Комерційний директор «Сумифітофармація»: Лікарських трав і рослин в Україні вистачить всім і надовго
Бізнес на лікарських травах – тема доволі закрита, про це мало інформації у ЗМІ та на заходах. Втім, ніша незаповнена, хоча майже не потребує капіталовкладень. Як потрібно збирати, сушити і продавати, та якої сировини не вистачає на ринку у інтерв’ю Agravery.com розповів комерційний директор «Сумифітофармація» Олексій Поволоцький.
Розкажіть, як працює ваше підприємство? Чому трав`яний бізнес є настільки закритим?
- Наше підприємство на ринку більше 20 років. На сьогодні ми є однією із найбільших компаній на теренах колишнього Радянського Союзу у цій галузі. Спеціалізуємось на вирощуванні, збиранні, переробці та реалізації лікарської рослинної сировини, спецій і натуральних інгредієнтів для чаю. На нашому підприємстві створено повний виробничий цикл переробки трав і отримання продукції відповідного цільового призначення.
Результатом такої виробничої бази є товарообіг компанії, який складає п'ять тис. тонн продукції. На складах постійно маємо близько трьох тисяч тонн не зменшуваного залишку трав. Слід сказати, що у нас передбачено наявність великої кількості різноманітних видів складів, у тому числі і спеціального складу для зберігання сертифікованої органічної продукції з особливими умовами зберігання. Якість теж на першому місці – компанія сертифікована відповідно до вимог постанови 834/07 і 889/08 ЄС зі збору, переробки та постачання органічної дикоростучої лікарської рослинної сировини; а також стандартів ISO 9001-2008 та ISO 22000-2005
Незважаючи на потребу та популярність натурального лікування в Україні налічують лише декілька таких підприємств, як ваше. У чому причина?
- Незважаючи на вдавану простоту, це дуже складний, я б навіть сказав проблемний бізнес. Цим потрібно жити. Звучить узагальнено, проте краще не скажеш. Хоча потужних гравців не багато, у сферу заготівлі приходять і нові бізнесмени із інших галузей. Ось, приміром, той же кінський каштан чи цвіт і плоди бузини, листя та бруньки берези – це те, що росте скрізь. Металобрухту у країні майже не залишилось, підприємництва на цьому не збудуєш. Рослини є, тому чому б не використовувати їх на користь? До того ж врахуйте, дерева непотрібно рубити під корінь – гілки обірвав, сушку облаштував, зробив якісний продукт і ми його придбаємо, а наступного року це можна робити знов і знов.
Конкуренцію відчуваєте?
- Зовсім ні, ринок вузький і нові гравці можуть ще з’являтись і з’являтись Ми всі одне одного знаємо, знаємо заготівельників. Іноді конкуруємо за них. Проте лікарських трав і рослин в Україні вистачить всім і надовго.
Ваше підприємство не лише працює на внутрішньому ринку, але є й експортером лікувальних трав. Розкажіть про це детальніше?
- Налагодити експорт сьогодні складно, потрібно постійно комунікувати з партнерами, виїжджати на зустрічі за кордон, бувати на виставках, займатись оформленням необхідних експортних документів, вирішувати проблемні питання. Сьогодні «Сумифітофармація» – це компанія з партнерами у Грузії, Китаї, Індії та ЄС. Загальний обсяг експорту та імпорту – це більше 2 тис. тонн щорічно, були роки, коли ця цифра була суттєво вищою. Що стосується України, то ми відправляємо на експорт більше 1 тис. тонн продукції. Працюємо по всьому світу, робимо як стабільні, так і тестові поставки.
Як розширюється географія експорту? Наскільки важко побороти конкуренцію із іншими країнами?
- Експорт складна штука, вибороти собі «місце під сонцем» може далеко не кожен виробник, адже країни закуповують тільки ту сировину, якої у них немає, і не факт, що вона росте в Україні. Сьогодні дуже високі вимоги щодо якості продукції. Приміром Україна вирощує валеріану, проте по ціні і по якості на європейському ринку найбільш конкурентною є Польща, і це при тому, що вона знаходяться у ЄС і там вищі зарплати. Продукція ТОВ «Сумифітофармація» продається як на ринках України, так країн СНД, де компанія займає лідируючу позицію, поступово підкорюємо ринки ЄС. Почали працювати із Китаєм та Південною Америкою, Індією.
Читайте також: Show must go on: Дні Поля як маркетинговий інструмент
Хто є вашими клієнтами?
- Клієнти підприємства – це як компанії-виробники, так і компанії-трейдери, які представляють фармацевтичний і харчовий ринки, і якими є найбільші фармацевтичні та чайні компанії, чия продукція має широке розповсюдження та популярність.
Скільки людей сьогодні працює на вашому підприємстві?
- Двадцять років тому ми починали зі штату у п'ять чоловік, зараз у нас близько 200 працівників, 160 з яких займаються обслуговуванням привезеної сировини.
Заготовкою якої сировини займаєтесь?
- Заготовляємо в Україні 60 найменувань лікарських трав, серед яких душиця, чебрець, кінський каштан, липа, бузина, шавлія, м`ята тощо. Загалом торгуємо понад 400 позиціями різної продукції.
Якої сировини не вистачає, приміром, цього року?
- Кожного року дефіцит різний. Приміром, цього року у нас план закупівель меліси 100 тонн, а оскільки вона майже вся вимерзла, зараз маємо заледве третю частину від потреби.
Які регіони є найбільш активними у заготівлі?
- Традиційно – Полтавська, Вінницька області та Західна Україна є лідерами із заготівлі. А от Харківська, південь Дніпропетровської та Запорізька область працюють, на жаль, слабко.
Скільки коштує сировина?
- Не хочу торкатися теми грошей, є певна комерційна таємниця. Скажу, що це достатньо рентабельний бізнес. Ми дослухаємось до думки заготівельників, якщо ціна нас влаштує, – працюємо. Зараз ми маємо більше 200 постачальників по всій Україні.
Сьогодні сільські мешканці активно об’єднуються в ОТГ і шукають варіанти підробітку. Розкажіть, чи може стати такою діяльністю заготівля трав і чи можуть стати вони повноцінними партнерами вашого підприємства? Що для цього потрібно?
- Безумовно, можуть. Перш за все, потрібне бажання. Головне - мати лідера, конкретну людину, який може організувати громаду для заготівлі. Потрібно розуміти цей процес, навчити людей та нести відповідальність за їхню роботу та якість. Ця людина також має оформити документи на підприємництво, вести облік слідкувати за строками. На жаль, у громаді не завжди є така людина. Крім того, потрібне сухе приміщення для зберігання сировини та сушарка.
Як ви працюєте із людьми, вони мають звертатися безпосередньо на підприємство, чи працюєте через регіональних представників-закупівельників?
- Залежно від обсягів. Якщо це декілька мішків сировини, то значно простіше працювати через закупівельника, який приїде та забере її, вони у нас є практично у всіх регіонах. Якщо йдеться про тонну або дві, тоді заготівельник стає прямим постачальником.
Чи навчаєте ви заготівельників, можливо, є якійсь курси?
- Ми не навчаємо, проте консультуємо. Спеціальності такої немає, ми самі вчимо фахівців, передаємо їм досвід. Це все практика, досвід. Ці люди працюють із нами щосезону, у квітні-травні вони отримують план заготівель, узгоджуються ціни на сировину.
Читайте також: На розсуд судів, або як правова система може відкрити ринок землі
У вас багато таких людей?
- Так, заготовка сировини відбувається по всій Україні, в основному це дрібні господарство та окремі заготівельники. Одного сухого кінського каштану нам потрібно 400-500 тонн, березових бруньок сухих – до 30 тонн, і це не враховуючи інші 60 найменувань продукції. Сумарно нам щороку потрібно близько 2 тис. тонн дикорослої сировини.
Чи є якісь обмеження по обсягу постачання сировини? Інші вимоги?
- Мінімально – від півтони сушеної сировини. При чому це не обов’язково має бути одна позиція – може бути 5 найменувань по 100 кілограмів. Для початку, заготівельник має надати зразки сировини, ми перевіряємо їх у лабораторії. Якщо є якійсь проблеми, ми говоримо, що потрібно змінити для поліпшення якості збираної сировини. Подрібнювати її непотрібно – ми самі доводимо до потрібних кондицій на підприємстві – від порошку до будь-якої фракції під вимоги фармакопеї чи замовника.
фото: «Сумифітофармація»
Матерiал було зiбрано пiд час конференції "Трав'яний бізнес 2018" організованої проектом UHDP та IA "Інфоіндустрія"
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com, на сторінці Facebook, у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected].
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)