Агрореформи: як змінився після Майдану темп змін аграрного законодавства

Одним з важливих індикаторів темпу реформ є кількість законопроектів поданих у Верховну Раду та кількість прийнятих законів. Якість і важливість законів відрізняються, але здатність підготувати законопроект, провести його через всі комітети та знайти потрібну кількість голосів для прийняття закону свідчить про рівень ефективності взаємодії законодавчої, виконавчої влади, а також громадськості та зовншніх донорів, таких як МВФ. 

На першому графіку показана кількість законопроектів поданих у Верховну Раду та кількість прийнятих законів, що стосувалися сільського господарства у 2013-2016 роках. Весь проміжок розбитий на періоди відповідно до чинних тоді міністрів аграрної політики та продовольства. Це не слід сприймати буквально – аграрні реформи не є результатом діяльності виключно аграрного міністра. Тим не менше, зміну аграрного міністра можна спиймати як зміну «періоду» чи «етапу» аграрних реформ.

Як видно з графіку, після зміни влади у березні 2014 року, кількість агарних законопроектів залишилася приблизно такою ж, але помітно зросла кількість прийнятих законів – з середнього значення 0.4 законів на місяць до 1 закону на місяць. Зі зміною агарного міністра у грудні 2014 року, середня кількість прийнятих законів зросла до 1.2, кількість поданих законопроектів зросла з 11.0 до 12.8.

Тобто можна стрведжувати, що період аграрних реформ двох після-майданівських міністрів був значно ефективнішим за останній рік виконання обов’язків міністра Присяжнюка. Також можна стверджувати, що період міністра Павленка був дещо ефективнішим за період міністра Швайки. Ця інформація підсумована у середньомісячному коефіцієнті ефективності (другий графік), який розраховується як середньомісячне співвідношення прийнятих аграрних законів та законопроектів.

Джерело: Огляд аграрного законодавства. Німецько-український агрополітичний діалог

фото: goodvin.info, economics.ukma.edu.ua