Микола Малієнко, СТОВ «Перемога»: гречка і гірчиця б’ють цінові рекорди

З вітальними словами виступили Микола Малієнко та Надзвичайний та Повноважений посол Держави Ізраїль в Україні, пан Міхаель Бродський. Якщо раніше сільгоспвиробники, селекціонери, агрономи, партнери, представники агрохолдингів збиралися на конференції, які традиційно проводилися на базі сільгосппідприємства «Перемога», очолюваного Миколою Малієнком, з головною метою – обмінятися досвідом зі своїми колегами, ознайомитися з новими технологіями для підвищення ефективності сільського господарства, придивитися нові сорти для вирощування на своїх полях, то в умовах війни перед аграріями постали нові проблеми, що потребують негайного вирішення. Найголовніші з них на сьогоднішній день – зберігання та збут урожаю. Саме цьому був присвячений «День поля -2022», який проходив у Малополовецькому.

Через блокування чорноморських портів в країні досі знаходиться близько 20-ти мільйонів тон торішнього врожаю зернових та олійних культур, які очікують на відправку на експорт. Альтернативні залізничні та річкові маршрути не можуть компенсувати втрату експорту через морські шляхи і розв'язати проблему вузьких місць у нових можливих ланцюжках постачання, яку ще належить усунути. Тож аграріям не залишається нічого іншого, як думати, яким чином можна зберегти те зерно, що залишилося в коморах, на елеваторах, яке не вдалося поки що реалізувати.

Читайте також: Інвестиції в сівалку: як сучасна агротехніка може покращити фінансові результати господарства

Під час пленарного засідання за допомогою як українських, так і закордонних експертів аграрії разом шукали шляхи подолання проблем зі зберіганням збіжжя. Від Всеукраїнської Аграрної Ради Дмитро Кохан презентував присутнім можливість застосування мобільних сховищ, так званих «рукавів». «Сьогодні ми працюємо над тим, щоб збільшити таку пропозицію на ринку, - зазначив він. - Щоб кожен аграрій, у якого немає можливості вчасно реалізувати аграрну продукцію, був убезпечений саме цією технологією. Ще є перелік таких моментів щодо того, які інноваційні технології аграрний бізнес може застосовувати у своїй роботі. Це інструмент, до якого ми вже сьогодні готуємося. Хоча в комплексі це не вирішує проблеми, яка пов’язана із неможливістю повноцінно здійснювати експорт».

Слід відзначити, що світ зараз також переймається цією проблемою. Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) розпочала новий проєкт, щоб допомогти українським фермерам зберегти врожай. У рамках його реалізації ФАО займеться розв'язанням проблеми дефіциту сховищ через забезпечення дрібних виробників поліетиленовими рукавами для зберігання зерна ємністю 200 тонн, обладнанням для завантаження та розвантаження зерна, а також постачання середнім виробникам і асоціаціям різних модульних контейнерів для зберігання. Однією з важливих вимог для отримання обладнання для тимчасового зберігання буде реєстрація в Державному аграрному реєстрі.«Аграрії вже зараз можуть подавати заявки на безкоштовне отримання цих рукавів, - зазначає Микола Малієнко. – Їх зручність у тому, що зерно можна зберігати будь-де – чи в полі, чи на території господарства. Збіжжя у рукави повинна загружати відповідна техніка, яку не обов’язково мати кожному господарству, потрібно об’єднатися із сусідніми підприємствами і користуватися нею по черзі. Єдиний недолік рукавів у тому, що його можуть пошкодити гризуни».

Микола Малієнко каже, що на його підприємстві готові випробувати такий спосіб зберігання врожаю, але поки що такої необхідності немає. «Нашому господарству, можна сказати, пощастило, адже переважну більшість своєї продукції ми реалізували ще перед війною, в січні, - зазначає він. - Не гналися за високими цінами, і проблема зі зберіганням майже відсутня. Лише один склад заповнений зерном урожаю минулих років. Це переважно насіннєвий матеріал. Маємо 200 тонн гороху, який би ми хотіли реалізувати, але на сьогоднішній день цінова політика не дозволяє цього зробити. Загалом близько 400 тонн зерна господарство готове продати, але вимушені законсервувати це збіжжя до кращих часів».

