Реклама

Молоко мінус 10%: як виробникам балансувати на межі банкрутств

В українських супермаркетах вже третина молочної продукції – імпортна.

Заступниця головного редактора

Під Новий рік виробників молока несподівано накрив сильний стрес: ГК «Молочний Альянс», один з лідерів молочної переробки України, попередив, що закупівельна ціна на сировину стане меншою на 10%. Обуренню виробників молока не має меж.

Аби зменшити турбулентність питання, спеціалісти з обох боків почали експресивно обговорювати складну ситуацію. Зокрема, сформували робочу групу, до якої були запрошені власники молочних ферм і заводів, під головуванням Тараса Висоцького, першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України. Що маємо по факту?

Якщо знижувати ціну на молоко — будуть закриватися ферми

 

фото: Depositphotos

— З 1 січня 2022 року заводи ГК «Молочний Альянс» вже закуповують сировину на 10% дешевше. Про зміну ціни попередили за три дні. 29 грудня 2021 року виробникам молока надіслали протокол «погодження», який насправді є ультимативною формою повідомлення про нові ціни, — розповів «Агравері» Ігор Присяжнюк, експерт Асоціації виробників молока. — Переробники розуміють: якщо підняти ціни на готову продукцію — гаманці споживачів їх не витримають, продукцію не будуть купувати.

 

 

Виробники шоковані «сюрпризом під ялинку». Ті, у кого поголівя становить менше 500 голів, будуть змушені ліквідувати ферми, і це на тлі щорічного скорочення поголів'я ВРХ в Україні на 6,5−8%.

 

— За кілька днів до Нового року усі фермери отримали від своїх партнерів переробників молока «неймовірне привітання», а точніше повідомлення про зниження ціни на молоко. Без будь-якого попередження, змовившись, переробники влаштували нам справжній ціновий демарш. І це зважаючи на тотальну кризу в молочному скотарстві по всій країні! Зменшення ціни на 10% вбиває всі ферми менше 500 голів дійного стада", — коментує ситуацію виробник молока з Хмельниччини, керівник підприємства «Калинський ключ» Ігор Гай.

А таких ферм, де утримують до 500 голів дійних корів, в Україні - понад півтори тисячі, це майже половина всього промислового поголів'я країни. Цьогоріч більшість молочних господарств працювали з від'ємною рентабельністю у 5−6%. Що далі робити виробникам молока, яких без попереджень і обговорень поставили перед фактом, що молочна сировина коштує тепер значно дешевше?

Економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак назвав підступним вчинок переробників молока, які напередодні нового року в односторонньому порядку вирішили знизити ціни на молоко-сировину на 10%. Про це він написав на своїй Facebook-сторінці: «Переробники підступно вчинили, знизивши ціни на молоко перед самим новим роком, щоб перед святами фермери не змогли швидко відбитися? Абсолютно!», — сказав він.

— Молочна галузь завжди була трудомісткою, витратною та ризиковою. Якщо сьогодні знижувати ціну на молоко, робити її ще більш економічно не виправданою, це призведе до закриття молочних ферм, — коментує Ігор Присяжнюк.

 

Собівартість виробництва молока в 2021 році суттєво зросла: втричі підскочили ціни на мінеральні добрива, на 40%-50% збільшились витрати на білкові корми, на 40% зросла ціна на власно вирощені корми, на чверть подорожчали ветеринарні препарати, в п’ять разів ― залізнична логістика.

 

Поштовх для зниження цін на сировину — подорожчання газу

 

фото: Depositphotos

12 січня 2022 року Кабінет міністрів України обмежив націнку на дев’ять «соціальних» продуктів харчування до кінця карантину — в тому числі на молоко пастеризоване жирністю 2,5%. Тепер у роздрібній торгівлі надбавка на продаж «соціальних» продуктів не може перевищувати 10% від їхньої оптової відпускної ціни. Споживачам трішки полегшало, але в них є ризик залишитися без вітчизняного молока.

Що ж стало поштовхом для зниження закупівельної ціни молока на 10%? Підвищення ціни на газ: цифра у 60 тисяч грн за тисячу кубометрів на січень 2022 року вражає навіть дуже стресостійких. До цього моменту молокопереробні підприємства трималися в рамках планових збитків.

Читайте також: Аграрний 2021-й: які нові «правила гри» для агробізнесу ухвалили депутати?

— Зараз чекаємо рішення Кабінету міністрів України щодо встановлення пільгової ціни на газ для молокопереробної галузі. Не відомо, пільги будуть стосуватися тільки виробництва пастеризованого молока 2,5% у плівці чи всієї галузі, — пояснив «Агравері» Арсен Дідур, виконавчий директор Спілки молочних підприємств України. — Молокозаводи на це рішення розраховують, бо газ закуплений за дорогою ціною до середини січня. Ймовірно, раніше 20 січня рішення Кабміну не буде затверджене. І не зрозуміло: чи є взагалі в наявності об'єми цього газу? Чи буде пільговий газ виставлений на біржові торги? Отже питань більше, ніж відповідей.

— Згідно проєкту постанови Кабміну України переробним галузям буде виділятися ліміт газу українського видобутку з націнкою не більше 25% до собівартості. Таким чином, ціна на газ може варіювати від 16 до 20 тисяч, але не більше 20 тисяч грн за тисячу кубометрів, — пояснив «Агравері» Сергій Вовченко, голова Наглядової ради ГК «Молочний альянс». — Проект постанови поки що не підписаний. Коли він вступить в дію, і яким буде механізм виконання постанови — наразі не знаємо. Чи допоможе це? Так, але проблеми галузі не вирішить. Бо критична для нашого виробництва ціна коливається на межі 14−15 тисяч грн за тисячу кубометрів газу.

Майбутнє - за об'єднанням виробництва та переробки?

 

фото: Depositphotos

Звісно, переробка молока залежить від цін на газ, але й виробництво молока також прив’язане до цін на енергоносії. І якби фермери не боролися за енергонезалежність власними силами, то українського молока було б ще менше.

— Коли виникали ризики у виробників молока — вони не кричали, а боролися за ефективність, робили модернізації підприємств, інвестували в свою енергонезалежність. Зокрема, на українських молочних фермах з’являється все більше сонячних панелей, — розповідає Ігор Присяжнюк. — Коли в посушливому 2020 році був заготовлений неякісний силос, фермери додавали інші корми, що здорожчувало раціон, а світова ціна на зерно продовжувала зростати.

Керівниця ТОВ «Красногірське» із Черкащини, Ольги Полозова зауважує, що через значні інвестиції у стислий час для модернізації ферми, а також через подвоєння виробничих витрат впродовж двох останніх років, для її господарства молочне скотарство — це щоденна боротьба. Та додає, що стрибок тарифів на газ та електроенергію такий само нищівний для молочних ферм, як і для заводів.

Між іншим, знайти сьогодні робітників для молочної ферми, якою б вона не була високоефективною — дуже важко. Вимоги до працівників високі і зарплата гідна — на рівні середньої столичної, 15−18 тисяч гривень, за менше ніхто не працює.

— Всі наші труднощі ми ніколи не виносили на загал. Проте переробники стверджують, що виробники молока добре заробляють, а переробники працюють в «мінус». Мовляв, виробники не хочуть ділитися своєю маржою з виробниками і тому ситуація на ринку може стати критичною. Але виробники балансують на грані. Наприклад, я задаю питання переробникам: «По якій ціні ви продаєте літр молока в мережу? Скільки платите за входження на полиці супермаркетів? Скільки коштують маркетингові затрати, які теж лягають в ціну продукції?» На ці питання мені не хочуть або не можуть дати відповідь, — каже експерт АВМ Ігор Присяжнюк.

 

Щоб відчувати себе на ринку впевнено, можливо, варто бути і переробником і виробником одночасно. Успіх світових лідерів молочної галузі підтверджує, що майбутнє - за створенням кооперативів, які спочатку об'єднали виробників, а потім побудували переробку і створили власну логістику.

 

— Сьогодні українські фермери орієнтовані на свій бізнес — доїти молоко. Наприклад, з далекого села на Кировоградщині, де побудована ферма на 2000 голів дійних корів, продати свою продукцію в київський супермаркет дуже складно. Для цього потрібно створювати новий бізнес. Будемо відверті - наші фермери не можуть і не готові це робити, — стверджують в АВМ.

Прийшов час для обмеження «накруток» ритейлу

 

фото: Depositphotos

Виробники молока і переробники єдині у своїх поглядах на ритейл: прийшов час, коли держава повинна корегувати роботу торгових мереж.

— Вже майже рік готовий закон про торгівлю, який обмежує маржу в ритейлі у 20%, але чомусь переробники його не підтримують, — каже Ігор Присяжнюк. — Чому б не піти до ритейлу і не поговорити про зниження ціни на продукцію на ті самі 10%, які нав’язали виробникам? Глобальне питання: якщо закриється ферма — закриється переробка, і навпаки. А що при цьому буде з магазинами? Вони закриються? Ні, вони завезуть імпорт. Тому в сьогоднішній ситуації складно чомусь тільки виробникам і переробникам. Отже за стіл переговорів варто запросити і представників ритейлу.

 

Цікаво, що за європейську молочну продукцію супермаркети розраховуються по передоплаті, а з вітчизняними виробниками — впродовж 180 днів (60 днів — по договору і 60 днів — за прострочення). Тобто українські постачальники кредитують торгові мережі півроку. Фактично імпорт фінансується за рахунок українських постачальників.

 

Читайте також: Аграрний 2021-й: зернові рекорди чи останній вдалий рік для кукурудзи?


Нові ціни, нові довгострокові відносини і стимули

 

фото: Depositphotos

Цікаво, що в Європі дорожче українського молока лише… молоко на Кіпрі та Мальті - на південних островах. «Агравері» поцікавився у «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» чи бачать у цій міжнародній торговій мережі можливості для підняття цін на молочну продукцію в Україні? Чи витримає навантаження споживач? Як відповіли в прес-центрі ритейлера, «компанія не має права коментувати ціноутворення згідно з міжнародною політикою METRO AG».

— В цілому на ринку спостерігається певне зниження попиту на окремі категорії молочної продукції - наприклад, на йогурти, десерти, кисломолочні сири, при цьому обсяги споживання молока, як найбільш доступного за ціною молокопродукта, — не зменшуються. Спостерігається тенденція до переключення попиту споживачів зі свіжого на ультрапастеризоване молоко, — розповіла «Агравері» Дарина Рєзнікова, менеджерка з розвитку категорії «Молочні продукти та делікатеси». — Категорія молочних продуктів в українській торговельній мережі «METRO» зростає завдяки широкому асортименту високоякісної продукції, в тому числі власних торгових марок та імпорту з різних країн світу, конкурентним ціновим пропозиціям та комплексному стратегічному підходу до управління категорією. Українське «METRO» намагається, в першу чергу, підтримувати розвиток продукції українського виробництва, презентуючи на полицях значне різноманіття вітчизняних торгових марок. Проте асортимент значно залежить від попиту споживачів. Все більше привертає увагу українських покупців висока якість продукту, виготовленого за європейськими стандартами. Завдяки співвідношенню «ціна-якість» протягом останніх років на ринку відбувається розширення лінійки імпортних молочних товарів.

Як розповіли в ГК «Молочний Альянс», в торгові мережі вже направлені нові прайси з підняттям цін на свою продукцію на 5%. Коли вони будуть прийняті ритейлерами — такої інформації поки що немає.

 — Зараз знайдеться багато бажаючих продати молочну переробку, — прогнозує Арсен Дідур. — А щоб захиститися від імпорту (у вигляді мита, інших загороджувальних бар'єрів) треба зважати на вартість сировини.

В Європі ціна на молоко залежить від цін на біржі. Працюють механізми державної підтримки. Якщо ціна на біржі нижче ринкової - підтримують фермерів, вище — допомагають переробникам. Якщо ми не конкурентні з імпортом — варто з’ясовувати чому. Важливо щоб в Україну заходив не імпортний продукт, а інвестиції в його виробництво.

Наприклад, в Білорусь, Туреччину завезти вершкове масло вкрай невигідно: в цих країнах встановлене таке ввізне мито, що ця ідея стає нецікавою.

На думку Андрія Ярмака, сьогодні виробники молока не можуть запропонувати жодної альтернативи відверто слабкій галузі переробки. Цінове непорозуміння між переробниками та виробниками молока триватиме до тих пір, поки останні не почнуть контролювати ринок збуту.

— Я не вірю в те, що старий менеджмент старих молочних заводів (за нечисельним виключенням) зможе щось кардинально змінити в галузі переробки молока. І поки виробники не створять власні, реально кооперативні (а не типу кооперативні) заводи з переробки, з сучасним обладнанням, управлінням та маркетингом, з якісним продуктом, який буде цікавий на міжнародному рівні, нічого не зміниться, — пояснив Андрій Ярмак.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама