Наповнити бюджет можна через вирівнювання податкового навантаження — Соколов

Про це розповів Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», у матеріалі «Податкова реформа: як примусити аграріїв платити ще більше?» на Agravery.com.

«Здавалось би, індексація досить логічний процес, але справа у тому, що девальвації в Україні як такої немає. Наголошу, у нас є внутрішня інфляція, а от девальвації немає. Аграрний сектор у цінах прив’язаний до курсу іноземних валют. Сьогодні така індексація буде означати збільшення оподаткування для аграріїв. Така ж історія і зі збільшенням ставки єдиного податку. Це може привести до того, що податкове навантаження для четвертої групи спрощеної системи оподаткування може одразу вирости у 4 рази», — коментує Соколов.

За його словами, чиновники вважають, що аграрний сектор не додає грошей у бюджет. Перше, що спадає на думку, — необхідно збільшити податки для цієї категорії підприємців. Є ще один вихід — змусити платити податки усіх, особливо тих, хто обробляє землю, яка знаходиться «у тіні». А сьогодні таких ділянок близько 40%.

«Перше, що потрібно зробити — прийняти закони, які забезпечують вирівнювання податкового навантаження. Саме у цьому знаходиться величезний потенціал наповнення бюджету. Сьогодні аграрії сплачують мінімум 1,5 тис. грн/га, а також ПДВ. Питання у тому, скільки вони не доплачують у бюджет, коли купують, наприклад, зерно за готівку. За нашими підрахунками ця сума становить від 4 тис. грн/га. Калькуляція проста: з близько 10 млн га, які знаходяться „у тіні“, ми втрачаємо 40 млрд грн ПДВ та 15 млрд грн прямих податків», — пояснює заступник голови ВАР.

Так, якщо примусити аграріїв, які відносяться до IV групи платників, і легально сплачують податки з 20 млн га, тоді їм ще додатково потрібно доплатити 20 млрд грн. Інший варіант, на якому наголошують експерти, — не збільшення податкового навантаження, а виведення з «тіні» землі. У цьому випадку бюджет наповниться на 55 млрд грн, а не на 20 млрд грн, які додатково сплатять ті аграрії, які й так платять податки.

«До чого це приведе? Перш за все знизиться ціна оренди, а відповідно ціна самої землі. Тому, якщо власники паїв сподівалися отримати за свій гектар хоча б обіцяних $1,5−2 тис., то після введення цих норм, навіть таких сум їм не запропонують. Все тому, що збільшення ставки єдиного податку для фермерів приведе до падіння цін на землю», — зазначає експерт.

Крім того, останнім часом навіть обговорення цієї проблеми викликає панічні настрої серед фермерів. Зараз вони не розуміють, яку фінансову модель їм використовувати: будуть чи не будуть введені ці податкові норми. Агросектор знаходиться у певному «ступорі».

«Правильно виділити усі аграрні новації в окремий законопроєкт, і його окремо обговорювати. Для цього потрібен час, адже питання непрості. Крім того, важливо спочатку „детенізувати“ землі, а потім уже обговорювати питання підвищення податкового навантаження», — наголошує Соколов.

Таким чином, законопроект №3131 встановлює мінімальне податкове навантаження у процентах від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Якщо їх проіндексувати вдвічі, відповідно, збільшиться їх сума. А такі суми є не усіх сумлінних платників податків. І те, що за задумом має вирівнювати, виводити з тіні, перетвориться на додаткове навантаження.

«Це неправильно! Ці ініціативи визивають у аграрного середовища занепокоєння та здивування. Адже до цього часу цей законопроект не опублікований, відповідно до процедури на місячне обговорення. Аграріям є що сказати», — підсумовує заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада».

Нагадаємо, Роман Лещенко вважає, що на всю групу сільгосптоварів необхідно знизити ставку ПДВ до 14%.