Лютий березень: як затяжна зима вплинула на поля, сади та ягідники

Цьогорічна календарна зима затягнулась майже на місяць, що не могло не відобразитись на настоях аграріїв – вони хочуть швидше вийти в поле, проте доведеться ще зачекати. Встигли поскаржитись на можливі проблеми бджолярі, за їх прогнозами бджоли вийдуть із зими ослабленими із мінімальними запасами корму, що може вплинути на результати по галузі. 

Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України

- Стан озимих культур набагато краще, ніж в цей період тогоріч. Цьому сприяли погодні умови, тобто припинення посухи, м'який початок зими, дуже теплий грудень. Це дозволило рослинам прорости. Зокрема, з 1 листопада 2017-го до 20 лютого цього року температура повітря була вищою за норму в середньому на 2,5-3,5 градуси. Цієї зими сильних морозів не було, ті морози, які спостерігалися, були дуже короткочасними. Вони не завдали шкоди рослинам - на полях був сніговий покрив, який надійно захищав рослини. Можна говорити, що все те, що було посіяно, збереглося. 

Олексій Єрьомін, керівник відділу управління ціновими ризиками на товарних та валютних ринках інвестиційної компанії SP Advisors

- Ситуація на полях адекватна, сніговий покрив достатній. Хоча у першій декаді лютого ми виїздили на поля Київщини і спостерігали, що земля під озимими була дуже промерзлою. Це сталося, бо був температурний перепад – певний час були заморозки, але без снігу на полях, що може теоретично вплинути на озимі. У березні на полях достатньо вологи і не холодно, наскільки затягнеться цей період цьогоріч – прогнозувати  не берусь. Якщо все відбуватиметься поступово, сніг розстане і почнеться нарешті весна, проблем із озимими і підготовкою до посіву ярих бути не повинно, та й взагалі, очікування щодо урожаю озимих у мене на рівні минулого сезону. Цікава ситуація може скластися відносно ячменю, адже він був достатньо рентабельним минулого року і ті люди, які сіяли горох і втратили гроші на ньому, будуть заміщувати площі ячменем. Так само господарі будуть коригувати площі під ріпаком на користь ячменю. Вони сподіваються, що ціни будуть хорошими, і цього року урожай ячменю може бути більшим на 20-30%. Затяжна зима також скоригувала очікування від урожаю у Росії. З одного боку, там був рекордний урожай минулого року, з іншого – багато господарів не змогли його розпродати, тож у країні високі перехідні запаси і немає грошей на новий посів. Мінсільгосп уже скорегував очікування урожаю з 130 млн до 110 млн тонн, і може бути іще менше.

Читайте також: Комерційний директор ТОВ «Енерджі Трейд Груп»: Ми можемо продати газ на 5-7% дешевше

Марія Колесник, заступник директора ProAgro Group

- Озимі культури від затяжної зими не тільки не постраждали, а й чудово себе  почувають. Ми маємо всі шанси отримати гарний врожай. Зараз все буде залежати від того, яка погода буде у наступні тижні, адже, згідно прогнозу, на нас очікує чергове зниження температури уже на цьому тижні.  Важливо, наскільки волога буде швидко всмоктуватись у грунт, адже майже весь південь, Миколаївська та Херсонська області, має великий надлишок води на полях, тож можливе вимокання сходів. Якщо це станеться, то прогнози по врожаю та урожайності будуть коригуватися. Поки що ми збільшили прогноз по озимій пшениці до 29,5 млн тонн (за прогнозом раніше 27,3 млн тонн), були знижені оціночні втрати врожаю – ми прогнозували на рівні 5%. Треба буде дивитися  на ситуацію на полях у наступні 2-3 тижні. Хочеться вірити, що аграрії не забудуть про активне використання ЗЗР, бо погода сприяла активному розвитку хвороб на озимих, буде більше мишовидних гризунів.

Ольга Бабаянц, завідувач відділу фітопатології та ентомології Селеційно-генетичного інституту

- Нещодавно я проїхала майже всю Україну, (окрім східних регіонів на кордоні із Донеччиною) проінспектувала поля. Мій  однозначний висновок – нас чекає вдалий, урожайний рік. По озимим культурам ситуація дуже добра, і пшениця, і ріпак виглядають на тверду четвірку. Кількість загиблих рослин по обстежуваних полях є мінімальною. Пересівати господарі, швидше за все, будуть бобовими – горохом, нутом та сочевицею. Цього року на посівах спрацює антропогенний фактор, там, де стерньовий попередник, будуть спостерігатися кореневі гнилі, але втрати будуть не фатальними. Вплив борошнистої роси цього року буде мінімальним, а от із іржею та жовтою плямистістю (піренофорозом) господарям доведеться боротися. Що стосується ячменю, то зараз озимий виглядає десь на трійку по п’ятибальній шкалі, а от ярий потрібно сіяти якомога швидше, як тільки дозволить погода.