Провідний дослідник у сфері зберігання врожаю, доктор наук, який брав участь у розробці багатьох інсектицидів та інших засобів захисту рослин Моше Костюковський під час відеоконференції розповів учасникам заходу про ізраїльську технологію зберігання зернових, а представник компанії «СОЖАМ Україна» Андрій Ульгурський презентував присутнім технологію обробки зерна препаратом «Пірігрен», здатним забезпечити якісне і довготривале його зберігання. Це новітня технологія холодної небулізації. Інноваційний препарат уже шість років представлено на ринку України, і він здатний ефективно обробити ранню зернову групу та кукурудзу, знищуючи всіх комірних шкідників. При цьому обробка інсектицидом шляхом небулізації не впливає на якісні та кількісні показники зерна і відповідає міжнародним стандартам щодо безпечності харчової продукції. Цим препа- ратом у СТОВ «Перемога» користуються вже чотири роки.

Читайте також: Андрій Дикун: Сім викликів для аграріїв у воєнний час

Господар заходу Микола Малієнко ознайомив присутніх із технологічними особливостями агровиробництва СТОВ «Перемога». Вже традиційно господарство ділиться із партнерами своїми відкриттями, яких за роки виробничої і наукової діяльності назбиралося дуже багато.

«Третій рік поспіль ми займаємося не лише насінництвом, а й селекційною роботою, - наголошує Микола Малієнко. - Маємо в команді селекціонерів, які виводять нові сорти пшениці і тритикале. Фішкою цьогорічного заходу було частування гостей хлібом саме із тритикале, вирощеного на наших полях, змеленого на місцевому млині і випеченого на сусідній пекарні. Почув багато схвальних відгуків. На мою думку, ця культура заслуговує на більшу увагу з боку держави. За кордоном, приміром, у Польщі вже декілька років продовольчим тритикале засівається більше мільйона гектарів землі. Поляки вже давно споживають хліб із тритикале, а ми, маючи виведені вітчизняні сорти цієї культури, кращі за іноземні, чомусь не вирощуємо її в потрібних масштабах, а отже, й не споживаємо».

На малополовецьких полях уже знайшли своє місце такі продовольчі сорти тритикале, як «Тимофій», «Пудик», «Єгор», які перевищують якісні показники звичайної пшениці. СТОВ «Перемога» береться популяризувати тритикале, як свого часу звернуло увагу на ще одну прогалину в українській галузі рослинництва – неналежній увазі до вирощування твердих сортів пшениці.

На жаль, не вдалося похвалитися перед учасниками конференції вирощеним дбайливими руками колективу «Перемоги» тритикале, оскільки на час проведення «Дня поля» його вже було зібрано. Але господарству було і без цього було чим здивувати. На дослідних ділянках просто неба гості мали змогу помилуватися соєю вітчизняної селекції. Були представлені, зокрема, такі сорти, як «Арніка», «Муза», «Вишиванка», «Перепілка», «Жаклін». «Все це високопродуктивні сорти, які дають урожай від трьох і бильше тонн з гектара, - розповідає Микола Малієнко. – Також маємо нові сорти, виведені у Польщі, які були представлені під номерами 3-7, та на вигляд дають надію на отримання над високого урожаю 5-7 тон. Якщо вони викличуть зацікавленість у аграріїв, ми готові укласти ліцензійні угоди на їх вирощування».

Через непроїзну через дощі дорогу не вдалося показати аграріям посіви гречки, яка завжди у господарстві займала особливе місце. Цього року її було посіяно на 120-ти гектарах. Це такі сорти, як «Воля» і «Софія». Остання дає близько 30-ти центнерів з гектара!

Микола Васильович, розповідаючи про кожну культуру і як науковець, і просто як людина, віддана роботі на землі, не міг оминути проблеми неналежної уваги з боку держави до української наукової і селекційної роботи. Його обурює той факт, що в Міністерстві сільського господарства виникла хибна ідея відібрати землі у Академії наук і віддати їх тим агровиробникам, які втратили їх на окупованих територіях. «Якщо у нашої науки відібрати основний засіб для випробування сортів вітчизняної селекції і ведення наукової діяльності, ми повністю втратимо науку, - застерігає Микола Малієнко. – Вона й так не надто фінансується державою. Без наших розробок ми змушені будемо закуповувати насіння в іноземних виробників за шалені гроші».

Останнім часом ведеться дуже багато розмов щодо можливості конкуренції вітчизняних сортів пшениці з продукцією закордонних насіннєвих компаній. Незважаючи на цілу низку проблем українські селекціонери продовжують дивувати місцевих аграріїв новими розробками та досягненнями, шукаючи своє місце під сонцем.

На полях СТОВ «Перемога» в переважній більшості вирощують сорти саме вітчизняної селекції, які, за словами Миколи Малієнка, кращі, витриваліші за іноземні. До реалізації тут готові запропонувати насіння озимої пшениці м’яких і твердих сортів, озимого тритикале, ярої пшениці, гороху, ячменю, сої, гречки. За більш як двадцять років своєї діяльності господарство завоювало гарну репутацію серед сільгоспвиробників передусім завдяки індивідуальному підбору якісного посівного матеріалу, районованого під умови кожного регіону країни. Просто кажучи, насіння, випробуване «Перемогою», в українських господарствах зі сходу на захід, від півночі до півдня, демонструє гарні врожаї.

Та, на жаль, в умовах війни, аграрії потерпають від цінової політики на свою продукцію. «Є певні «нішеві» культури – гречка і гірчиця, які б’ють цінові рекорди, - каже господар Дня поля. - Нещодавно гречку ми продали по 38 тисяч гривень за тонну. За гірчицю готові платити 50 тисяч (раніше в середньому 25). Також у ціні тверді сорти пшениці, за які можна отримати близько 11-ти тисяч за тонну. А ось пшеницю, горох, ячмінь, кукурудзу доводиться віддавати за безцінь. Зараз тонна пшениці коштує близько 5-ти тисяч гривень».

Читайте також: Реєстрація прав на землю: що змінилося від початку функціонування і до повномасштабної війни?

Але попри усі проблеми, аграрії не опускають рук, а навпаки – прагнуть розвиватися і цікавляться новинками не лише насіннєвими, а й технічними. Учасники Дня поля з неприхованим інтересом оглянули техніку, представлену партнерами: ТОВ «ІКС ЕЙДЖІ Україна», «Краснянським СП Агромаш», ТОВ «МЗУРІ ТЕХАГРО». Найбільше зацікавили гостей заходу демонстраційні вильоти??? безпосередньо на полі квадрокоптерів, які використовуються у сільському господарстві для внесення пестицидів. «Користувалися послугами цієї компанії, - розповідає Микола Малієнко. - Минулого року рятували посіви після градобою. Наші трактори не могли зайти у поле, вони просто тонули. Тож за допомогою такої сучасної техніки вдалося внести антистресанти, фунгіциди і мали позитивний результат».

Загалом День поля — це своєрідний навчальний майданчик, де можна побачити і почути, навчитися і висловити власні думки, придбати і випробувати. Навіть у ці складні часи для нашої країни, переконаний Микола Васильович, такі заходи вкрай потрібні.

«Цей День поля особливий, бо ми проводимо його під час війни в Україні, - зазначає він. - Проте зараз нам дуже важливий обмін досвідом і результат. Такі зустрічі необхідні як для аграріїв, так і для партнерів, адже вони носять інформаційний характер. Ми почули різні думки, розуміємо ситуацію в аграрному секторі країни і що очікувати далі».

За неоціненний досвід і проведений на високому рівні День поля дякували компанії DYKUN та Миколі Малієнку колеги-агрономи. Ну а  СТОВ «Перемога», надаючи партнерам якісні продукти, ефективні рішення та професійний агрономічний супровід, і надалі будує партнерські відносини, складає плани на майбутнє і працює заради нашої спільної перемоги - Перемоги України.