Костянтин Іванюк, Syngenta: Різновиди кліщів вже можна зустріти на пшениці та соняшнику

Про останні тренди та нові рішення спілкуємося з Костянтином Іванюком, директором відділу маркетингу ЗЗР компанії Syngenta в Україні. 

Які хвороби рослин в Україні є найпроблемнішими і чому?

— Звичайно, є хвороби, які найбільш поширені у довгостроковому періоді або більш шкодочинні. Однак, коли ми говоримо про окремий рік, то є багато чинників, на які потрібно звертати увагу, щоб зрозуміти, чому саме ми маємо зростання рівня шкодочинності або поширення тієї чи іншої хвороби. З огляду на це можна почути вислів «епіфітотійний рік» або «фунгіцидний рік», рік, коли якась хвороба чи декілька незвично масово уражають рослини. Вплив мають як довгострокові цикли, так і погодні умови окремого року, агротехніка, навіть мікроклімат конкретного поля. Звісно, є й загальні чинники, що можуть зменшувати або, навпаки, підсилювати загрозу ураження рослин. Наприклад, вирощування в монокультурі сприяє розвитку хвороб, характерних для культури. Система обробки ґрунту та залишок решток на поверхні також мають суттєвий вплив.

Можна виділити низку хвороб, які ми традиційно очікуємо кожного року, зокрема септоріоз на пшениці, кореневі гнилі, борошниста роса. Особливо хотілось виділити фузаріоз, оскільки останні роки ураження колосу фузаріозами (існує кілька видів, які є збудниками цієї хвороби) значно зросло. Це захворювання небезпечне не тільки тим, що призводить до втрат урожаю, а й мікотоксинами, які виділяють гриби фузаріуму. Мікотоксини дуже токсичні як для людей, так і для тварин, і зерно, уражене ними, не може бути використано для харчових цілей. У західних областях є проблема ураження зернових культур карликовою сажкою. Ячмінь часто схильний до ураження смугастою, сітчастою та темно-бурую плямистостями. Якщо ж казати про не зернові, то вже звичним явищем стало ураження соняшнику фомозом, фомопсисом, білою та сірою гниллю. Також фунгіцидні обробки часто проводять на полях ріпаку або сої проти комплексу хвороб (альтернарія, церкоспороз тощо).

Як з ними боротися, зважаючи на резистентність до агрохімікатів?

— Що ж стосується резистентності до фунгіцидів, то така проблема дійсно є, проте поки що на польових культурах в Україні це більш локальні явища, аніж щось масштабне. Причини її виникнення традиційні: застосування знижених норм препаратів, орієнтування у технології тільки на хімічний захист, а не на комплекс заходів, використання фунгіцидів однієї хімічної групи та деякі інші.

Компанія «Сингента» дуже ретельно стежить за виникненням резистентних форм основних хвороб. Найбільш ризикована група — це фунгіциди на основі триазолів. Тому слід чергувати препарати цієї групи з продуктами з інших хімічних груп або застосовувати комбіновані фунгіциди. Кожен рік ми відбираємо зразки хвороб із різних регіонів для перевірки на резистентність до різного класу фунгіцидів, на основі одержаних даних маємо карту вогнищ резистентності до тих чи інших класів фунгіцидів і, ґрунтуючись на них, корегуємо систему захисту.

У 2022 році «Сингента» представляє на ринку принципово новий фунгіцид на основі діючої речовини АДЕПІДИН™. Ця речовина з відносно нового класу карбоксамідів, але у самому класі вона також є інноваційною і перша в Україні, яка належить до Т-метоксі-карбоксамідів. Препарати на основі цієї речовини мають спільну назву «МІРАВІС». Зокрема, для застосування на зернових вийде Міравіс® Нео, на винограді — Міравіс® Прайм, у садах — Міравіс® 200. Формули препаратів цієї родини забезпечать надпотужний і тривалий захист рослин проти широкого спектра хвороб.

На яких шкідників найбільше нарікають сільськогосподарські виробники?

— Масове розмноження шкідників залежить від тих самих умов, що й виникнення епіфітотій хвороб. Це агротехніка, погода, біологічні цикли та інше. Наприклад, якщо вирощувати на одному полі два роки підряд пшеницю, то можна точно очікувати там пошкодження хлібним туруном або личинками злакових мух. Традиційно на пшениці можна зустріти клопа черепашку, хлібних жуків.

Досить поширені совки на кукурудзі та соняшнику, стебловий кукурудзяний метелик. Також останні кілька років є проблеми з попелицями, особливо на бобових та злакових культурах. Спостерігаються спалахи ураження кліщем, наприклад, на сої, до того ж різновиди цього шкідника вже можна зустріти й на пшениці та соняшнику. В минулому році були проблеми з пошкодженням сої паростковою мухою. Вирощування ріпаку обов’язково включає в себе заходи боротьби з хрестоцвітими блішками, прихованохоботником та ріпаковим квіткоїдом.

Це, в принципі, очікувані шкідники, водночас має місце прояв шкодочинності низки комах, які раніше не вважалися шкідниками. Таким прикладом можуть бути деякі клопи-сліпняки та представники Nisius spp., що пошкоджували соняшник, ріпак. Ці сисні комахи при живленні виділяють в насіння ферменти, які розщепляють органічну речовину насіння. Вже маємо проблему з карантинним небезпечним шкідником, а саме західним кукурудзяним жуком, осередки заселення якого швидко зростають.

Які нові рішення пропонує Syngenta?

— Насамперед ми зосередили увагу на моніторингу шкідників та хвороб. Компанія впровадила систему прогнозування вірогідності появи цілої низки хвороб та шкідників на основі метеорологічних предикторів. Це дозволяє завчасно попередити фермерів про ймовірність ураження шкідливими об'єктами їхніх культур. Також «Сингента» пропонує нашим партнерам — споживачам продукції компанії комплекти феромонних та світлових пасток для низки шкідників, що дозволяє проводити моніторинг їх появи на полях або в садах і реагувати вчасно, тобто діяти на випередження, а не тоді, коли вже «з'їли» частину врожаю.

Все це допомагає більш ефективно та раціонально використовувати інсектициди, які пропонує «Сингента». Дуже цікавим рішенням є вивчення використання дронів для внесення інсектицидів у боротьбі з кукурудзяним стебловим метеликом. Зокрема, препарат Ампліго® відносно недавно отримав реєстрацію на кукурудзі та показав чудові результати. Застосування дронів дозволяє проводити ефективну боротьбу з цими шкідниками в той період вегетації, коли звичайні оприскувачі не можуть бути використані через надто велику висоту рослини.

Також для боротьби зі шкідниками на ріпаку зареєстровано препарат Пленум®.

Які проблеми були на полях України з бур’янами? Які цікаві рішення поєднання технологій обробітку ґрунту та застосування ЗЗР можете назвати?

— Боротьба з бур’янами є одним із найважливіших елементів захисту рослин. Майже половина пестицидів, які використовують в Україні, — це гербіциди. Без їх застосування виростити врожай у більшості випадків неможливо. Зараз аграрію пропонується досить широкий асортимент гербіцидів, з якими питання забур’яненості можна вирішити, хоча деякі проблеми все ж виникають. Наприклад, та сама резистентність, а на зернових культурах постає питання боротьби зі злаковими бур’янами.

Спосіб обробітку ґрунту є важливим елементом інтегрованої системи захисту посівів від бур’янів, адже більше їхнього насіння проростає з рівної поверхні ущільненого ґрунту, ніж з розпушеного. Поверхневий обробіток ґрунту зберігає більше вологи, зменшує забур’яненість орного шару, але підвищує виживання насіння небажаної рослинності. Згідно з науковими даними, кількість сходів бур’янів при поверхневому способі обробітку ґрунту зростає в 1,5−2 рази, порівняно з обробітком з оборотом пласта. Потрібен правильний баланс у системі обробітку залежно від конкретного поля.

Мені хотілося б звернути увагу на ще один аспект ланки обробіток ґрунту — ефективність гербіцидів. Компанія «Сингента» пропонує нашим виробникам кілька ґрунтових гербіцидів. Сама назва цієї групи говорить про зв'язок між препаратом і ґрунтом. Ефективність ґрунтових гербіцидів дуже залежить від якості обробітку ґрунту: на невирівняній поверхні, де багато грудок, не варто чекати доброї ефективності ґрунтових гербіцидів, оскільки препарат осідає на грудках, а бур’ян проростає з-під них. Інша ситуація, коли проводиться занадто глибока заробка препарату в ґрунт (нижче ніж 5 см), а основна маса насіння проростає з глибини до 5 см.

Із новинок, які «Сингента» пропонує фермерам, можна виділити препарат Аксіал® Крос, що вже є на ринку, а також у 2022 році буде представлено препарат Твіст® для зернових культур.

Чи завжди вдається досягти повної ефективності препаратів, враховуючи зміни клімату, аномальні погодні явища? Наведіть приклади вдалих рішень.

— Незважаючи на зміни клімату, препарати компанії користуються значною популярністю у сільгоспвиробників, що свідчить про їх високу ефективність у нових кліматичних умовах. «Сингента» має наукові станції, які вивчають рекомендації та вносять корегування, виходячи з сучасних реалій. Наприклад, зараз весна приходить рано і має затяжний характер. Озима пшениця починає розвиватися, уражається хворобами, а температура досить низька для застосування фунгіцидів. З огляду на це ми запропонували фунгіцид Тілт® Турбо, який доволі ефективний за низьких температур. Також компанія приділяє дуже велику увагу компонентам формуляції, тобто тому, що містить продукт, окрім діючої речовини, і, власне, що дуже часто відрізняє оригінальний продукт від генеричного. А саме компоненти, які підвищують стійкість до змивання, перепадів температури, впливу ультрафіолету тощо.

Також гарними прикладами у підвищенні ефективності препаратів в умовах дії погодних явищ є використання супутникового моніторингу та технологій диференційованого внесення препаратів. Наприклад, у рамках окремого поля, через нерівномірне зволоження та вміст елементів живлення, соняшник може мати різний рівень розвитку. Це означає, що, коли приходить час збирати врожай, частина рослин може ще бути занадто вологою, тимчасом як інша вже може осипатися. Ми пропонуємо господарствам обрахувати рівень потенційних втрат на основі аналізу NDVI (вегетаційний індекс) та визначитись з доцільністю проведення десикації посівів, щоб вирівняти рівень дозрівання.

Ми впроваджуємо препарати для зменшення абіотичного стресу рослин, як от Ізабіон®, що виводить рослини зі стресових умов (приморозки, посуха або пошкодження градом). І якщо Ізабіон® уже відомий препарат, але призначений для садів та овочів, то цього року ми представимо новий продукт у даному класі Квантіс®, вартість та ефективність якого дозволять використовувати його на польових культурах.

У період весняних злив неможливо заїхати в поле для внесення препаратів, і ці явища, на жаль, набули стійкого характеру. Поки просохне, втрачається час, коли вкрай необхідно провести роботи із захисту рослин. Тож наразі ми працюємо над можливістю використання дронів для внесення засобів захисту рослин за таких умов, щоб запобігти втратам урожаю.

Таким чином, ми працюємо не тільки в напрямі пошуку нових продуктів, ефективних у сучасних кліматичних умовах, а й над удосконаленням технологій та сервісних програм, щоб дієвість захисту рослин лишалася на високому рівні, незважаючи на зміни клімату. Syngenta  як інноваційна компанія, постійно шукає і знаходить нові рішення, що є ефективними в існуючих реаліях.

В чому плюси і мінуси новацій українського законодавства щодо ЗЗР?

— Українське законодавство в сфері ЗЗР є досить збалансованим і загалом гармонійно поєднує у собі елементи найкращих світових практик, окрім частини контролю за внесенням ЗЗР. Цей напрям досить детально прописано в Директиві ЄС про стале використання пестицидів, в якій чітко встановлено правила і контроль за внесенням ЗЗР, що запобігає негативному впливу на навколишнє середовище. Повноцінне втілення цієї Директиви в Україні було б надзвичайно успішною практикою, від чого виграли б усі сторони: виробники ЗЗР були б спокійні, що їхня продукція використовується правильно та без шкоди для довкілля, фермери були б впевнені в максимальній ефективності ЗЗР та в гарантованому отриманні великого і безпечного врожаю, державні органи мали б можливість повноцінно здійснювати свою контролюючу функцію.

Ваша компанія однією з перших запропонувала аграріям програми страхування врожаїв. Розкажіть про досвід 2021 року, що плануєте нового на 2022-й?

Ми знаходимось у періоді трансформування ринку агрострахування. Обсяги традиційних продуктів значно зменшуються останні роки, натомість індексні поступово зростають і вже зайняли домінантну позицію. Ці зміни відбуваються завдяки програмі «МетеоЗахист», що є прикладом ефективнішої моделі. Свідченням цього є те, що лише за 6 років існування проєкту рівень його охоплення зріс до 80% загального українського обсягу агрострахування.

2021 рік для програми «МетеоЗахист» знов став рекордним: застраховані площі збільшилися на 39% до рівня 1,2 млн га, а розмір відшкодування — аж на 78% до 104 млн грн. У період цвітіння зернових, соняшнику та кукурудзи було дуже спекотно в Північних та Центральних регіонах, у результаті майже за кожною другою анкетою (49%) було отримано відшкодування.

В новому сезоні-2022 проєкт теж працює, вже почалася активна реєстрація учасників. Однак було б краще, і ми дуже на це сподіваємося, щоб наші сільгоспвиробники отримали оптимальні погодні умови, ніж компенсації.