Читайте також: Афро-бурська війна: як земельний конфлікт в ПАР вплине на український експорт

Тепер про головне. За зимовий період відбувся значний відтік азоту з полів, надмірна кількість вологи  розчинила його у ґрунті. Тому потрібно звернути увагу на перші комплексні обробки добривами. Потрібно додати рослинам мікроелементи, основні добрива, а ще не обійтись на полях без рістрегуляторів, потрібні препарати, які відрегулюють фізіологію рослин. Хочу звернути увагу, що цей сезон – рік активного використання інсектицидів, бо спрацюють всі активні шкідники. Вони не пропали за зиму і уже готові «до праці»: спостерігатимемо клопа шкідливу черепашку, жужелицю. По бобовій групі перед посівом потрібно в обов’язковому порядку протруїти насіння, бо ситуація із зараженим насінням дуже серйозна, багато фузаріозу у посівному матеріалі. Хочу також звернути увагу на підроблене насіння, якого у цьому сезоні дуже багато, хочу закликати бути дуже пильними у питаннях вибору постачальників і контролю отриманого посівного матеріалу.

Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН

- Затяжна зима, швидше за все, позитивно вплине на сади. Затяжна зима, якщо не було екстримально низьких температур та перепадів температур, це для садів добре. Ранні весни небезпечні для плодових дерев тим, що разом із теплом можуть принести суттєві короткочасні похолодання і скоригувати вегетацію і цвітіння, суттєво вплинути на зимостійкість дерев.  Як на мене, чим пізніше відбудеться вегетація, тим краще. Що стосується  снігового покриву і запасу вологи, то для дерев це також добре, хоча він не скрізь однаковий, по регіонам я бачу різну ситуацію. В основному ж сніговий покрив тримає низьку температуру, а дерева наразі  перебувають у стані спокою.

Єлизавета Малишко, провідний експерт компанії «УкрАгроКонсалт»

- Цю зиму я не можу назвати надто затяжною, майже не було так званих «лютневих вікон», у які господарі останніми роками встигали посіяти ячмінь та горох. Що стосується стану озимих культур, то по ним склалась найкраща ситуація за останні чотири роки, втрати якщо і будуть, то мінімальні.  Ми очікуємо, що ячменю посіють на 200 тис. га більше, ніж у минулому році, тому що гарні ціни. Але з урахуванням того, що може пізно зійти сніг, а ячмінь вимогливий до раннього посіву, ці прогнози можуть і не справдитись – господарі,  якщо не встигатимуть, то відмовлятимуться від посіву ячменю на користь кукурудзи, адже ціни на неї також на останні 2-3 тижні суттєво підскочили. Прогнозую, що сіяти весною господарям доведеться набагато швидше, тож буде значне навантаження на техніку. Вологи у полях багато, тож їй буде важко спочатку «завезти» на поля, але це компенсуватиметься швидким підсиханням верхнього шару грунту.

Читайте також: Дотації примарні: депутати та експерти про реалії державної підтримки тваринництва

Ірина Кухтіна, президент Асоціації «Ягідництво України», голова союзу «Інноваційне фермерство і кооперація» 

- Чи затяжна зима, чи ні, на стан ягідників вона зараз не вплине, вони ще не «прокинулись». Більше можуть завдати клопоту господарям пізньовесняні заморозки, які останніми роками регулярно траплялись в Україні. Заморозки наприкінці квітня-на початку травня під час цвітіння є для плантацій найбільш критичними, а ще погано, коли ідуть дощі  під час збирання ягід. Те, що зараз волого і багато води, для плантацій непогано, проблеми можуть бути лише у господарів, які мають нерівний рельєф плантацій – заглиблення та ями, але і там ягоди навряд чи на 100% зруйнуються.Тема, яку обговорюють наші фермери, – це нещодавнє торнадо у Іспанії, який зруйнував теплиці, країна може втратити значну частину урожаю ягід. Вони стверджують, що начебто це відкриває кращі перспективи для нашої ягоди у Європі. Це виглядає примарно, бо у Марокко (який на сьогодні є одним із основних постачальників ягід до ЄС) із урожаєм проблем немає, та й скільки саме  ягідників втратила Іспанія іще не підрахували. Як би там не було, мушу сказати, що бум на закладку нових ягідників в Україні не вщухає, а погода абсолютно не заважає молодим підприємцям  інвестувати у цей перспективний бізнес.