Реклама

Перші ознаки продовольчої кризи: ЄС стримує продажі харчів через війну в Україні, а в бідних країнах не виключені «голодні бунти»

Війна в Україні і продаж борошна в ЄС «по кілограму в одні руки» - ланки одного ланцюга? Світова спільнота ще не сприймає прогнозів на кшталт «майбутній голод». Та аналітики вже не виключають «голодних» бунтів у бідних країнах. Світова ціна хліба – це питання тривалості війни на території України.

Заступниця головного редактора

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш прогнозує голод та крах глобальної продовольчої системи. Про це він написав на своїй сторінці у Twitter:

-Війна в Україні вже порушує ланцюги поставок і спричиняє різке зростання цін на паливо, продукти харчування та транспорт. Ми повинні зробити все можливе, щоб запобігти урагану голоду та краху глобальної продовольчої системи.

Не по кишені

 

Події на аграрних ринках розгортуються швидше очікуваного. Перший тиждень війни показав, що ціна пшениці може сягати під 500 доларів за тонну.

— Україна і рф є великими гравцями на аграрних ринках. Припинення експорту з цих країн негативно позначиться на продовольчій безпеці світу, на цінах. На початку минулого тижня травневі ф’ючерси Чиказької біржи різко зросли до 470 доларів за тонну. Звісно, спекулятивна складова мала місце, пізніше ціни дещо відкотилися, але все одно показники перевищують 400 доларів за тонну, відповідно, це позначається на глобальних ринках, — розповідає Марія Колесник, заступник директора «ПроАгро Груп».

Не кожна країна може собі дозволити такий дорогий імпорт за вищеназваними цінами. До того ж можливості поставок обмежені. Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина — ці країни змушені імпортувати зернові.

— Певна кількість азійських країн, а також Північна Африка — вони поставлені під удар найперші. Не слід забувати, що минулого сезону низка країн потерпали від засухи і стали залежними від імпортного зерна, це азійські країни, в яких бракує коштів у бюджеті на придбання дорогого зерна. Здорожчання зерна позначається і на соціальній ситуації в бідних країнах, що може призвести до «голодних» бунтів.

Згадаймо, як починалися революції в Єгипті та Тунісі, тоді першопричиною виступило саме зростання цін на зерно, — не виключає повторення сценарію Марія Колесник.

Багаті країни в зоні ризику

 

Ситуація у світі щодо харчів стає тривожнішою, і це лише початок, адже до війни Україна виконала більшість планів з експорту. За даними ПроАгро Груп, станом на лютий експортовано 18 млн тонн пшениці, і питання здавалося б в тому, що буде наступного сезону. Та перші ластівки продовольчої кризи вже відчувають в ЄС.

— Ознаки продовольчої кризи з’явилися навіть у багатих країнах. У Німеччині в магазинах почали обмежувати продаж борошна і цукру — не більше одного кілограму в одні руки, а соняшникова олія зникає з полиць. Там пояснюють обмеження саме війною України і рф. Проте цукор в Німеччину Україна не експортує, як і до ЄС взагалі, а в самій Україні проблем з цукром нема.

Негативним моментом є і те, що перехідні запаси зерна в світі знаходяться на мінімальному рівні, половина з них сьогодні зосереджені у Китаї, тобто для світу вони не є доступними, — розповідає Марія Колесник.

Щодо соняшникової олії, згідно з даними аналітичної служби Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), світовий експорт в 2021—2022 маркетинговому році становив 10,9 млн тонн, з яких 5,4 млн тонн експортувала Україна. То ж не дивно, що цей продукт харчування зникає з полиць європейських магазинів, а в Україні маємо надлишок.

Європейська асоціація FEDIOL вже спрямувала частину олій, з яких планувалося виробляти біодизель, на продовольчий ринок, у зв’язку з припиненням поставок із Чорноморського регіону.

— Сьогодні стоїть питання, чи зможе Україна залишитися «житницею» ЄС, годувати 400 млн людей з усього світу, не включаючи власне населення? Адже кожний десятий шматок хліба вироблено з українського зерна, кожна друга пляшка соняшникової олії - походженням з України. До війни 60% експорту агропродукції, 95% експорту зерна здійснювалося через порти Азовського і Чорного морів. Через вторгнення військ рф можемо експортувати продукцію виключно через західні кордони залізницею, лише 20 тис. тонн на добу — це мало, але намагаємося, щоб не ставити світ під загрозу, — відзначає Олена Нероба, менеджер з розвитку бізнесу MaxiGrain.

Чим швидше закінчиться війна — тим менші втрати врожаю можна очікувати

 

Перед Україною стоїть завдання провести весняну посівну кампанію з великими ризиками. На сьогодні це питання не стільки власної продовольчої безпеки, скільки відповідальності перед cвітом. Які можливі площі недосіву і недоотримання врожаю у поточному сезоні в Україні?

— З огляду на перелічені проблеми, неможливо сказати, в якому обсязі в Україні реалізується посівна кампанія. В деяких регіонах — центральних і західних — прогноз може бути більш оптимістичний. В інших — справи сумні. Саме тому ВАР на усіх можливих європейських майданчиках розповідає про глобальну продовольчу кризу, що наближається, — каже Андрій Дикун, голова ВАР.

Прогнози втрат врожаю знаходяться сьогодні у широкому діапазоні, 20%-50%, і, як вже йшлося, — це питання тривалості бойових дій.

 — Озима пшениця посіяна з осені і буде зібрана, окрім територій, де відбуваються активні бойові дії. В найкращому варіанті, якщо війна припиниться через місяць, а це малоймовірно, втрати врожаю складуть не менше 20%. В найгіршому, якщо війна триватиме весною і під час жнив, то ризикуємо втратити до 50% врожаю.

Ми не можемо оцінити площу недосіву, але там де проходить лінія фронту, ці території можна викреслити з посівної. Навіть якщо війна припиниться завтра, там не можна буде сіятися, з огляду на стан полів, мінування тощо. В найкращому випадку там зберуть що можна з озимини, —, вважає Марія Колесник.

Кукурудзяний пояс України сьогодні попав у ризиковану зону активних бойових дій. Олена Нероба відзначає:

— Якщо найближчим часом фермери не внесуть добрива, то врожайність пшениці впаде на 15%. Та ще стоїть питання, кому буде належать врожай під час жнив. Щодо кукурудзи, то її посівна під загрозою. Частина територій, де зосереджені ключові посіви кукурудзи, знаходяться під активними військовими діями. Найбільші посівні площі кукурудзи у 2021 році знаходилися у наступних регіонах: Полтавська область — 643 тис. га, Чернігівська — 568 тис. га, Сумська — 461 тис. га. Вагомі площі на Харківщині - близько 300 тис. га. Тобто у багатьох регіонах кукурудзяного поясу ведуться бойові дії.

Фермери проведуть посівну 2022 року із значними ризиками для життя.

 — Наразі українські аграрії відчувають тотальний дефіцит усього — робочої сили, бо чимало працівників пішли обороняти країну — когось призвали, інші пішли в тероборону. Але навіть якщо не всі працівники пішли на війну, то в низці регіонів просто бояться виходити в поля, оскільки тривають активні бойові дії, — каже Андрій Дикун.

Попри небезпеку, більшість аграрних компаній заявляють про наміри проводити посівну. Ймовірно, основні ярові культури, як-то кукурудза та соняшник будуть посіяні фермерами, хоч і у ризикових умовах. А далі питання глобальної продовольчої безпеки — це вже не до України. Взяти хоча б мінування полів — з цією проблемою ще будемо боротися в наступних роках, до того ж щодня надходять повідомлення про свідоме знищення с/г техніки окупантами. Світ має активніше захищати Україну і не стояти осторонь.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама