила 309,1 тис. га станом на 31.12.2018 р., в т. ч. площа сільськогосподарських земель з органічним статусом — 233,5 тис. га. Проте ці дані у порівнянні із 2016 роком менші. Зменшення показників відбулося через десертифікацію недобросовісних операторів як важливий етап «очищення органічного сектору». 

Я впевнена, що для України 10% сільськогосподарських земель під органічним виробництвом — це виклик, але це можливо! Проте ми не женемося за кількістю. Адже, поступове природнє якісне зростання краще, ніж стрімке і неконтрольоване.

Всього на внутрішньому ринку в 2018 році, за оціночними даними, реалізовано 6700 тонн органічної продукції на суму близько 590 млн грн. В Україні 86 переробників, з яких 60 мають упаковані готові органічні харчові продукти і вже реалізують їх на внутрішньому ринку.

Асортимент органічної продукції ще не повний — у деяких продуктових категоріях поки взагалі немає органічної продукції. Найбільш широко на внутрішньому ринку представлені органічна молочна та круп’яна продукція.

Місце найпопулярніших органічних продуктів, які кладуть до свого кошику українські споживачі, займають органічні молочні продукти— 4 400 тонн в еквіваленті 345 млн гривень у 2018 році, за ними слідують круп’яні і зернові вироби, борошно, органічні овочі та фрукти.

На якій стадії імплементація Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» до реального життя?

— Для того, щоб Закон України 2496-VIII «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (надалі - Органічний Закон України, — Ред.), запрацював на повну силу, необхідні затверджені всі відповідні нормативно-правові акти. На даний момент із 12 необхідних підзаконних актів прийнято 6, та потребують прийняття ще 6.

Хочу зазначити, що органічна робоча група при Мінекономіки продуктивно працює над розробкою цих підзаконних актів, щоб їх максимально гармонізувати з органічним законодавством ЄС.

Які прогнози щодо подальшого розвитку попиту на органічну їжу у світі? Адже часто цитуються думки економістів, що споживачі будуть все частіше обирати базовий бюджетний набір продуктів?

— Світ зміниться після пандемії коронавірусу, а то й вже змінився. Ми ще раз запевнилися, що наше здоров’я — понад усе. В реаліях коронавірусу та інших екологічних катастроф споживачі будуть схильні робити більш свідомий вибір щодо продуктів харчування, обираючи для себе та своїх ближніх безпечніші, корисніші, місцеві продукти. Їхні побажання зможуть задовольнити виробники органічної сертифікованої продукції. Хоча органічні продукти відносять до продуктів преміум сегменту і ціна на них вища, ніж на звичайні продукти, проте люди, розуміючи цінність органічних продуктів, будуть готові платити більше.

Я думаю, що Україна має великий потенціал щодо розвитку органічного виробництва та споживання на внутрішньому ринку, а також переходу із категорії сировинної країни-експортера у експортера органічної продукції з вищою доданою вартістю.

фото: приватний архів Наталії Прокопчук