Керують аграріями: чи потрібні Мінагрополітики її функції?

Агросектор займає майже 40% у експортній виручці та має вплив на існування більшості галузей України. А чи здатне профільне міністерство ним ефективно керувати? 

 

Недавно Уряд передав в підпорядкування Мінагропроду Держгеокадастр. Міністерство продовжує концентрувати навколо себе органи виконавчої влади. Постає питання, чи зможе воно ефективно управляти такою кількістю відомств і держпідприємств? Сьогодні Мінагропроду підпорядковані шість відомств: два з них знаходяться в стані ліквідації (Держветфітослужба, Держсільгоспінспекція), два агентства водних і лісових ресурсів, Держгеокадастр, Держпродспожичслужба. Окремим тягарем через корупційну складову є державні підприємства, серед яких «Укрспирт», Аграрний фонд, ДПЗКУ, Артемсіль і ще більше 420 менших компаній.

Кожен міністр за останні три роки приходить у відомство зі своєю стратегію бачення роботи галузі, своєю командою, але в результаті йде, так і не вирішивши питання з корупцією, дерегуляцією, приватизацією держпідприємств і системою підтримки галузі. Екс-міністр Ігор Швайка каже, що сьогодні міністерство є бюрократичною структурою, тому «дебюрократизувати його – все одно, що у коня-заплідника обрізати яйця». Окремо стоїть проблема з відкриття ринку землі, яку всі обговорюють, але пілотний проект не запускають. Постає питання в тому, які саме функції має виконувати Минагрополітики і які сфери регулювати? Чи може команда з міністра і чотирьох заступників курувати все сільське господарство?

Читайте також: Агрореформи: як змінився після Майдану темп змін аграрного законодавства

 

Конкретизувати функції

Учасники ринку жаліються, що наразі Міністерство аграрної політики України є застарілою та забюрократизованою структурою. Відомство практично не відповідає ні потребам ринку, ні вимогам та запитам аграрного бізнесу, не вирішує жодних проблем малого та середнього бізнесу на селі. «Міністерство і надалі сприймається владою як бізнес-структура з можливостями доступу до державних ресурсів, майна, активів, контролем за їх використанням та розподілом, що супроводжується закритою кадровою політикою, навіть без натяку на принципи, вимоги до «команди» та публічні процедури призначення», - зазначає голова комітету підприємців агропромислового комплексу при ТПП України Олег Юхновський.

У всіх розвинених країнах з високою доданою вартістю аграрної продукції профільне міністерство є більше не контролюючим, а дорадчим органом. Богдан Шаповал, керівник Ради з питань експорту продовольства, вважає, що наша система держуправління побудована за радянським галузевим, а не за новітнім функціональним принципом. Тобто в Мінагропрода є департаменти тваринництва, продовольства, міжнародного співробітництва, але при цьому в більшості випадків вони діють лише у документальному полі, не створюючи якісного інформаційного забезпечення та аналізу проблемних зон для керівників відомства. На думку експерта, українська система відстає мінімум на 35 років у часовому розвитку від американського USDA.

У відповіді на запит Agravery.com Мінагопрополітики своїми функціями називає формування та реалізацію державної аграрної політики, охорону прав на сорти рослин, тваринництва, рослинництва, розвиток сільських територій, садівництва, виноградарства, виноробства, хмелярства, харчової і переробної промисловості, технічну політику у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу, формування державної політики у сферах використання і охорони земель сільськогосподарського призначення тощо, не конкретизуючи, що конкретно вони мають робити. Озвучити штат осіб, які працюють в міністерстві, в Мінагрополітики відмовились.

Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький вважає, що Держпродспоживчслужба і Держгеокадастр не мають підпорядковуватися міністерству, бо фізично не може «міністр, чотири заступники і десяток департаментів це все курувати і одночасно займатися формуванням державної політики в АПК». Гендиректор УКАБ додав, що в США орган з контролю якості продуктів харчування підконтрольний Конгресу і звітує про свою роботу лише перед ним. На думку експерта, сьогодні керівництво Мінагропроду має сконцентруватися на пунктах «Стратегії-2020», а саме: розвитку сільських територій, що передбачатиме пропаганду підприємництва на селі; формуванні і розподілі держпідтримки в АПК; наданні технічної допомоги фермерам в ланцюгу постачання; вирішенні питання земельної реформи, бо вона важлива для галузі.

За словами Богдана Шаповала, однією з функцій Мінагропроду має стати просування української продукції на закордонних ринках. Наприклад, турецьке профільне міністерство компенсує до 100% від вартості участі у міжнародних виставках продуктів харчування. Менеджер аграрної реформи Національної ради реформ Олег Проценко виділяє такі п’ять функцій в роботі аграрних міністерств США та Канади:

1. Фокус на реальну допомогу бізнесу в просуванні товарів і послуг на міжнародних ринках для збільшення попиту на національну продукцію через популяризацію національного аграрного бренду в світовому співтоваристві;

2. Значна фінансова підтримка, яка надається приватним компаніям, асоціаціям, науковим і громадським організаціям через державні гранти та дотації;

3. Якісна аналітична підтримка галузі, яка дозволяє робити довгострокові плани свого розвитку і максимально ефективно здійснювати свою господарську діяльність і бачити світові тенденції і прогнози;

4. Забезпечення безпеки харчових продуктів і дотримання стандартів якості у всьому виробничому ланцюжку не тільки через контроль бізнесу, а й через надання реальної допомоги в цьому питанні;

5. Контроль за балансом водних, земельних ресурсів та екологічної ситуації.

Читайте також: Два міністри в одному кабінеті: Як проводжали Павленка та зустрічали Кутового. Фоторепортаж з місця подій

 

Плаваюча статистика

Виробники скаржаться й на те, що поки міністерство не навчить давати адекватних балансів щодо площ і урожаю сільгоспкультур, доти інші його функції не можуть вважатися ефективними. Дійсно, якщо порівняти роботу Міністерства сільського господарства США і українського, то першими в очі кидають звіти USDA, які виходять з регулярністю раз в місяць. Ці звіти використовує і українське Мінагрополітики, при цьому деталізованих власних балансів не надає: їх або немає, або їх не публікують для бізнесу. Виникає питання чому? Або в Мінагро не до кінця розуміють повну картину в галузі, або немає бажання офіційно облікувати кількість посівів соняшнику, льону, зернових тощо. Через відсутність офіційних цифр виробники часто пролітають з плануванням своєї роботи. «В США, Канаді та європейських країнах профільні аграрні та харчові міністерства в першу чергу займаються наданням якісної статистичної та аналітичної інформації для учасників ринку та профільних асоціацій. Наприклад, звіти USDA впливають на біржові котирування в усьому світі, а профільне міністерство Франції підтримує найбільші національні біржі якісними даними», - коментує Богдан Шаповал.

Попрацювати українському міністерству слід і над прозорістю розподілу коштів на своє існування та на програми дотування. На сайті USDA окремим розділом стоїть бюджет американського міністерства, а станом на липень поточного року – навіть прогнозований бюджет на 2017 р. Бюджет Міністерства сільського господарства США вражає не лише цифрами ($25 млрд в 2016 р.), а й можливістю побачити на які цілі вони спрямовувалися. На сайті Мінагрополітики України інформації щодо розподілу коштів регіонам за програмами підтримки не існує.

 

Старт зроблений

Проте перші кроки в напрямі дебюрократизації вже зроблені. За словами колишнього заступника міністра з питань європейської інтеграцій Владислави Рутицької, спільно з Єврокомісією була розроблена інституційна реформа в Мінагрополітики. "Важливим пунктом ми окреслювали впровадження в Міністерстві електронного документообігу", - коментує вона. Окрім того, для реалізації реформ та імплементації "Стратегії-2020" Мінагропрод залучає консультантів. "Кошторис проекту складає практично 3 млн євро і оплата фахівців залежить від їх позицій. Для прикладу, юристу встановлено зарплату 1-1,5 тис. євро. Багато часу та сил пішло на узгодження з Єврокомісією документації, пошук фінансування. Але, це як раз вдалий приклад інституційної реформи, до якої я особисто мала безпосереднє відношення", - зазначає Владислава Рутицька.

Крім того, зараз в міністерстві створений сервісний центр, який надає консультації фермерам з різних питань, в тому числі експортних. Спільно з європейськими колегами реалізовується програма реформ щодо функціонального перегляду роботи відомства За окремими напрямами функціонал Мінагропроду має бути посилений, а зайві функції – ліквідовані. Питання в тому, як швидко ці реформи знайдуть свої відгуки серед звичайних фермерів.

Оксана Пирожок

фото: skyeng.ru



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама