Лікувати по-новому: чи допоможе медреформа розвитку сіл

Ціль ООН - "Міцне здоров'я"

Agravery.com писав про те, що більше дев’яти тисяч компаній зі ста шістдесяти двох країн світу вирішили, що права людини, гідні трудові відносини, відповідальне ставлення до екології та боротьба з корупцією не просто чесноти, але й речі за які варто боротися та постійно впроваджувати у власній діяльності. Та приєдналися до Глобального договору Організації Об'єднаних Націй. За підтримки агрохолдингу “Астарта-Київ” в проекті “Сталий розвиток заради життя” ми будемо говорити про проблеми та шляхи досягнення всіх 17 цілей в агросекторі та сільський місцевості. Зараз найбільш актуальна проблема підтримки здоров’я, адже в Україні стартувала медична реформа. 

Із другого квітня по всій території України розпочався процес підписання декларацій з лікарями первинної ланки медицини. І якщо у містах лікарів багато і вибрати собі потрібного відносно легко, то у селах із доступністю медицини  зараз більше питань, аніж реальних кроків до їх вирішення. Сільським мешканцям допомагають із медичним обладнанням та ліками великі підприємства та агрохолдинги. «У межах медичної реформи фельдшерсько-акушерські пункти будуть передані громадам, сьогодні вони фінансуються із районного бюджету. Уже декілька років наші села працюють із «Астартою» по програмі соціального партнерства і ми постійно отримуємо дієву допомогу.  Налагодили водопостачання  та водовідведення, на одному із ФАПів провели заміну паливного котла, купили фактично весь медичний інвентар», - розповідає староста сіл Користова та Байківці, що відносяться до Волочиської міської територіальної громади, Ігор Гранатир.

Нові сани, чи старі граблі?

Ще у листопаді минулого року депутати прийняли в другому читанні президентський законопроект №7117 про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості.  Документ передбачає залучення кваліфікованих фахівців, яких забезпечать житлом, службовим транспортом, можливостями для отримання освіти і підвищення кваліфікації. На медсанчастини, фельдшерсько-акушерські пункти та медпункти обіцяють виділити комп'ютери, сучасне медобладнання та інтернет. Медзаклади відремонтують і забезпечать сучасним обладнанням, а також побудують дороги до лікарень. Все це коштуватиме державі 5 млрд грн за два роки.

Наприкінці березня МОЗ та Міністерство регіонального розвитку затвердили порядок забезпечення сіл мережею медзакладів. Документ деталізує закон і встановлює, якими повинні бути амбулаторії, скільки лікар повинен приймати пацієнтів в день, і як часто селяни можуть звертатися до лікаря.  Зокрема  сказано, що один сільській мешканець у середньому чотири рази на рік може звернутися до лікаря мережі первинної медичної допомоги. А в одну зміну амбулаторія повинна прийняти 24 пацієнта. Це критерії ефективності медзакладів одного району.

Читайте також: Директор з питань сталого розвитку Syngenta: Після придбання китайською ChemChina наша компанія не змінилася

При цьому допомогу може надавати не обов'язково лікар – з 30% зверненнями може впоратися медсестра або фельдшер. Крім того, МОЗ і Мінрегіонбуд також вводять поняття «територія доступності». Тобто, з'являється норма, скільки людей і яку територію може обслуговувати одна амбулаторія. Цей порядок  у владі називають законодавчою підставою для будівництва мережі первинної медичної допомоги в сільській місцевості, адже до кінця 2018 року  в Україні заплановано побудувати 1,3 тисяч медичних амбулаторій. Здати аналізи або пройти рентген можна буде в селі, медустанови забезпечать міні-лабораторіями, портативними діагностичними пристроями та рентген-апаратами.

Втім, поки що реформи залишаються, здебільшого, на папері – реальних грошей та кроків щодо будівництва нових об’єктів ані регіональна влада, ані мешканці сіл та містечок не бачать. «У нас у селищі лише один фельдшерський пункт, один терапевт і  два дитячих лікаря з якими можна укладати декларації. За декілька днів укласти декларації уже устигли укласти 1200 пацієнтів із 1800, які за нормою може прийняти один сімейний лікар, майже вичерпано ліміт до дитячого. Що робити решті мешканців  і де шукати лікаря – незрозуміло. Скоріше за все, вони їздитимуть у інші містечка та села –  в Українку та Обухів. Але там і своїх пацієнтів вистачає», – розповідає мешканка смт. Козин Київської області, Людмила Литвин.

З дефіцитом кадрів стикаються навіть в селищах, що розташовані неподалік великих міст. «Сьогодні у нас є лікарня на 3200 квадратних метрів, а працює три лікарі на 3100 мешканців, причому двоє із трьох – пенсійного віку. Це означає, що нам уже зараз слід шукати заміну існуючим, і залучати нових – потрібно щонайменше 6-7 лікарів первинної ланки», – говорить голова смт. Немішаєве Київської області Сергій Замдіра. Поки що всі проблеми із забезпеченням медицини у Немішаєвому лягають на плечі районної адміністрації, проте із утворенням ОТГ ситуація може докорінно змінитися і зовсім не на користь місцевих мешканців.

У об’єднаних територіальних громадах засвідчують, що мають ті ж проблеми, що і окремі селища, і навіть гірше, бо у громаді людей значно більше. У Малинівській ОТГ Харківської області розповідають, що на 8647 мешканців наразі мають лише одну амбулаторію – декілька кімнат у колишньому дитячому садочку, в якій номінально працює два лікаря. Фактично один, бо друга лікар у декретній відпустці. «Згідно державної програми, ми розраховуємо побудувати одну нову амбулаторію – вже підготували та передали усю документацію. Із усім обладнанням амбулаторія коштуватиме близько 4,2 млн гривень. У квітні грошей нам на неї не виділили, сподіваємось, хоч у травні отримаємо. Хочемо побудувати амбулаторію за 3-4 місяці», – ділиться планами голова ОТГ Микола Семер`янов.  Тут також планують працевлаштувати іще двох нових лікарів, будують для них житлові приміщення у Малинівці.

Діагноз по Інтернету

У Мінрегіоні виступають за  начебто розумну економію грошей на медреформі. Якщо простіше, це означає, що перш, ніж створювати пункти здоров'я в селах потрібно підрахувати, чи вигідно це. Приміром, якщо з села дешевше їздити в найближчу медустанову, яка працює щодня, то витрачати гроші на пункт здоров'я та на зарплати медикам не варто. При цьому автобус з села, де немає лікаря, повинен їздити в місце з працюючою амбулаторією не менш ніж чотири рази на день. Сам транспорт не буде безкоштовним, вартість проїзду встановлює місцева влада.

Читайте також: Школа агрономів: що треба знати про строки сівби

 Мешканці села нарікають, що такий підхід взагалі не виправданий – адже люди похилого віку і ті, що мають обмаль коштів їхати до райцентру по медичну допомогу, скоріше за все не будуть, а займатимуться самолікуванням, повернуться до народної медицини – трав`яних зборів та  сільських знахарів.

Аби хоч трохи покращити ситуацію на місцях із доступом до якісних послуг, посадовці «покликали» на допомогу телемедицину, або простіше Інтернет. Таким чином лікар у селищі може онлайн консультуватися із колегами і ставити більш точний діагноз. У планах державних органів зробити можливим консультування пацієнта з лікарем онлайн. Це дозволить отримувати необхідні консультації з будь-яких питань, що стосуються здоров’я, прямо за місцем проживання, такий підхід до лікування начебто покликаний забезпечити хворому вчасний доступ до лікування.

Шукати  вихід і знайти

Фактично єдині, хто не відвертається від проблем селян, а навпаки - виконують цільові програми - це агрокомпанії та агрохолдинги. Бізнес усвідомлює, що без сучасної соціальної інфраструктури, яка необхідна і працівникам, і пайовикам, й іншим партнерам, неможливо розвивати виробничу діяльність, будувати довгострокові відносини з громадами, залучати талановиту молодь в агросектор.

Приміром, на Полтавщині, спільними зусиллями «Астарти» та місцевої влади, було втілено масштабний проект – відремонтовано та повністю укомплектовано обладнанням та ліками вісім ФАПів, у інших громадах купили фельдшеру велосипед, ремонтували машини швидкої допомоги або разом з громадою купляли нові. Як розповідає керівник проектів «Астарти» по корпоративному партнерству Лілія Марачканець, агропромхолдинг допомагає селам із медициною протягом багатьох років. «За рік ми в середньому реалізуємо близько 70 різноманітних проектів, що стосуються медицини у регіонах. Відштовхуємось від потреби конкретної громади у областях, де зосереджені потужності підприємства – комусь потрібно допомогти ліками, відремонтувати транспорт, укомплектувати ФАПи тощо. У поточному році на такі потреби «Астарта» витратить близько 6 мільйонів гривень, у 2017 було близько 5 мільйонів», – говорить вона. У поточному сезоні «Астарта» на території одного із підприємств, разом із мережею аптек, реалізує проект «Доставка ліків до ФАПу», аби мешканцям віддалених сіл, у яких немає аптек, більше непотрібно було їхати до райцентру за пігулками. Компанія безкоштовно надаватиме транспорт, аби працівники аптек могли постачати ліки до ФАПів, а  селяни могли прийти та обрати потрібне.  

«У межах започаткованої медреформи ми будемо працювати спільно із громадами, уже запланували низку спільних проектів. Наприклад, в одному із сіл Полтавської області спільно купуємо житло для молодого лікаря», – говорить Марачканець.

Читайте також: Кури не склювали, або звідки знайшлись гроші на розвиток агросектору?

У агрохолдингу намагаються не лише оперативно реагувати на поточні потреби, а й підтримують профілактичні заходи, зокрема, для запобігання серцево-судинних хвороб та діабету. Програми включають придбання медичного обладнання для проведення експрес-тестів та організацію безкоштовних консультацій.