Податкова реформа: як примусити аграріїв платити ще більше?

Є у тебе можливість купите нове, дороге авто – плати податок, хочеш продати більше двох квартир у рік – сплати податок, вчасно не сплатив податок – ніякого відпочинку за кордоном, видобуваєш залізну руду - плати ренту не від собівартості, а від ринкової ціни, також  скасовують пільги на земельний податок для шахт тощо.

 Ніби все зрозуміло і навіть , на перший погляд, все логічно та справедливо. Звичайно, є свої нюанси.

Додаткові навантаження

У другій декаді квітня міністр фінансів Сергій Марченко повідомив про те, що Мінфін готує пакет змін до Податкового кодексу.

«Найближчим часом будемо подавати. Я не буду поки розкривати деталі, але ми хочемо зробити так, щоб і «дуже хитрі» платили податки в нашій країні», – заявив Сергій Марченко.

У «податковій реформі», яку ще називають «антиахметівський законопроєкт», є питання дотичні до аграріїв. Зокрема, вони будуть стосуватися господарств площею до 2 га, які продають городину з власних присадибних ділянок. Раніше особливо до них претензій не було - торгують у невеликих об’ємах, то хай торгують. За новими податковими нормами при реалізації городини, яка виросла на ділянках від 0,5 га і до 2 га, потрібно подати податкову декларацію, сплатити з отриманого доходу 18% ПДФО, 1,5% військового збору та додаткові податкові нарахування тощо.

В «антиахметівський законопроєкт» заклали ще декілька нововведень для аграріїв: мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) та збільшення вдвічі ставки єдиного податку для ФОПів четвертої групи спрощеної системи оподаткування.

Розмір МПЗ визначає Державна податкова служба, і, якщо фермер сплатив усіх податків менше, ніж встановлено нормою, різницю йому необхідно доплатити.

Питання у тому, чи готові українці до таких реформ, особливо аграріїв, яких у 2021 і так «штормить».

Читайте також: Зірвати експорт. Підроблені фітосанітарні сертифікати можуть закрити для України світові ринки

Позиція міністра

В уряді та Офісі президента ведуться активні переговори щодо винесення всіх норм стосовно оподаткування аграрної діяльності в окремий законопроєкт. Аграрна спільнота занепокоєна неоднозначними законодавчими новаціями. У той же час у Міністерстві аграрної політики та продовольства України визначились зі своєю позицією, в основі якої інтереси фермерів. У відомстві особливо негативно відреагували на ініціативу збільшення вдвічі суми фіксованого податку для IV групи платників.

«Посилення оподаткування тих, хто і так платить, і відсутність політики детінізації заганяє сумлінних фермерів у «тінь», а бюджет отримає від’ємну динаміку у довгостроковій перспективі.

Необхідно виводити землю із «тіні», шляхом встановлення мінімального податкового зобов'язання з гектара. Адже тіньовий ринок - це 30% всього земельного банку країни, і саме там існує достатній резерв для поповнення надходжень у бюджети всіх рівнів. Лише змусивши платити податки тих, хто зараз від них ухиляється, держава отримає право говорити про збільшення податкового навантаження на сумлінних платників податків.

Я як Міністр аграрної політики та продовольства України не підтримую подібні законодавчі ініціативи. Ці «ініціативи» — шкідливі, і вирішують лише тимчасові політичні та економічні проблеми, а не закладають основи розвитку аграрної галузі», - заявив Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України.

Читайте також: Ірина Гаврилова: Як розпочати бізнес в Болгарії і збудувати інкубатор українських стартапів

Думка депутатів

Підтримують дану позицію аграрний комітет Верховної Ради України та профільні аграрні асоціації.

«Питання наповнення бюджету і оподаткування бізнесу – завжди має мати баланс. Коли ми говоримо про ще більше навантаження на аграрний сектор, то це, на мою думку, недоцільно зараз робити. Ні в якій формі.

Законопроектом 3131 ми максимально створюємо умови, щоб вивести агробізнес з тіні та прив’язуємо оподаткування за зрозумілим та прозорим для аграріїв показником: з розрахунку на 1 га землі, що є в обробітку. Більше того, я наполягаю на збільшенні держпідтримки сільгосптоваровиробникам. Це дозволить їм бути конкурентними з своїми європейськими колегами, позитивно вплине на стримування збільшення цін на продукти харчування та закладе підвалини на зростання економіки в середньотривалій перспективі. Особливо, якщо ми закцентуємо свою увагу на галузі тваринництва та переробки.

Іншими словами, фінансовий ефект має дати економічний ріст, а не фіскальна політика», - говорить Іван Чайківський, народний депутат України, член депутатської групи «За майбутнє», секретар комітету з питань аграрної та земельної політики.

Читайте також: Земельні страсті: про досвід громад та наміри законотворців

Експертна оцінка

Індексація нормативно-грошової оцінки, а також збільшення вдвічі ставки єдиного податку для ФОПів IV групи спрощеної системи оподаткування – два основних положення, які вкрай негативно сприймає аграрна спільнота.  

Здавалось би, індексація досить логічний процес, але справа у тому, що девальвації в Україні як такої немає.

«Наголошу, у нас є внутрішня інфляція, а от девальвації немає. Аграрний сектор у цінах прив’язаний до курсу іноземних валют. Сьогодні  така індексація буде означати збільшення оподаткування для аграріїв. Така ж історія і зі збільшенням ставки єдиного податку. Це може привести до того, що податкове навантаження для четвертої групи спрощеної системи оподаткування може одразу вирости у 4 рази», - говорить Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада».

Чиновники вважають, що аграрний сектор не додає грошей у бюджет. Перше, що спадає на думку, - необхідно збільшити податки для цієї категорії підприємців. Є ще один вихід – змусити платити податки усіх, особливо тих, хто обробляє землю, яка знаходиться «у тіні». А сьогодні таких ділянок близько 40%.

«Перше, що потрібно зробити – прийняти закони, які забезпечують вирівнювання податкового навантаження. Саме у цьому знаходиться величезний потенціал наповнення бюджету.

Сьогодні аграрії сплачують мінімум 1500 грн/га, а також ПДВ. Питання у тому, скільки вони не доплачують у бюджет, коли купують, наприклад, зерно за готівку. За нашими підрахунками ця сума становить від 4000 грн/га. Калькуляція проста: з близько 10 млн га, які знаходяться «у тіні», ми втрачаємо 40 млрд ПДВ та 15 млрд прямих податків», - додає Михайло Соколов.

Якщо примусити аграріїв, які відносяться до IV групи платників, і легально сплачують податки з 20 млн га, тоді їм ще додатково потрібно доплатити 20 млрд грн. Інший варіант, на якому наголошують експерти, - не збільшення податкового навантаження, а виведення з «тіні» землі. У цьому випадку бюджет наповниться на 55 млрд грн, а не на 20 млрд грн, які додатково сплатять ті аграрії, які й так платять податки.

Читайте також: Поле чудес: чи зроблять санкції до імпорту доходним виробництво добрив?

Знецінення землі

До чого це приведе? Перш за все знизиться ціна оренди, а відповідно ціна самої землі. Тому, якщо власники паїв сподівалися отримати за свій гектар хоча б обіцяних $1500-2000, то після введення цих норм, навіть таких сум їм не запропонують. Все тому, що збільшення ставки єдиного податку для фермерів приведе до падіння цін на землю. Останнім часом навіть обговорення цієї проблеми викликає панічні настрої серед фермерів. Зараз вони не розуміють, яку фінансову модель їм використовувати: будуть чи не будуть введені ці податкові норми. Агросектор знаходиться у певному «ступорі».

«Правильно виділити усі аграрні новації в окремий законопроєкт, і його окремо обговорювати. Для цього потрібен час, адже питання непрості. Крім того, важливо спочатку «детенізувати» землі, а потім уже обговорювати питання підвищення податкового навантаження.

Законопроект 3131 встановлює мінімальне податкове навантаження у процентах від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Якщо їх проіндексувати вдвічі, відповідно, збільшиться їх сума.  А такі суми є не усіх сумлінних платників податків. І те, що за задумом має вирівнювати, виводити з тіні, перетвориться на додаткове навантаження. Це неправильно!», - зазначає заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада».

Ці ініціативи визивають у аграрного середовища занепокоєння та здивування. Адже до цього часу цей законопроект не опублікований, відповідно до процедури на місячне обговорення. Аграріям є що сказати.

Читайте також: Курс на екологію. Чи вдасться безпечним ЗЗР прорватися в Україну?

Думка аграріїв

Весняно-осінній період для аграріїв – спекотна пора. У цьому році до звичних клопотів додалося розуміння того, що ринок землі запрацює уже у липні. Більшість з них поки не розуміє, як він буде працювати, а тут ще інформація про можливі податкові зміни. Фермери особливо не готові коментувати дане питання, але сходяться у думці, що не варто приймати те, що не було обговорено.

«У нас досить складна податкова система, у тому числі, це відноситься до аграріїв. Навіть невелике господарство консультується з декількома бухгалтерами, і, відповідно, сплачує їх послуги. Час переходити на більш простішу систему оподаткування, наприклад, ту, яка працює в США. Я аграрій, можливо не дуже добре знаю Податковий кодекс, але розумію, що будь-які зміни – це завжди складно і впроваджувати одночасно земельну реформу і вносити зміни у Податковий кодекс не варто», - вважає Андрій Капріца, керівник ФГ «Флора А.А.».