Морози VS посіви озимих. Ячмінь та ріпак ризикують не пережити зиму

Наприкінці тижня в Україну прийшла зима. Протягом 6−7днів поспіль температура повітря опускалася до -21−23℃, а у деяких регіонах і до -29℃, тоді як товщина снігового покриву становила від 2−3 до 7−9 см. Сьогодні можна робити лише попередні висновки, як вплинули погодні умови на стан озимини.

Регіональні особливості

Експерти вважають, що похолодання суттєво не вплине на урожай озимих культур. Наслідки на посівах у різних регіонах країни будуть залежать від характеру похолодання та снігового покрову. Плюсом є те, що разом з похолоданням випадав сніг та утворив покрив практично на всій території України, за винятком крайніх південних районів Херсонщини та Одеської області.

«На сьогодні великої стурбованості або занепокоєності щодо впливу таких низьких температур на посіви немає. Однак у різних регіонах України ситуація дещо різниться. Наприклад, на сході і на північному заході дуже холодно, але сніговий покрив достатньої висоти, більше 10 см, захистить рослини та збереже посіви. Щодо півдня та центральних регіонів Одещини, більшості районів Миколаївської, південних районів Вінницької областей та Херсонщини, то тут снігу недостатньо. Такі суттєві зниження температури можуть призвести до зрідження посівів, тобто до загибелі якоїсь частини рослин, сподіваємось, невеликої. Особливо постраждають посіви озимого ячменю та озимого ріпаку. Ці рослини менш витривалі відносно сильних морозів, а от пшениця повинна вся благополучно пережити похолодання», — розповідає Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України.

Читайте також: Аграрний 2020-й: яким був рік для виробників меду?

З кінця тижня нас очікує різке зростання температури до відлиги, тому аграрії, за словами експертів, відбудуться легким переляком. До 28−29 січня сильних морозів можна не чекати.

З надією у майбутнє

У Вінницькій області на полях ФГ «Флора А.А.» сніговий покрив усього 2−3 см, а от морози сягнули позначки -19,5⁰-20⁰С. Незважаючи на невтішні прогнози, Андрій Капріца, керівник господарства вірить у краще.

«На даний момент ми ще не перевіряли посіви озимої пшениці, та й ще немає чого перевіряти. Тільки після 25−27 січня викопаємо моноліти, поставимо на відмерзання, і тоді буде ясна картина, чого нам чекати. Поки малий сніговий покрив. Є велика надія, що пшениця має пережити ці морози, хоча «книжка» пише, що ні.

Читайте також: Ринок солінь. Які мариновані овочі обирають українці?

Хочу відмітити, що у нашому господарстві було два кардинальних строки сівби, з різницею у місяць. Причиною цьому стали дощі, які не дозволили досіяти озиму пшеницю. Ми почали сіяти у кінці вересня і ця пшениця зараз добре розкущена, знаходиться у фазі середини кущення. Майже половину пшениці посіяли пізно, у кінці жовтня, вона зайшла у зиму з 1−2 листками. Ці поля кардинально відрізняються, у тому числі і перезимівля у них також різниться", — каже Андрій Капріца.

Через 20 днів, після 10 лютого у господарстві будуть мати чітку картину та розуміти, чи будуть пересівати озиму пшеницю.

Технології у допомогу

На Полтавщині, як говорять аграрії, січневі морози на урожай озимих культур ніяк не вплинули.

«Нам пощастило з кущінням, на полях лежить сніг, температура найближчим часом становитиме -4⁰…-7⁰С, тому озимим нічого не загрожує. Крім того, у нашому регіоні озима пшениця запаслась цукрами у вузлі кущення, що позитивно впливає на її морозостійкість. Хвилюватися почнемо, коли температура знову опуститься нижче -10⁰…-15⁰С і буде триматись більше 7 днів.

У нашому господарстві ми використовуємо технологію No-till, яка додатково захищає рослини. На полі залишаються рослинні рештки та мульча, які не дозволяють ґрунту замерзати, також, на ріллі де використовують традиційну обробку землі, снігу значно менше, ніж у нас. Нагадаю ще раз: загроз для озимої пшениці немає. А ось кому не пощастило, так це тим господарствах, на землях яких немає снігу. Ось там можна очікувати на вимерзання", — констатує Володимир Мокляк, керівник та засновник СФГ «Дослідне».

Читайте ткож: Аграрний 2020-й: закони, які найбільше вплинули на агробізнес

Дещо інша ситуація з озимим ячменем, але вона також не критична. Проблеми можуть виникнути з озимим ріпаком, який не такий морозостійкий.

Постійний моніторинг

Оглянув на Київщині маркерні поля під озимим ріпаком та озимою пшеницею Олексій Сергієнко, засновник агроконсалтингової компанії «Art FieldS» («Мистецтво поля Сергієнка»). За його спостереженнями, у різних місцях поля товщина снігового покрову сягає 5−7см. Це недостатньо, щоб зберегти ріпак, точка росту якого уже піднялася на 2 см над рівнем поверхні ґрунту. Але щоб зрозуміти, як ці низькі температури вплинули на рослини, необхідно відібрати моноліти, що краще це робити під час відлиги. Дещо інша ситуація з озимою пшеницею.

«При досить низьких температурах і невеликому покриву снігу температура може опускатися на вузлі кущення озимої пшениці і до -15⁰С і до -20⁰С, але найголовніше — це тривалість низьких температур на вузлі. Я думаю, поки що не буде ніяких проблем з посівами озимих культур після перших хрещенських морозів.

Але якщо даі буде відлига, підвищення температури — це приведе до втрати цукрів. Якщо знову понизиться температура — ось тоді наступлять критичні періоди для озимих культур. Тому необхідно постійно проводити моніторинг шляхом відбору монолітів, наприклад, у кінці січня, потім у лютому і перед підживленням у березні», — відзначає Олексій Сергієнко.