Реклама

Крах системи: як російсько-українська війна вдарить по продовольчій безпеці Європи

Ризик голоду через війну в Україні починають усвідомлювати у ЄС. В Європі стрімко зростають ціни на продовольчі товари.

журналіст Agravery.com

В Німеччині фіксують випадки обмеження продажу товарів «в одні руки». І це тільки четвертий тиждень повномасштабної російсько-української війни. Спостерігається і відсутність окремих продуктів на полицях: борошно, макарони, олія, крупи тощо. У понеділок 21 березня представники аграрних міністерств Євросоюзу збирались, щоб узгодити свої дії щодо продовольчої кризи. Європейська комісія цього тижня збереться на велику конференцію, де одним з головних питань для розгляду стане продовольча безпека. «Ця війна стає проблематичною і завтра вона принесе із собою ризик голоду», – заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан.

Європейське занепокоєння

 

За підсумками 2021-го року Україна увійшла в п’ятірку країн постачальників агропродукції до країн ЄС. Минулорічні поставки вітчизняної сільгосппродукції до Європейського Союзу становили $8,4 млрд, збільшившись проти показника 2020 року на 26 %. Понад 80% у товарній структурі агроекспорту припадає на олії та жири, зернові та олійні культури, залишки переробної промисловості. Після 24 лютого продажі зазначених обсягів до Європи знаходяться під питанням.

Читайте також: Стан озимих зернових: найкраще перезимували вітчизняні сорти, найгірше - посіви після соняшника

 

 

«Ми бачимо наслідки війни, неможливість збирання врожаю, посіву, експорту. Не санкції підривають глобальну продовольчу безпеку, а війна, бо немає жодних санкцій щодо продуктів харчування», - заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан.

 

 

Окрім найбільших викликів для продовольчої безпеки країн Заходу, як то можливий зрив посівної чи блокування господарств та переробних підприємств на окупованих територіях, існує велика проблема з логістикою. До війни 80% продукції з України експортувалось морськими портами. Наразі вони заблоковані, залізниця перевантажена військовими та гуманітарними перевезеннями. Також Україна повністю залежна від поставок палива та агрохімії із Заходу, що посилює тиск на логістику в цьому напрямку. В Європі очікують до 10 млн українських біженців найближчими тижнями.

 

 

«Ми є свідками найбільшої гуманітарної кризи з часів Другої світової війни. Мільйони покидають свої будинки. У нас вже понад три мільйони біженців. Ми повинні виходити з того, що у наступні тижні прибудуть від 8 до 10 млн», - каже міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.

 

Як вже йшлося, ці виклики змусили зібратись європейських міністрів сільського господарства на зустріч. На конференції було приділено багато уваги корегуванню обсягів внутрішнього виробництва для компенсації українських поставок агропродукції. Одним із ключових рішень став тимчасовий дозвіл на посівну на землях, що залишили для збереження біорізноманіття. Із січня 2023 року по всій Європі мала набути чинності нова єдина сільськогосподарська політика ЄС. Згідно її директивам господарства із площею понад 10 гектарів мають залишати 4% своїх земель необробленими. Тепер на цих площах вирощуватимуть кормові культури, такі як соя та кукурудза. Це має знизити залежність від імпорту з України, вважають у ЄС.

Українське сьогодення

 

Фермерське господарство Андрія Пастушенка з Херсонської області вже понад два тижні знаходиться в окупації. До великої війни з росією господарство площею 1,5 тис. гектарів та 350 коровами давало щодня 10 тонн молока. Його доправляли французькому переробному підприємству Lactalis, де з нього виготовляли масло під торговою маркою President. З перших днів війни логістичні ланцюги розірвались та ферма стала ізолюванною. Спочатку молоко роздавали нужденним. Сьогодні за мінімальну ціну продають сири, сметану, масло та крупи, які почали виготовляти самостійно.

Читайте також: Логістика воєнного стану: що буде із поставками пального та добрив

Андрій Пастушенко, фермер, Херсонщина. фото: milkua.info

«Сьогодні про експорт до ЄС чи постачання на місцеві молокозаводи сировини не йдеться. До нас просто ніхто не приїде. Наше господарство перейшло в режим «виживання». Я не маю морального права перед десятками своїх робітників та місцевими мешканцями закрити виробництво, в нас немає обігових коштів для початку посівної. За зерно попереднього врожаю з нами не розрахувались, а насіння, яке проплачене, не доставили. Ми рухаємося вниз, це деградація господарства і я не бачу кінця цього падіння. Навіть якщо ми заживемо більш менш спокійно, щоб хоча б техніка могла виїхати в поле, я не розумію, чим це робити, де брати дизельне пальне», - зазначив Андрій Пастушенко.

Працівники молочної ферми Андрія Пастушенка виготовляють сир для постачання в навколишні міста, лікарні та церкви. фото: milkua.info

На неокупованих територіях ситуація у аграріїв перед посівною не краща. Зруйновані логістичні маршрути, а  звідси - нестача палива, добрив, засобів захисту рослин, насіння і, саме головне, коштів для фінансування робіт у полі.

Безпека України – безпека Європи

 

Ціни на французькій біржі на пшеницю із $315, станом на 18 лютого 2022, піднялись до $439 за тонну вже на початку березня. Ціни на ріпак із 640 євро в минулому році зросли на понад 900 євро за тонну в березні 2022 року. Німецькі фермери б'ють тривогу, бо яєць німецького виробництва теж може скоро просто не бути на ринку. Причина? Катастрофічне зростання цін на корми, сою в тому числі. А корми звідки? Правильно, з України. Особливо, якщо мова про не ГМО сою -  написала на сторінці Facebook посол з особливих доручень в Міністерстві закордонних справ України Ольга Трофімцева.

«В Європі вже відчувають наслідки війни. Відчувають навіть вже прості споживачі. В супермаркетах Німеччини відбуваються панічні закупівлі основних продуктів харчування: олії, цукру, борошна. Деякі супермаркети вводять обмеження: не більше певного об’єму в одні руки. Це відбувається з двох причин: по-перше, це тривога через війну, по-друге – це прямі економічні наслідки, на які впливають багато чинників, що в кінцевому випадку призведе до дефіциту продуктів харчування і зростання цін на них. Це тільки початок. Бо посівна тільки розпочалась, і всі розуміють, що під час війни ми першочергово будемо опікуватись власною продовольчою безпекою», - заявила Ольга Трофімцева. 

Та додала, що європейські країни допомагають нам із забезпеченням посівної. В Україну везуть насіння, добрива, ЗЗР. Багато країн допомагають гуманітарною допомогою, але це не вирішує проблему системно.

«Зараз в Європі намагаються підлаштуватись під нові реалії. Багато експертів говорять про те, що фермерам потрібно вирощувати класичні аграрні продукти: пшеницю, кукурудзу тощо. Але швидко не вийде перебудувати агросектор. Спілкуючись із європейськими колегами, я наголошую, що вони мають посилити економічний, політичний, дипломатичний та військовий тиск, щоб зупинити цю війну. Іншого шляху для того, щоб повернути Україні статус житниці світу, а не тільки Європи, немає», - зауважила посол з особливих доручень в Міністерстві закордонних справ України Ольга Трофімцева.

 

Під ударом не тільки ЄС, а й весь світ

 

До війни Україна забезпечувала зерном майже півмільярда людей на планеті. На першому місці Україна була за експортом олії та шроту. Світовий експорт соняшникової олії в 2021-2022 маркетинговому році становив 10,9 млн тонн, з яких половину — 5,4 млн тонн експортувала Україна. Далі йде експорт ячменю та ріпаку, жита та сорго. Україна забезпечує майже 10% від загального обсягу світових поставок зерна.

«Основні ринки, на які постачала Україна та Росія свою агропродукцію, були ринки Африки, Близького Сходу, Азії. Зараз в світі складається напружена ситуація навіть не з точки зору цін, а й фізичної наявності продукції в цих країнах.  Напередодні була інформація, що в Лівані просто закінчуються запаси борошна. І ціни будуть зростати й надалі: на пшеницю, кукурудзу тощо. Війна в Україні загрожує світовій глобальній продовольчій безпеці», - стверджує заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.

Читайте також: Перші ознаки продовольчої кризи: ЄС стримує продажі харчів через війну в Україні, а в бідних країнах не виключені «голодні бунти»

Напередодні президент України Володимир Зеленський у зверненні до Італійського уряду заявив, що українські аграрії не можуть сіяти під постійним вогнем російських військ. Ворог мінує поля, знищує склади та бази з пальним. Відомі випадки викрадення зерна із елеваторів.

 

«Ми не знаємо, який урожай у нас буде і чи зможемо ми експортувати, коли заблоковані й захоплені наші порти. Кукурудза, рослинна олія, пшениця й багато-багато інших товарів. Життєво необхідних товарів, зокрема, для ваших сусідів. Через море. Тож скільки десятків мільйонів людей потребуватимуть допомоги?», - зауважив глава держави у своєму зверненні.

 

Це питання залишається відкритим.

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама