Молочний бізнес очікує на держпідтримку

XIV Міжнародний молочний конгрес об’єднав виробників, переробників молочної продукції, ветеринарів, депутатів та чиновників на якому обговорювалися як вузькопрофільні проблеми, так і загальнодержавні. Осторонь такого масштабного дійства Agravery.com не залишився.

журналіст

Конгрес – це площадка для зустрічі однодумців, які прагнуть обговорювати ті чи інші питання, шукати рішення проблем, а також познайомляться з технологічними новинками та дослідженнями. Міжнародний молочний конгрес – прекрасна можливість для обміну досвіду на сесіях та дискусійних раундах.

Реалії сьогодення

Найбільша увага зі сторони учасників конгресу була прикута до ключових викликів і законодавчих потреб галузі. Адже саме тут йшлося про те, про те на яку допомогу розраховувати представникам молочної промисловості.

«Від здобуття незалежності Україною ми постійно повторюємо, що у нас триває скорочення поголів’я та обсягів виробництва молока. Останні два роки стали для нас зламними, критичними та дуже тривожними. За ці роки ми втратили майже 50 тис поголів’я у промисловому секторі.

Причини нам усім відомі, перш за все це хитка агрополітична ситуація, яка колихала ринок в останні 3 роки. Тоді як Європейський Союз надає різноманітні допомоги, в нас згорталися галузеві програми, не потрібно забувати про додаткові катаклізми та каталізатори. Зокрема, неочікувана для усього світу пандемія COVID-19 та погодні зміни, які відчуваються і сьогодні», - зазначила Ганна Лавренюк, генеральний директор АВМ.

За останні 4 місяці цього року тенденції не змінюються, ми спостерігаємо за зменшенням поголів’я як у промисловому секторі, так і в присадибному. Єдине, що радує – стабілізація ситуації. Не зважаючи на стрімке скорочення поголів’я аграрії нарощують виробництво та переробку морока, зокрема екстра класу.

Не потрібно забувати, що станом на 1 січня 2020 році Україна отримала нульовий торговельний баланс, тобто країна перетворилася на нетто-імпортера молочної продукції. У січні-березні спостерігалося негативне грошове сальдо у -$ 22,7 млн (за даними митниці (-$ 28 млн) по експорту-імпорту молока та молочних продуктів. Експерти констатували, що у цей період в порівняння з аналогічним минулим роком, зріс імпорт масла в Україну у валютному вираженні на 1223%, на 152% - твердих сирів, на понад 600% - незгущених молока та вершків.

На питання чи можуть аграрії наростити виробництво молока відповідь є, тільки за умови, якщо буде сприятливе юридичне поле та економічна ефективність.

Читайте також: Ярослав Бойко: Наші клієнти заробляють навіть на «бідних» ґрунтах

У фокусі міністерства

Про основні проблеми молочної галузі знають і у Міністерстві аграрної політики та продовольства України. Міністр відомства, Роман Лещенко особисто відвідав захід та поділився своїми думками щодо розвитку галузі. Адже у міністерстві розуміють тваринницьку складову та готові внести відповідні зміни в законодавстві у частині резервації землі саме для потреб цієї галузі. Крім того, у цьому році працюють над створенням додаткових фінансових інструментів для стимуляції розвитку тваринництва.

«Як міністр, я все буду робити для того, щоб укріпити позиції не тільки з точки зору землі, а й з точки зору розвитку скотарства. Ми зараз напрацьовуємо відповідну програму і коли вона буде готова, тоді представимо наше бачення розвитку молочної галузі.

У нас є чітке розуміння, що нам потрібно виробляти 6 млн тонн молока промисловий сектор та 2  млн тонн - малі сімейні ферми. При системних інвестиціях в п’ятирічному циклі ми можемо розгорнути цю всю парадигму, відійти від імпорту і розвивати внутрішнього виробника. Але для цього потрібно захистити ринок», — зазначив Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України.

Саме у цього напрямку необхідно працювати, оскільки, як зазначають усі експерти імпорт сирної продукції ростає в геометричній прогресії. З січня-квітня цього року імпортовано сирної продукції на суму 120 млн грн, у минулому році у цей період імпорт складав 90 млн грн.

«Без захисту ринку, без внутрішньої підтримки ми не зможемо зупинити цю інтервенцію», — наголосив міністр», - додав Роман Лещенко.

XIV Міжнародний молочний конгрес. Михайло Соколов /заступник голови ВАР/, Роман Лещенко /міністр аграрної політики та продовольства України/ і Тарас Висоцький /перший заступник міністра агрополітики/ (зліва-направо). фото: avm-ua.org

Читайте також: Сталий розвиток. Як цифра допомагає в агрономії

Фінансова підтримка

Не усі аграрії знають, які державні програми діють, які планують впровадити, саме про них розповів Тарас Висоцький, перший заступник міністра агрополітики. На сьогоднішній день є декілька програм кредитування. Зокрема компенсація відсотків за залученими кредитами, при якій компенсується 1,5%  облікової ставки  НБУ.

«З вересня минулого року молокопереробні підприємства і не тільки вони мають право отримувати  компенсацію відсотків по кредитам. За цією програмою отримують компенсацію тільки 5% переробників. Для того, щоб дізнатися  як отримати компенсацію необхідно звернутися у банк де ви маєте кредит чи хочете отримати його.

Є ще одна програма про яку знають ще менше аграріїв, ніж про компенсацію відсотків», - розповів Тарас Висоцький.

У кінці 2020 року Міністерство фінансів розподілило 3,9 млрд грн портфельних гарантій між близько 10 банками, як державних так і приватних. Станом на 1 травня 2021 року із загальної суми вже використано 2,5 млрд грн. Із них найбільшу частку 30% залучили виробники сільського господарства.

Тобто, якщо аграрій бажає розвиватися і взяти кредит, йому необхідно звернутися в один із банків, який співпрацює із цією програмою. Якщо виробник хоче побудувати молочно-товарну ферму вартість 100 млн грн, то раніше було необхідно на ці кошти дати заставу — діючий елеватор, агротехніку, а з 1 липня 2021 року може бути і земля. Нині заставу змінено до 50%.

«Тобто ви берете кредит на 100 млн грн, під заставу даєте елеватор вартістю 50 млн грн, а держава дає гарантію на інші 50 млн грн. Фактично при існуючій заставі агровиробники можуть залучити вдвічі більше фінансування. Клієнти, у яких є довша історія, можуть отримати гарантії під 70%. Це фактично прискорює залучення фінансування», — пояснює Тарас Висоцький.

Таким чином, існуючі ферми можуть швидше розвиватися. Вимоги є досить класичними — прозора діяльність та фінанси.

«Крім того, на 2021 рік окремо ще є 10 млрд грн у бюджеті за цією програмою, як тільки виділені 4 млрд грн закінчаться, відкривається інша лінія. Цих коштів буде більш ніж достатньо. Ця програма робить доступнішим фінансування для агровиробників», — підсумував перший заступник міністра агрополітики.

фото: Міжнародний молочний конгрес

Читайте також: Поле чудес: чи зроблять санкції до імпорту доходним виробництво добрив?

Основні напрямки

Відновлене Міністерство аграрної політики має допомогти виробникам відстояти галузь у боротьбі за виживання.

«Так держава обіцяла відшкодування за ввезення племінних нетелів будуть «перехідними». Якщо не вистачило коштів в даному бюджетному році, то обов'язком держави буде повернення цих коштів в наступному році. До цього — збільшили суму відшкодування за заведеного племінного нетеля до 80%. На цей рік держпідтримка становить більше 50 тис грн на голову. Не бійтесь, міняйте поголів’я у цьому майбутнє галузі», - зазначив Іван Чайківський, народний депутат України, член депутатської групи «За майбутнє», секретар комітету з питань аграрної та земельної політики.

Українська молочна галузь має багато проблем, однак для того, щоб вистояти на ринку і отримати поштовх до розвитку, потрібно рухатися у напрямку розширення переробки молока слід залучати інструменти із арсеналу держпідтримки, щоб допомогти нашим виробникам

«Наше життя починається з молока. І не залежно від того, яку ми представляємо політичні сили у питаннях, щодо агро ми єдині. Зараз ми працюємо над законопроектом який стосується рітейлу, який має збалансувати економічну ситуацію. Кожного дня магазини не доплачують виробникам продуктів 27-30 млрд грн. У той же час магазини за ці кошти купують молочні продукти за кордоном та платять їм авансом або за фактом поступлення товарів на склад. Так не повинно бути і це питання потрібно обговорювати», - додає Дмитро Соломчук, народний депутат України, від політичної партії «Слуга Народу».

 

 

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама