Сергій Полянчиков: Сегмент мікродобрив становить приблизно $100 млн

Поділіться результатами минулого року. Які сегменти товарів НВК «Квадрат» показували найбільше зростання? Які продукти були менш популярні? Чому?

— Минулий 2021-й рік був для нас доволі вдалим. Майже по усім ключовим напрямкам нашої роботи ми відмічаємо зростання в середньому на 20−30%. Якщо говорити про об'єми продажів стартових добрив, то вони склали 18−19 тисяч тонн, по мікродобривам і біостимуляторам — близько 3 млн літрів. І ми бачимо подальший потенціал до зростання.

Цьогоріч плануємо вийти на об'єми продажів 25−30 тисяч тонн Діафану, нашої основної лінійки стартових добрив. І тут питання у вартості та дефіциті сировини для виробництва. Адже як на світовому, так і на внутрішньому ринку сильно здорожчали азотні добрива.

У зв’язку з призупиненням поставок сировини з Китаю чи не виникло у вас проблем з виробництвом? Де купляєте ортофосфорну кислоту та інші компоненти для власного виробництва?

— З точки зору сировини ми намагаємось робити диверсифіковані поставки і охоплюємо весь світ від Китаю до Європи. Китай не повністю закрився, певні поставки є, але питання в ціні, строках поставок та державних обмеженнях експорту. Через енергетичну кризу на ринку Китаю виник дефіцит сировини, додалися проблеми логістики, високої вартості як контейнерних перевезень, так і взагалі морських перевезень. Адже ціна фрахту зросла в рази і відновлення цін не очікується. В Європі ми працюємо з польськими, чеськими, литовськими заводами. Наразі розглядаємо можливість поставок з США, але поки невирішене логістичне питання. А от питання поставок з Росії закрите. Також є питання якості сировини, у цьому зв’язку ми відсіюємо ряд виробників.

У планах на 3−5 років ми обмірковуємо можливість встановлення систем додаткової очистки та переробки низькоякісної сировини. Та й взагалі в Україні на сьогоднішній день із серйозних виробників фосфорних добрив маємо тільки Сумихімпром та ДЗМУ, ми з ними підтримуємо зв’язок. З ДЗМУ у нас є ряд спільних досліджень по розвитку технологій фосфоровмісних добрив. І стримуючим фактором тут виступає політика. Ми розуміємо, що в Росії є велика кількість якісної фосфорної сировини. І якщо говорити про українське виробництво, то по фосфору конкурувати з російським буде дуже важко. Тому, якщо політична ситуація зміниться, і російські виробники отримають доступ до українського ринку — це змінить весь український ринок.

Читайте також: Володимир Євтушенко, ПП «ТАВРІЯ»: Зі зміною клімату умови агровиробництва стають схожими на Сахару

Ще декілька років назад 90% ринку було зайнято російською продукцією, тому без розуміння подальшої політичної ситуації ризиковано інвестувати у довготривалі проекти переробки фосфорної сировини. Адже чи буде це економічно доцільно у разі повернення РФ на український ринок? Тому поки це лише роздуми, а не конкретний бізнес для нашої компанії.

Як ситуація із доступом до сировини відіб'ється на ціні вашого кінцевого продукту?

— Єдиного підходу у ціноутворенні не буде, адже ми випускаємо більше 100 найменувань продукції і кожен окремий продукт потребує різної сировини. Кожен вид сировини має свою ціну і ступінь доступності на ринку. Тому по кожному продукту ситуація буде дуже індивідуальною. Більше того, були ситуації, коли вже підписані і оплачені контракти не виконувались. Китайські постачальники не могли нам поставити товар по узгодженій ціні і пропонували або доплатити за сировину, або повернути гроші.

Якщо говорити про стартові добрива, то тут зростання цін істотне, адже основною сировиною для них є фосфор. Але попри здорожчання ми наголошуємо на тому, що потрібно рахувати ту прибавку врожаю, яку дасть наш продукт і якою буде економіка цієї прибавки. На сьогодні наші розрахунки показують, що навіть попри зростання цін продукти будуть окуповуватися тією прибавкою врожаю, що вони дають.

Ринок очікує на дефіцит основних добрив у цьому році. А що буде із тим сегментом, в якому працює ваша компанія, чи вистачить продукту для забезпечення попиту? Які позиції будуть найбільш проблемними?

— Ризики залишаються, адже частина сировини ще не надійшла на виробництво. Поставки сировини в нас револьверного типу, тобто надходять постійно: якась партія вже в нас, друга ще в дорозі, а третя готується до відправки. Є багато факторів невизначеності, починаючи від політичних, як в Китаї, і закінчуючи форс-мажорами, як, наприклад, корабель, що минулого року застряг у Суецькому каналі. Але ми робимо усе від нас залежне, аби ці ризики мінімізувати.

На даний момент значна частина продукції вже виготовлена. І наразі я сподіваюсь, що ми зможемо забезпечити потреби наших замовників по максимуму. Ми суттєво підготувались і збільшили наші виробничі потужності у півтора рази. Якщо раніше за день ми могли виробляти 250 тонн на добу, то зараз ми можемо виробляти 400−450 тонн на добу. Це без умов роботи у декілька змін. Тому ми маємо певний резерв потужностей у разі гострої необхідності, наприклад, раннього початку сезону.

Як на це відреагує ринок, чи не впаде попит?

— У аграріїв наразі складна ситуація із доступом до МТР та їх ціною. І спілкуючись, ми не один раз чули, що сільгоспвиробники будуть скорочувати об'єми внесення добрив. Але тут теж треба рахувати. До прикладу, скоротивши витрати на добрива аграрій зекономить 10 тисяч гривень, а недоотримає врожаю на 20 тисяч гривень — це нерозумно. До економії треба підходити з розумом: провести аналіз ґрунту і побачити, в яких випадках можна обмежити внесення добрив, а в яких краще не економити. На мою думку, скорочення інвестицій у високотехнологічні продукти чи в азотну групу добрив наразі недоцільне. Тому я прогнозую, що падіння попиту на наші продукти не буде і ми зможемо досягти запланованих показників по об'ємам продажів.

Читайте також: Заморожені овочі: чому польську сировину фасують в Україні

Також листкове підживлення у цей складний рік може дати гарну економіку, адже його ефективність вища, ніж у добрив, що вносяться в ґрунт. Звісно, мова не йде про повну заміну листковим підживленням основного внесення добрив.

Багато аграріїв в таких умовах починають контрактувати товар заздалегідь, скажіть, чи багато у вас таких клієнтів? Який об'єм вже законтрактовано?

— В нас спостерігається схожа тенденція. Цього року ми маємо на порядок більше ранніх контрактів: вони були укладені ще восени та навіть влітку на поставку цієї весни. Власне, це і дає нам можливість говорити про збільшення об'ємів виробництва, які ми запланували. Адже наразі вже 30−40% від плану законтрактовано.

Ми заздалегідь попереджали наших клієнтів про можливість дефіциту сировини і зростання ціни, тому певна кількість клієнтів зробила передзамовлення з тою чи іншою долею передплати. Та й загалом останні 3−4 роки ми шли до більш постійного і планового співробітництва.

Ваша компанія постійно інвестує у розвиток. Розкажіть про останні інвестиції, що вже було зроблено та для чого?

— У нову лінію ми інвестували близько $ 500 тисяч, у приборну базу — $ 200−300 тисяч, це нові ICP- спектрометр індуктивно-зв'язаної плазми та рентген-флуоресцентний аналізатор, та інше лабораторне обладнання. Також у минулому році ми відновили, а по факту побудували з нуля окрему залізничну гілку довжиною у декілька кілометрів, що веде до нашої бази. І декілька місяців тому прийняли перші вагони. Інвестиції у цей проект склали приблизно $ 1 млн. Це дозволяє нам приймати та відправляти вантажі по залізниці, тоді як до цього ми працювали з сусідньою станцією, що створювало додаткові логістичні проблеми та витрати.

За вашими оцінками, який об'єм ринку в грошовому еквіваленті займаєте та який його потенціал?

— Якщо усереднювати, то по усім сегментам ми займаємо лідируючі позиції на ринку: по однім 10−15% ринку, по іншим — 40−50%. Що стосується об'єму ринку, то у сегменті мікродобрив він становить приблизно $ 100 млн. Зазвичай ми його оцінювали як 10−15% від об'єму ринку ЗЗР і, з моєї точки зору, ця доля зростає. Якщо говорити про рідкі фосфоровмісні добрива, то загальний об'єм у фізичній вазі становить 50−60 тисяч тонн, а ми виробляємо з них 18 тисяч тонн. В грошовому еквіваленті це приблизно $ 50−60 млн, а наша доля становить близько $ 20 млн.