Михайло Соколов: Прийняття закону про сільськогоспкооперацію дасть можливість аграріям конкурувати з агрохолдингам

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав законопроєкт №0856 Про сільськогосподарську кооперацію (внесений до ВРУ минулого скликання під №6527-д). Перше читання даний законопроєкт пройшов у червні цього року. Тепер його мають розглянути у другому. Під час розгляду законопроєкту нинішнім складом комітету до нього було внесено чимало правок. Що змінилось у документі  та який результат це матиме для сільгоспвиробників, розповідає один із авторів законопроєкту, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов. 

Які поправки були внесені до законопроєкту? Наскільки суттєво вони змінюють його положення?

- До законопроекту надійшло чимало поправок і частина з них була доволі серйозною, але, на мій погляд, вони його лише покращують. Наприклад, термінологію, яку ми використовуємо у кооперації, приведено у відповідність до міжнародної. Так, для нас є звичними такі поняття як «пай» і «пайові виплати». Але закордонним партнерам їх суть було досить важко пояснити, оскільки в англійській мові що для слова «частка», що для слова «пай» існує лише одне слово – «share». І як слово «пай» перевести на англійську мову, не використовуючи слово «share», було незрозуміло. При цьому у нашому стандарті бухобліку, як і у всьому розвиненому світі, є поняття «частка в уставному капіталі» і немає ніякого «паю». Тому проблема була ще й у тому, що кооперативним  бухгалтерам важко працювати, бо стандарт бухобліку не оперує  такими поняттями як  «пай» чи «пайові виплати». У ньому є «частка в уставному капіталі» та «дивіденди».

Інший приклад: у міжнародній термінології існує таке поняття як «патронажні дивіденди», якого немає у нашій. У нас існує «кооперативні виплати», які, по-суті, були приблизно тим самим, що і патронажні дивіденди. Тому і цей момент було приведено у відповідність до міжнародних норм.

Розумієте, у нас використовувалась якась альтернативна система понять для кооперації, яка існувала ізольовано від термінології, що застосовується у всьому світі і в нашому ж, українському, стандарті бухобліку, що створювало чимало труднощів, передовсім для бухгалтерів. І дані зміни будуть великим полегшенням для них, оскільки не потрібно опановувати додаткової інструкції з бухобліку для кооперативу, як це існує зараз, а потім ще й пояснювати це податківцям. 

Що таке патронажні дивіденди? 

- Патронажні дивіденди виплачуватимуться за підсумками фінансового року і з фінансового результату після оподаткування пропорційно обороту члена кооперативу з кооперативом. Зараз це сформульовано максимально чітко і у повній відповідності з податковим кодексом. Більше того: дане формулювання окремо обговорювалось з фахівцями ДФС і вони не бачать у ньому ніяких лазівок чи порушень, оскільки прямо сказано, що розподіляється фінансовий результат (прибуток) після оподаткувати. 

Окрім того, з’явилась пряма норма про те, що патронажні дивіденди не можуть бути виплачені у неприбуткових кооперативах. Законопроєкт і раніше не передбачав такої можливості, але тепер є пряме уточнення і, відповідно, фіскальна служба, не зможе сказати, що у нас закон про кооперацію у чомусь суперечить податковому кодексу. Тому, коли у нас будуть створюватись неприбуткові кооперативи, вони за замовчуванням будуть відповідати вимогам податкового кодексу і їх легко буде зареєструвати як неприбуткові.

Читайте також: Як і де виготовляється польова хімія. Репортаж з заводу ALFA Smart Agro

Разом з тим, з прийняттям закону потрібно буде прийняти зміни до податкового кодексу, які звільнятимуть патронажні дивіденди від сплати податку на прибуток на рівні кооперативу, але збільшуватимуть фінансовий результат (прибуток) члена кооперативу та оподатковуватимуться у відповідності з його системою оподаткування.

Ця норма також існує у всьому розвиненому світі і ми маємо намір впровадити її і в Україні. Але для того, щоб говорити про цю норму, потрібно було, щоб з’явилось саме поняття патронажних дивідендів в тому вигляді, в якому воно існує в інших країнах, що і було зроблено. Тепер ми можемо посилатись на податкові кодекси інших країн, де успішно діють кооперативи, наприклад, Сполучених Штатів, Канади, і аргументувати свої вимоги щодо цієї норми. І це не є податковою пільгою. Оскільки, як я уже сказав,  сільгоспвиробники будуть сплачуватимуть податки з цих доходів, але згідно зі своєю системою  оподаткування.

Нинішній закон передбачає виплату 20% від доходу. В той час як новим законопроєктом пропонувалось виплачувати 80% від прибутку кооперативу.

- Дійсно у нас є такі зміни стосовно пайових виплат або дивідендів. У законопроєкті прописано, що виплачуватись вони мають у сумі не більшій ніж 80% від прибутку. І як ми уже не раз наголошували, 80% від прибутку – це менше, ніж 20% від доходу. Однак, як на мене, не потрібно було взагалі ніяких обмежень. Чому закон чи хтось інший повинен вказувати кооператорам, скільки коштів відправляти на виплату дивідендів? Чому повинні бути жорсткі обмеження? Це ж їхні гроші і вони повинні вирішувати, куди і як вони їх витрачатимуть. Але співавтори законопроекту, серед яких і міжнародні експерти, наполягали на тому, що якесь обмеження повинно бути і в якості компромісу було вирішено залишити таке.

А правова колізія щодо обслуговуючих кооперативів, які наразі можуть бути лише неприбутковими, але в яких наявні кооперативні виплати, усунена? Вони зможуть отримати статус неприбуткових?

- Ця колізія була усунена ще у першому читанні, але ми внесли такі уточнення, які не залишають місця для сумнівів. Проте тепер велике питання: чи потрібен  буде кооперативам неприбутковий статус, оскільки працювати можна і без нього. Ми насправді нічого не змінили для неприбуткових кооперативів. Вони як працювали, так і працюватимуть. Вони і раніше нічого не могли виплачувати, оскільки цього не дозволяв податковий кодекс. Однак, тепер у них буде набагато менше труднощів з отриманням та збереженням статусу організації, яка діє без мети отримання прибутку. 

Чи затверджено норму щодо того, хто може бути керівником кооперативу? Пам’ятається, у законопроєкті пропонувалось обирати директора не з числа членів кооперативу.

- Наразі затверджена інша норма: виконуючий директор не може бути із числа  членів кооперативу. Тобто, якщо у кооперативі створюється така посада, то він повинен бути найнятий обов’язково зі сторони.

Іще одне суттєве положення, навколо якого було чимало суперечок між авторами «старого» і «нового» законів, – наявність пропорційного  голосування у кооперативах. Чи є ця норма у вашому законопроєкті?

- Засновники кооперативу матимуть право, якщо вважатимуть за потрібне, закріпити таке положеня у своєму уставі. Ми пішли більш консервативним шляхом, ніж більшість країн Європейського Союзу. У нашому законопроєкті пропорційне голосування є, але воно часткове і стосується лише питань господарської діяльності. При внесенні змін в устав, продовжує діяти принцип: «один член – один голос». В цьому плані наш закон менш ліберальний, ніж законодавство більшості європейських країн, яке регулює кооперацію.

Ми виходили з того, що це і так нова норма для України, і ми в певному сенсі перестраховувались. Однак, допускаємо, що кооперативи в майбутньому можуть ставити питання про її лібералізацію. Законодавство не пишеться назавжди, воно повинно змінюватись в залежності від потреб суспільства. Ми виходили з того, що краще зробити консервативний крок, ніж потонути у дискусіях, оскільки ця норма справді важко сприймається аграрною спільнотою. Хоча практика Європейського Союзу свідчить про те, що кооперативи, у яких наявне пропорційне голосування, є більш ефективними і успішними.

Читайте також: Економічна безпека в АПК: уроки захисту власного бізнесу

Які загальні позитивні зміни ви очікуєте від впровадження даного законопроєкту?

- Даним законопроєктом ми, по-суті, створили новий для України вид кооперації, яка існує у всьому світі, але якої не було у нас, – це прибуткові кооперативи, у яких членами є не лише фізичні, а й юридичні особи. У разі прийняття законопроєкту, у нас зможуть створюватись повноцінні прибуткові кооперативи і у них буде достатньо зручно працювати. І ця форма кооперації дуже зручна для ведення господарської діяльності аграріїв, оскільки вони можуть продавати кооперативну продукцію, легко ці операції оформлювати, отримувати патронажні дивіденди, які є, по-суті, доплатою до ціни.

Звісно, потрібно, аби депутати підтримали законопроєкт у другому читанні та підписав президент. Але ми маємо надію, що це все-таки станеться. І коли даний законопроєкт запрацює, кооператив зможе, як ми уже неодноразово наголошували, виконувати свою ключову функцію – бути торговим підрозділом для своїх учасників.  Купувати у них продукцію напряму і реалізовувати великі її партії, експортуючи, зокрема, за кордон. Або, купуючи у своїх учасників продукцію, наприклад, молоко, кооператив може його переробляти і випускати та реалізовувати нову продукцію, створюючи додану вартість. Що в першому, що в другому випадку для сільгоспвиробників – це можливість конкурувати з великими агрокомпаніями, розвиватись та мати більший прибуток. Тобто насправді закон спрямований на те, щоб створити ту форму кооперації, яка зручна для людей. Тому ми очікуємо, що саме такі кооперативи зараз почнуть розвиватись. Так працюють у всьому світі.