Дотації примарні: депутати та експерти про реалії державної підтримки тваринництва

Вчора на черговому ХІ Міжнародному молочному конгресі, організованому Всеукраїнською Радою та Асоціацією виробників молока, понад 1200 учасників, серед яких 760 представників з 280 провідних молочних ферм України, обговорювали в тому числі програму держпідтримки тваринництва на 2018 рік, обсяг дотацій та механізм розподілення коштів.

Андрій Дикун, голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада»

- У 2017 році молочні господарства сплатили до бюджету 3,3 млрд грн податків, а валютні надходження від експорту склали близько 281,7 млн дол. США. Загалом в українській молочній галузі працює близько 37 тис. осіб, що складає 9,13% від загальної кількості зайнятих у сільському господарстві. У той же час частка молочного сектору складає 3,1% в структурі валового виробництва сільськогосподарської продукції та 11% – у структурі виробництва продукції тваринництва. Сьогодні у цій залі знаходиться більше половини представників вітчизняного молочного ринку з усіх куточків нашої держави. Ця вибірка є достатньо репрезентативною. Результати проведеного голосування дають розуміння того, як аграрії оцінюють результати роботи Міністерства аграрної політики та затверджені урядом порядки розподілу дотацій.

Так, 93,2% виробників молока висловились проти затверджених Кабміном порядків розподілу держпідтримки АПК на 2018 рік. На думку 74,03% виробників, ідеальною програмою державної допомоги могла б стати виплата дотації на 1 грн реалізованої дотаційної продукції. Близько 14,3% виробників надають перевагу виплаті дотації на 1 га, зайнятий під вирощування дотаційних культур. Ще 97,44% виробників надають перевагу квазіакумуляції ПДВ. Лише 2,6% присутніх висловились на підтримку інших видів державної підтримки, розподіл яких здійснюється через регіональні комісії. 80% виробників молока переконані, що при розподілі державних дотацій через регіональні комісії аграріям доведеться зіштовхнутися з корупцією у вигляді вимагання «відкатів». Близько половини сільгоспвиробників стикались з подібними випадками у попередні роки. За даними 50% опитаних, розмір «відкатів» за такої практики становив 20-30%. Трохи менше половини виробників (46,4%) свідчать про «відкати» у розмірі 10%. А 3,6% представникам галузі довелось зіштовхнутись з вимогою сплатити регіональним комісіям хабарі у розмірі 30-40%.

Читайте також: Своя ніша: рекордний експорт та великі перспективи нерозвинутого виробництва слив

Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада»

- Цього року на підтримку тваринництва виділено 4 млрд. грн. Здавалось би, аграрії мали б цьому радіти. Проте постає  питання – як ці гроші мають бути розподілені? Дотація, яку ми отримували у минулому році, не проходила по програмі підтримки тваринництва, а по фінансовій підтримці сільгоспвиробників, на яку цьогоріч також виділили 945 млн. грн. Вони підуть на компенсацію купівлі вітчизняної сільгосптехніки, а от на квазіакамуляцію цьогоріч у бюджеті виділено нуль гривень, програми не буде. Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств обійдеться бюджету ще у 1 млрд грн, фінансова підтримка заходів в АПК шляхом  здешевлення кредитів  становить 66 млн. грн. Окремо хочу зупинитися на частковому відшкодуванні вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, на які передбачено 1,2 млрд. грн. Це означає, що 30% затрат, які зроблені при спорудженні того чи іншого тваринницького об’єкту можна отримати назад. Проте є декілька обмежень – перше,  цей комплекс має бути введений у експлуатацію у цьому році,  друге – вартість об’єкту не має перевищувати 500 млн грн. Якщо юридичних осіб у компанії декілька, то вона цілком ймовірно може отримувати на компенсацію мільярду гривень.

Існує також програма компенсації відсотків за кредитами для  покриття капітальних витрат у вівчарстві, козівництві, звірівництві. Об’єм підтримки – це 1,5 розміри облікової ставки НБУ, строк кредитування до п’яти років, якщо обсяг кредиту не перевищує 100 млн. грн. А також компенсація тіла кредиту у розмірі 25% на будівництво тваринницьких комплексів. Строк кредитування до п’яти років, у випадку, якщо обсяг кредиту не перевищує 500 млн. грн. Щодо компенсації на утримання корів, там можна отримувати кошти по 750 грн. на голову  двічі на рік. Проте якщо заявок від господарів буде більше, ніж грошей, які спрямовані на ці цілі, то коштів будуть отримувати менше – приміром, 500 грн за голову. Так само в межах бюджетних асигнувань здійснюватимуться виплати дотацій за молодняк (від 300 до 1 500 грн. на голову залежно від віку молодняка) але не більше  2500 грн на 1 голову.

Читайте також: Сім тез про експорт до Об'єднаних Арабських Еміратів

Тепер про прорахунки у дотаціях. Звертає на себе невідповідність змісту бюджетної програми заявленій меті – надання підтримки малим та середнім сільгоспвиробникам. Квазіакамуляцію відмінили, бо кошти отримували  олігархи та агрохолдинги, натомість, прозорішим механізм нарахування коштів не став. Зокрема, встановлення максимального розміру компенсації витрат на  будівництво тваринницького комплексу у розмірі 30% вартості об’єкта, але не більше у 500 млн. грн. на один  об’єкт, а не на одну юридичну особу. Таким чином,  це аж ніяк не підтримка малого бізнесу, а будівництво великих товарних ферм, рішення про будівництво яких було прийнято ще до встановлення норм. Таким чином великим підприємствам знову пощастило, а малі – не у справ. Крім того, якою б поганою не була квазіакамуляція, вона відбувалась в автоматичному режимі, а зараз знову відбулось повернення ручного нарахування коштів  через утворені регіональні комісії, що складаються переважно з представників влади (облдержадміністрації, ДФС, Держаудитслужби тощо) та через комісію Мінагрополітики. А це, фактично, повернення назад, до можливої корупції.

Ольга ​Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань Європейської інтеграції

- Що стосується програм підтримки, то тільки по програмі компенсації купівлі вітчизняної сільськогосподарської техніки за останні 4 місяці  2017 року  вона була використана на 136 млн грн, нею користувались більше, як тисяча господарств по Україні, тож це безумовний успіх. Я рада, що ця програма буде тривати у цьому році. Що стосується часткового відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, то тут немає чіткої прив’язки до введення у експлутацію, а йдеться про завершення етапів будівництва. Друге, на чому варто наголосити, окремі програми уже працюють, приміром, по компенсації придбання вітчизняної техніки. Всі інші також поступово будуть функціонувати, гроші аграрії будуть отримувати. Наголошу, що такої потужної цільової програми підтримки тваринництва, м'ясо-молочного напрямку, досі не було, це перший крок, фундамент для того, аби підтримували галузь у довгостроковій перспективі.  

Сергій Лабазюк, народний депутат України

- Років 4-5 тому тут, на «Молочному конгресі», лунала думка про те, що влада та аграрії не співпрацюють, результату не буде. Зараз результати є. Раніше майже кожна аграрна асоціація працювала сама по собі. Сьогодні вони всі мають об’єднану  спільну позицію, і співпраця між ними та владою стала результативнішою і це позитив. Саме така позиція зможе реально змусити державу працювати і дослухатися до думки аграріїв. Більш ефективно останнім часом відбувається співпраця в частині напрацювання  нових законопроектів. Ключова  некорупційна дотація, яка у нас була до недавнього часу, це спецрежим ПДВ. Що стосується болючих змін, зокрема скасування спецрежиму, то це зі сторони Міжнародного валютного фонду носило рекомендаційний характер і  Кабмін міг його обійти, якби сильно хотів.

Читайте також: Агротехнології-2017: чим дивували світ українські розробники

Але зараз маємо ситуацію, коли завдяки таким рішенням, по різним оцінкам, близько 30 млрд грн уже «знято» з аграрного сектору. Тому 6,3 млрд, які пропонує держава на сумарно на всі  агродотації, це далеко не ті гроші, які уже забрали. Але грошей з бюджету могло бути виділено іще менше, якби депутати не намагалися вносити корективи і пропозиції на аграрному комітеті, круглих столах і пропонувати залишити гроші на користь аграріїв. Регулярно уряд намагається знайти якусь нову хитру схему для того, аби утиснути аграріїв ще більше, зокрема так сталося із відміною відшкодування при експорті  сої. Але все рівно, 6,3 млрд бюджетних коштів – це великі гроші, перемога. Ми повинні відстояти обмежувальний фактор, 500 млн це хороші гроші і на одну юридичну особу ці гроші виділятися не повинні. В одному агрохолдингу може бути 5-10 юридичних осіб і всі вони можуть отримати дотації, таким чином всі 4 млрд по програмі відшкодування можуть опинитися в  одних руках. 

Оксана Продан, народний депутат України

- Сьогодні ситуація для аграріїв є складною, і це розуміють всі.  Хочу зупинитися на скандальному ПДВ. У день голосування, коли у ВР голосували за зміни до Податкового кодексу, ті  депутати, які були дотичними до аграрного бізнесу, до останнього вагалися і ті 20-30 людей насправді могли залишити податки без змін.  Цього можна було б уникнути, адже фактично це зробили тільки для того аби ускладнити життя аграріїв. Так само було із  ставками експортного мита по соняшнику та сої. Якби ВАР не боровся від імені аграріїв та не відстоював позиції, не вносив пропозиції, то  ситуація була б критичною. Саме те, що аграрії вийшли в кінці минулого року на шляхи, і змогло змінити хід  подій. Тепер ми маємо змінювати аграрний бізнес в Україні, повинні відновлювати позиції. І  аграрії мають бути почутими, бути залучені до процесу та мають запропонувати зручний і зрозумілий механізм дотацій, а депутати, які підтримують агросектор, будуть знати за що боротися, і вносити ці пропозиції у вигляді законопроектів до ВР.

Читайте також: Q&A: як працюватиме система он-лайн реєстрації договорів оренди на землю?

Вадим Івченко, народний депутат України

- Мушу визнати, що на жаль, аграрної політики як такої у нас у державі немає, її команда Президента за  чотири роки так не сформувала. Наказ про звільнення попереднього Міністра аграрної політики так і не підписано, а нового – офіційно не призначено.  Хоча  ключова проблема не в цьому.  Влада забрала спецрежим, обігові кошти аграріїв, натомість, кращих рішень не напрацювала. Коли ми розглядаємо державну підтримку агросектору, то вона має бути спрямована на майбутнє, на те, що буде із галуззю завтра, післязавтра та через рік. Натомість цю «добру» підтримку агросектору, яку запропонувала команда Президента України, побачили всі.

Минулого року найбільшу частку підтримки отримали не пересічні сільгоспвиробники, для яких вона є найважливішою, а агрохолдинги. Згідно статистики, в Україні 51 тисяча підприємств  і всі вони могли отримувати дотації та державну підтримку, а реально отримали 1706 підприємств, а це менше 5%. Деякі із них отримали 22 грн державної підтримки, натомість один із крупних агробізнесменів отримував мільярдні дотації. Якщо говорити про 500 мільйонів ривень держпідтримки з будівництва комплексів, то на сьогодні має бути чітко прописано, на яку саме частину  коштів може розраховувати одна юридична особа, і потрібно ввести обмеження для юросіб, які входять до агрохолдингів, аби припинити спекуляції на цьому.  На жаль, чітких механізмів нарахування дотацій поки що немає, предметної підтримки – також.  Ми готові слухати аграріїв, вносити їх пропозиції, для нас головне знаходити спільну позицію.