Насінництво в Україні: здобутки 2021-го та тренди 2022-го

Коментарі

0

Сертифікованого насіння, вирощеного на полях України стало більше, його експорт зростає. Які перепони на шляху розвитку галузі насінництва? Наскільки фермери забезпечені насінням на весняну посівну?

Заступниця головного редактора

Сертифікованого насіння, вирощеного на полях України стало більше, його експорт зростає. Які перепони на шляху розвитку галузі насінництва? Наскільки фермери забезпечені насінням на весняну посівну?

За минулий 2021 рік Україна наростила експорт насіння. Для подальшого розвитку галузь має бути інвестиційно привабливою. Про це йшлося під час форуму Seed 2022.

фото: apk-inform.com

Експортний вектор

 

Сюзанна Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України (НАУ), розповіла про виклики року у насінництві:

«Для насінництва 2021-й рік був складним, зокрема, щодо налагодження поставок насіння. Сьогодні, коли додався аспект небезпеки, особливо важливими стають вчасні поставки. Міждержавний обіг насіння зростає, і Україна є повноцінним гравцем по певним культурам. І це незважаючи на виклики пандемії, зміни клімату, що були головними проблемами року, до яких додались вимоги посухостійкості. Насінництву потрібні чіткі та осмислені правила гри, вон мусить бути інвестиційно привабливим. Виробники і постачальники насіння в Україні довели свою надійність, а ціни на насіння майже не зростали минулого року. В подальшому насінництво має стати експортнорієнтованою галуззю і реалізувати свій потенціал».

Майбутнє за експортом насіння, вирощеного в Україні, вбачає і Віктор Карбівський, голова правління НАУ: «Великим досягнення є експорт насіння в ЄС, він зріс втричі за останній 2021-й рік і це не повний потенціал. Показник залежить від нашої якості і прогнозованості. Насіннєвий бізнес глибоко недооцінений, а його затратна частина у агровиробництві зросла з 20% до 30% за рік. Зараз значні інвестиції спрямовані у сільськогосподарське виробництво, зокрема у зрошення. Сподіваюся, це додасть нам прогнозованості».

Щодо викликів, то кліматичні зміни стають на заваді насінництва і за кордоном. «Посухи та спека стали викликом вирощування насіння у 2021 році», — відзначив П'єр Гійомен з Французької федерації виробників насіння кукурудзи та сорго (FNPSMS).

Кукурудза у лідерах

 

Щорічно кукурудза займає одне з перших місць за посівними площами, близько 5−6 млн га. Відповідно, вона займає чи не найбільше насінницьких посівів в Україні. Переважно це селекція від відомих європейських брендів, однак, саме насіння вирощене на українських полях.

«70 відсотків насіння кукурудзи, якою засівають наші поля, виробляється в Україні. Додам, що нема такої країни, яка б зовсім не імпортувала насіння», — каже Сюзанна Григоренко. За словами Віктора Карбівського, ще більше насіння кукурудзи буде вироблятися на українському ринку, тож відсоток імпорту буде зменшуватися.

Кукурудза знаходиться в лідерах і щодо кількості сертифікованого насіння, яке сіють українські агровиробники.

Чайковський Вадим, начальник управління фітосанітарної безпеки департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби, відзначає:

— В Україні в 2021 році лише 11,1% посіяно сертифікованого насіння пшениці. Щодо кукурудзи і соняшника цей показник становить 100%.

Вбачають наші кукурудзяні перспективи і за кордоном. Валері Броше, директорка Французької федерації виробників насіння кукурудзи та сорго (FNPSMS) відзначила:

«В Україні ми бачимо, що сектор кукурудзи буде прогресувати». За її словами, постійне сортооновлення і досягнення в області генетики рослин є головними факторами підвищення врожайності.

— У багатьох країнах Європи спостерігається стійке зростання врожайності кукурудзи: за останні 50 років вона зросла в середньому на 1 — 1,5 ц/га на рік. Це зростання більш ніж на 85% забезпечене поліпшенням сортів. Крім того, постійному зростанню врожайності сприяють застосування нових способів управління, обробки ґрунту і, в деяких випадках, сівозміни. У всіх групах стиглості основні надбавки врожайності пов'язані з прогресом генетики. До основних цілей селекціонерів належать рання стиглість, стійкість до вилягання і стабільно висока врожайність.

В останні роки селекціонери поступово ввели ще дві мети. Перша — це поліпшення витривалості і стійкості рослин до несприятливих факторів, низьких температур, вилягання, але особливо — до нестачі вологи. Ряд випробувань показав, що врожайність на незрошуваних землях в періоди сильного дефіциту води залишається на задовільних рівнях. І друга мета — підвищення енергетичної цінності та засвоюваності кормових сортів кукурудзи.

Зміна товарних потоків — зміна потреб у насінні?

 

Для кращого розуміння, насіння яких культур буде затребуване у майбутньому, є сенс проаналізувати виробництво минулого сезону. За останніми даними звіту USDA, світовий профіцит по основним зерновим, становить 1,3 млн т, коли минулого сезону спостерігався дефіцит у 19 млн т. Незважаючи на це, ціни і не думають знижуватися, а споживання зерна лише зростає. Такі крупні споживачі як США, Китай, ЄС збільшили споживання зернових у 2021/22 МР.

Андрій Купченко, керівник служби бізнес-проектів ІА «АПК-Інформ» вбачає наступні ризики:

— Ризиками є підвищення вартості ресурсів, нестабільний агроклімат, тарифні і нетарифні обмеження. Зміна товарних потоків дуже серйозна в цьому сезоні. Україна стала більше торгувати з Туреччиною зокрема. Деякі країни послаблюють вимоги до експорту. Рух с/г продукції стає нестабільним і менш прогнозованим.

Україна знаходиться на 4-му місці серед експортерів кукурудзи. За прогнозами український експорт кукурудзи зросте з 24 млн тонн до 34 млн тонн. Світові залишки при цьому високі, є профіцит та ціни не знижуються.

По пшениці виробництво склало рекордних 32 млн т, та далася взнаки невисока якість насіння. «При рекордному вирощуванні пшениці зменшується кількість зерна борошномельної якості, позначається, що лише 11% пшениці сіють сертифікованим насінням», — вважає Андрій Купченко.

Та щодо ринку насіння, то тут суттєвих змін не передбачається. «Відносно потреб у насінні суттєвих змін не буде. Як була затребуваною кукурудза, так і залишиться, соняшник так само буде користуватися високим попитом. Через дороговизну МТР дрібні фермери можуть змінити сівозміну та це суттєво не вплине на ринок. Деяке зниження посівів під кукурудзою можуть компенсувати горохом та соєю, — вважає Андрій Купченко.

Фермери не будуть економити на насінні

 

Кукурудза, соняшник та пшениця формують 75% посівних площ України. За очікуваннями під час посівної 2022 року відбудеться стабілізація посівів соняшника та кукурудзи, збільшаться посіви сої.

При цьому близько 80% насіннєвого фонду становлять пшениця та ячмінь. Потреба в насінні під урожай 2022 року становить 2, 4 млн т, імпортовано 19,6 тис. т за період липень 2021- січень 2022.

Якщо витрати фермерів на добрива зросли в рази, то щодо насіння здорожчання не перевищує 10%. За даними ІА «АПК-Інформ», аграрії забезпечені насінням на 80%, в той час як добривами — на 64%. Як зазначає Віктор Карбівський: «Це хибна думка, що фермери будуть економити на насінні». За даними НАУ, в нас 600 виробників насіння, тож і вибір є.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама