Реклама

Ірина Кравець: Без Інтернету Речей на господарстві крадуть близько $300 з гектару

Індустрія 4.0, BigData, Суспільства 5.0, Штучний інтелект, диджалітація агро - це реальність, яка не тільки допомагає зменшити зловживання в агросекторі, але й перевести його на вищий щабель.

журналіст

Про те, наскільки важливими технологічні новинки стали для аграріїв Agravery.com цікавився у Ірини Кравець, члена експертного комітету з розвитку сфери штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації України, Member of Community of Practice FAO e-agriculture, керуючого партнера CleverAgri.

В Данії, коли дітей питають ким вони хочуть бути, багато з них відповідають: «фермером», а українські діти не планують пов’язувати своє життя з агросектором. Як можна змінити дану ситуацію та коли агропрофесії стануть популярними?

– Покоління, яке виросло без гаджетів важче сприймає новизну і, думаю, «цифра» в агро і, відповідно, у селі, може спонукати молодь залишатися на місцях. Тепер виникає питання, як до молоді донести, розповісти, показати даний меседж. Для цього ми розробили спеціальну програму.

У мене бувають виїзні лекції, зокрема, в НУБіП, і скажу відверто, мене досить здивувало, що у вищих аграрних навчальних закладах працюють та навчаються  технологічно обізнані викладачі та студенти. Вони співпрацюють, по-перше, з великими агрохолдингами, по-друге, з виробниками техніки, агрохімії і по-третє, у них є полігони де можна випробовувати всі ці новинки. А от якщо говорити про коледжі, то тут маємо великий пробіл.

Не потрібно забувати і про такі сучасні технології як вертикальні ферми, закриті теплиці, дрони тощо. Молоді потрібно показати, що агро – це круто, розказати про ринки збуту майбутньої продукції.

фото: cleveragri

Читайте також: Артіль одноосібників: чим новий закон про с/г кооперацію допоможе дрібним фермерам

Четверта Індустріальна революція або Індустрія 4.0 в сегменті аграрного виробництва: розкажіть про неї, на якому етапі вона знаходиться у нас?

– Четверта Індустріальна революція розпочалася в Німеччині ще у 2011 році, коли стало масовим запровадження кіберфізичних систем у виробництво. Для неї характерне використання інтернет-платформ, зокрема Інтернет Речей (Internet of Things), але це все «залізо». Від Індустрії 4.0 ми переходимо до Суспільства 5.0. Тут потрібно уже говорити про Internet of Everything, тобто Інтернету Речей додаються датчики, які ставлять в землю, щоб визначити хімічний склад поля або, наприклад, роботи приїхали з інтелектуальним зором, щоб визначити, наскільки дозріла суниця тощо. «Четвірку» доповнює штучний інтелект та великі бази даних, мова йде про BigData. Суспільство 5.0. налаштоване не на роботів чи «залізо», а на персоніфікацію даних для конкретної людини.

Якщо мова йде про запровадження Індустрії 4.0. в  агро, то великі холдинги на 40-60% забезпечили свої підприємства складовими елементами Iot-платформи, середні підприємства – на 20%, а от серед фермерів даний показник складає всього 3-5%.

Створювати програми Штучного Інтелекту для агро досить складно, адже необхідно враховувати величезну кількість складових. Коли нам чекати на їх появу?

– Одразу скажу, що агро – це найскладніша галузь для Штучного Інтелекту. Якщо не зробити ці програми ідеальними, не наповнити максимально їх бібліотеки, не ввести необхідні дані, то усі рішення, які вони будуть пропонувати не тільки не допоможуть, а приведуть до фатальної помилки. Для прикладу, Штучний Інтелект буде запевняти, що у цьому році буде засуха, тому краще засівати культури, які добре переносять високі температури. Тому якщо поля засіяти саме такими культурами і замість посухи будуть дощі, урожай «потоне».

Навіть поява таких програм не врятує тих аграріїв, які не вміють користуватися простими, безкоштовними застосунками.

Читайте також: Гібриди та захист: протруйники кукурудзи перестали бути опцією

IoT, BigData, ML, коботи, роботи - задоволення не з дешевих. Чи буде держава компенсувати аграріям витрати на їх впровадження?

– Тут ви помиляєтесь. Все, що відноситься до Інтернету Речей, коштує копійки. Для прикладу, господарство у якого 10 тис. га землі, щоб забезпечити їх усіма елементами, необхідно затратити всього $10 на 1 гектар. Це одноразові витрати, а от все, що ви купите, залишиться у нас назавжди. Додатково вам доведеться платити максимум $1,5 в рік з гектару програмістам, які нададуть та будуть обслуговувати певну програму.

З власного досвіду знаю, що без Інтернету Речей на господарстві крадуть близько $300 з гектару. Якщо ми прагнемо чесного ведення господарювання і, відповідно, прибуткового, то цифра – це шлях до цього.

фото: vanwall.com

Розкажіть про основні злочинні схеми в агросекторі?

– Питання про махінацію з землею одразу відкладемо, це тема, про яку можна говорити годинами. Поговоримо про підприємства, які займаються вирощуванням культур. Знову ж таки, для прикладу, інвестор, який вклав у бізнес свої 10 млн грн, очікує, що в кінці сезону отримає 15 млн грн. Коли він почне втрачати свої гроші? Що цікаво,  це може відбуватися двічі - під час посівної компанії і після збору урожаю. Не хочу сказати, що усі директори господарств крадуть, ні, це не так, але контроль повинен бути.

Найпростіший варіант запобіганню злочинних схем: поставити мітки на комбайн і зерновоз. Коли мітки «зустрічаються» і розпізнають одна одну, тоді відбувається вивантаження зерна. Звичайно, це мало б зупинити злочини, але у моїй практиці траплялося  й так, що один із робітників служби безпеки у неділю приїхав з чужими мітками на поле, відкрив комбайни і незаконно завантажив чотири зерновози. Тому ми вирішили дописати програму і включили в неї GPS-координати, які також повинні співпадати.

Я хочу сказати, що ми намагаємося прорахувати усі можливі варіанти зловживань і, здається, ми це зробили, але з’являються ті, які доводять, що все ж таки є щілини, через які можна пролізти. Доводиться доопрацьовувати програми. Цифра розвивається на практичних кейсах.

Потрібно ще зрозуміти важливий момент. Людина, яка впроваджує на підприємстві цифру, не може бути підпорядкована навіть директору даного підприємства, вона повинна мати карт-бланш.

Окрема історія – це елеватори, де злочинних схем величезна кількість. Це таке надзвичайне місце, на якому «заробляються» величезні гроші. Дорога до елеватору – це також «шовковий шлях» незаконного збагачення.

Читайте також: Андрій Тимофєєв: Ще з середини минулого століття зерносховища обробляли димовими генераторами

Які технічні засоби допоможуть боротися зі цими схемами?

– Їх надзвичайно багато. Це і GPS-трекери, лічильники насіння і добрив, датчики заповнення бункера комбайна, а також датчики рівня пального і проточні витратоміри. Не потрібно забувати про ультразвукові сканери, які реагують на глибину оранки поля, наповнення кузова зерновоза, аналіз мікроелементів у ґрунті тощо. Цих датчиків, які передають дані через інтернет, досить багато, і вони коштують копійки.

Після отримання цієї кількості інформації її необхідно не тільки продивитись, але й опрацювати. Тут у нагоді стануть різноманітні програми, які працюють з усіма датчиками Інтернету Речей.

Яким господарствам варто вийти «на шлях цифри», а для яких він буде малоефективним?

– У першу чергу це потрібно великим підприємствам ,у яких 10-15 господарств по усій Україні, чи тим, у кого більше 100 тис. гектарів у різних кутках країни. Їм необхідно контролювати техніку, тому на ній мають бути датчики. А невеликим фермерам, у яких один-два трактори, звичайно, можна встановити складові елементи Iot-платформи, але краще, щоб вони навчились аналізувати дані, які у них є.

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама