Контроль і захист. Особливості безпеки зернових колосових у весняно-літній період

Які небезпеки очікують аграріїв у цьому сезоні, і як, на думку провідних науковців та спеціалістів компанії ALFA Smart Agro, від них захистити посіви?

Головний редактор Agravery.com

Цьогоріч зима була незвичною для України, адже останні роки снігу та інших опадів у зимній період майже не спостерігалось. Натомість цей рік приємно порадував аграріїв істотними снігопадами, а отже на полях озимих буде вдосталь вологи, а ранньовесняне підживлення азотом надасть рослинам сил для подальшого розвитку. Втім, усі вищезазначені фактори позитивно впливають не лише на озимі, а й на бур’яни, які, зазвичай, краще відновлюють вегетацію та ефективніше засвоюють поживні елементи.

За словами Сергія Ретьмана, доктора сільськогосподарських наук, професора, інтенсивна вегетація після підживлення азотом збільшує шанси на ураження рослин хворобами. Та й проблеми зі шкідниками холодна та сніжна зима теж не вирішує. Тому перше, що аграріям слід зробити — це провести обстеження поля та визначити перелік майбутніх проблем, проти яких варто буде вести боротьбу. «Необхідно провести повну ревізію поля, пройшовши його по діагоналі і відібравши проби в десяти місцях, оцінити густоту посівів, їхній стан. Потрібно визначити, чи немає проблем із гризунами, сніговою пліснявою чи іншими хворобами та подивитись на перелік бур’янів, що перезимували», — таку пораду дає Олександр Іващенко, науковий співробітник Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, академік НААН України, професор.

Олег Дерменко, кандидат сільськогосподарських наук, керівник напрямку продуктового маркетингу компанії ALFA Smart Agro, також зазначає: «За таких погодних умов успішно перезимовують збудники борошнистої роси, септоріозу, бурої іржі, темно-бурої плямистості, церкоспорельозної прикореневої гнилі, снігової плісняви. І це не кажучи вже про бур’яни та комах-шкідників. Ймовірність їх перезимівлі підвищує наявність стійкого снігового покриву, що спостерігається цього року майже в усіх регіонах України».

 

Вода, азот, бур’яни та зернові. Зайве закреслити

 

Вже зрозуміло, що весна-2021 відзначатиметься більшими запасами вологи в ґрунті, ніж торік. Але це хороша новина не лише для культурних рослин, а й для бур’янів. На думку Олега Дерменка, важковикорінювані зимуючі бур’яни — наприклад, підмаренник чіпкий, волошка синя, грицики звичайні, злинка канадська, сокирки польові, ромашка непахуча — відновлять вегетацію раніше. Тому гербіцидний захист потребує особливої уваги.

Сергій Ретьман радить використовувати препарати на основі 2,4-Д та сульфонілсечовин. Ці поради цілком збігаються з рекомендаціями від Олега Дерменка, на думку якого найкращим варіантом для весняної обробки буде гербіцид Хаммер Дуо (2,4 Д-2-етилгексиловий ефір, 491,5 г/л + флорасулам, 8,5 г/л). «Цей препарат вже неодноразово довів свою ефективність проти однорічних та багаторічних дводольних бур’янів на посівах пшениці. Його важлива перевага — контроль самосіву соняшнику (в т.ч. стійкого до трибенурон-метилу, імазамоксу та імазапіру), лободи білої, пасльону чорного та інших бур’янів, які стійкі до 2,4-Д, МЦПА, дикамби та сульфонілсечовин».

Хаммер Дуо може застосовуватися при температурі навколишнього середовища від +8°C. А його фірмова риса — швидкість дії. Видимі симптоми гербіцидної активності з’являються вже через 6−7 годин після застосування препарату. Повна загибель широколистих бур’янів відбувається через 4−14 днів. Вчені ALFA Smart Agro створили формуляцію, яка не лише швидко вирішує проблему дводольних бур’янів, але й одночасно залишається абсолютно безпечною для злакових культур.

Ще один гербіцид ALFA Smart Agro, який радить Олег Дерменко, широко застосовується на посівах зернових колосових — Триатлон (трибенурон-метил, 300 г/кг + тифенсульфурон-метил, 300 г/кг + флорасулам, 100 г/кг). Він має найширший спектр дії серед усіх протидводольних гербіцидів на зернових колосових культурах. «Триатлон дає можливість дочекатися сходів усіх можливих бур’янів, щоб вирішити проблему одним внесенням. Дія його достатньо потужна для того, щоб контролювати навіть перерослі бур’яни. Наприклад, підмаренник чіпкий контролюється Триатлоном у всіх фазах розвитку, до 14 кілець», — підкреслює керівник напрямку продуктового маркетингу компанії ALFA Smart Agro.

Згідно з даними переліку зареєстрованих в Україні пестицидів та агрохімікатів, вікно застосування Триатлону — від 2−3-х листків до появи прапорцевого листка включно. Крім того, препарат ефективний вже за температури від 5−6°C, що дає змогу вносити його холодною ранньою весною.

Захист прапору — справа честі, а прапорцевого — врожаю

 

Після перезимівлі, згідно спостережень Сергія Ретьмана, озимі зернові пошкоджені дією низьких температур, що на думку науковця, полегшить хворобам шлях до ураження рослин. Тоді як відсутність належного фунгіцидного захисту озимої пшениці у фазі відновлення вегетації (ВВСН 29−31) призводить до масового розвитку хвороб на прапорцевому листку. «На слабких посівах будуть розвиватись кореневі гнилі. Рослини, що знаходяться у середньому стані, можуть уражуватись борошнистою росою і септоріозом, задовільні посіви не матимуть особливих проблем від хвороб», — стверджує Сергій Ретьман.

Але найбільш небезпечною є змішана інфекція, коли декілька патогенів одночасно уражують рослину (рис. 1−2). Зупинити розвиток хвороб у такому випадку дуже важко, а тому втрати врожаю будуть неминучі.

При виборі фунгіциду для контролю вищезазначених хвороб важливо підібрати препарат з високою активністю проти найнебезпечніших з них. У більшості регіонів це борошниста роса і септоріозна плямистість, розвиток яких міг розпочатись ще восени 2020 року.

Тому для першої весняної обробки науковці ALFA Smart Agro рекомендують двокомпонентний фунгіцид для комплексного захисту зернових колосових культур — Фенікс Дуо (флутриафол, 187 г/л + тіофанат-метил, 310 г/л). Поєднання оптимальних концентрацій системної і контактно-системної діючих речовин забезпечує виражену лікувальну та тривалу захисну дію від борошнистої роси і комплексу плямистостей на пшениці і ячменю. Таким чином, листя довше зберігається зеленим, на ньому відсутня інфекція, активно проходить фотосинтез. Застосування Феніксу Дуо у фазі кінця кущіння та початку виходу в трубку забезпечує здоровий прапорцевий листок та збереження потенціалу майбутнього врожаю.

За даними HGCA (The wheat growth guide, 2008) прапорцевий листок відповідає за 43% майбутнього врожаю. Крім того, хвороби з прапорцевого листка можуть легко перекинутися на колос, тоді як сумарний внесок прапорцевого листка та колоса у врожай — 65%. Від фунгіцидного захисту у фазу появи і формування прапорцевого листка (ВВСН 37−49) великою мірою залежить кількість та якість врожаю, а отже і рентабельність агровиробництва.

Тому до вибору фунгіциду для захисту прапорцевого листка слід підійти виважено, враховуючи такі фактори:

домінуючі хвороби на полі;

ступінь ураження рослин;

погодні умови в період внесення фунгіциду.

За словами Сергія Ретьмана, найбільш доцільно для захисту зернових використовувати препарати на основі суміші діючих речовин з класу стробілуринів у поєднанні з бензимідазолами чи триазолами.

Діючі речовини двох з трьох вищезазначених класів містяться у препараті Болівар Форте (тебуконазол, 240 г/л + крезоксим-метил, 125 г/л) — двокомпонентному фунгіциді для контролю найпоширеніших хвороб пшениці. Препарат поєднує в собі дві діючі речовини з різними механізмами дії (системна та трансламінарна), а тому володіє такими властивостями:

  1. Швидко зупиняє розвиток чутливих інфекцій (локалізація хвороби відбувається за 1−2 години після застосування препарату);
  2. Забезпечує захист частин листка, на які не потрапив робочий розчин, та захист нового приросту;
  3. Утворює на листках стабільні, стійкі до змивання опадами запаси діючих речовин;
  4. Надійно контролює борошнисту росу, всі види іржі та плямистості на різних фазах їхнього розвитку;
  5. Стримує розвиток хвороб до 4-х тижнів після внесення.

Як зазначають в ALFA Smart Agro, характерною особливістю фунгіциду Болівар Форте є те, що він проявляє виражений ефект здорової клітини (health-ефект). Похідні крезоксим-метилу, що утворюються в результаті метаболізму діючої речовини, активізують процеси азотного обміну та фотосинтезу в рослині. Як результат — старіння рослини сповільнюється, а якісні та кількісні показники майбутнього врожаю покращуються.

«У фазу виходу прапорцевого листка у більшості регіонів неможливе застосування стробілуриновмісних фунгіцидів через високу температуру довколишнього середовища (вище +25°С) через їхній вплив на регуляцію роботи продихів клітини. Якщо в нормальних умовах при підвищенні температури рослина закриває продихи, то при використанні стробілуринів утворюються речовини, які блокують таку здатність у рослин. В результаті ми можемо спостерігати опіки або в’янення культури», — стверджує Олег Дерменко.

За таких умов керівник напрямку продуктового маркетингу компанії ALFA Smart Agro рекомендує застосовувати новинку 2021 року — фунгіцид Кросбі (пропіконазол, 187,5 г/л + тіофанат-метил, 375 г/л), новітня формуляція якого на основі олії забезпечує максимально повне покриття і швидке проникнення активних компонентів навіть за критичних погодних умов. Застосування препарату з нормою 0,4−0,5 л/га забезпечить захист майбутнього врожаю від септоріозу, фузаріозу, видів іржі, борошнистої роси та інших хвороб.

Завершальним етапом у контролі хвороб на пшеничному полі є захист колоса від фузаріозу. Досвідчені агрономи знають про два вирішальні фактори цієї операції: вчасність обробки (початок цвітіння) і еталонну діючу речовину проти фузаріозу — тебуконазол. Саме тому ми рекомендуємо для захисту колоса застосовувати Тезис (тебуконазол, 500 г/л) з нормою витрати 0,5 л/га. Це унеможливить накопичення мікотоксинів грибів у зерні.

Шкідник на полі — біда в коморі

 

Цьогорічна зима не могла стати несподіванкою для шкідників, адже, за словами Олександра Іващенко, вони адаптовані до таких погодних умов і чудово перезимували. Втім, як додає Сергій Ретьман, певні проблеми таки могли виникнути у деяких видів шкідників: «При таких погодних умовах може відбутись зниження чисельності клопа шкідливої черепашки, адже ці шкідники уражуються хворобами, для яких цьогоріч склались оптимальні умови».

Згідно з даними моніторингу посівів пшениці та ячменю, в останні роки поширення набуває злакова муха. Зростає також і рівень пошкодження цим шкідником: втрати врожаю від ураження рослин злаковими мухами можуть сягати 5−10%. Однією із причин збільшення ареалу та росту шкідливості цих комах за словами Сергія Ретьмана є недотримання сівозміни. Озимі зернові в Україні займають досить велику частку в структурі посівів. Також злакові мухи можуть уражувати посіви кукурудзи, частка якої в структурі посівних площ теж доволі велика. За даними науковців, найбільшого поширення злакові мухи набули у зоні Лісостепу, адже там умови більш сприятливі.

Також, за словами Олександра Іващенко, агрономам варто стежити за озимою совкою, яка починає з’являтись на полі вже при температурі +5°С. Крім того, відмічається збільшення шкодочинності хлібного туруна. Сьогодні цей шкідник вже став звичним для аграріїв Лісостепу та навіть Полісся. Хлібний турун виїдає озимі зернові «плямами» на полі, тож варто подбати про надійний захист. Втім, як відмічає Сергій Ретьман, ефективно боротись можна лише проти дорослої особини, тоді як личинку не зможе проконтролювати жоден препарат, що застосовується для захисту зернових колосових.

Проте це не єдині шкідники, яких варто очікувати аграріям на своїх полях. Ще однією з проблем є злакові попелиці, яким глобальне потепління пішло тільки на користь. Адже зі зростанням температур навколишнього середовища у цих сисних шкідників збільшується кількість генерацій. «Ці комахи залежать від суми ефективних температур — чим вона більша, тим швидший розвиток шкідника і більша кількість його генерацій. І хоча цей процес відбувається поступово, динаміка зростання кількості попелиць чітко прослідковується», — зазначає Олег Дерменко.

Втім небезпеку несуть не лише попелиці, а й інші сисні шкідники, які поширені практично в усіх природно-кліматичних зонах (цикадки, трипси, хлібні клопи). Усі сисні шкідники, за словами Сергія Ретьмана, небезпечні ще й тим, що переносять вірусні захворювання.

Та й на цьому перелік небезпечних шкідників не закінчується. Сюди, за словами Олега Дерменка, сміливо можна додати внутрішньостеблових (злакові мухи, пильщики), а також гризучих шкідників (хлібні блішки, п'явиці, хлібні жуки).

Аби правильно підібрати інсектициди та розробити максимально ефективну систему захисту від шкідників, насамперед необхідно добре знати особливості їхньої фенології, живлення й поведінки, оптимальні й критичні для контролю чисельності стадії розвитку, економічні пороги шкідливості.

Так, для захисту від сисних і внутрішньостеблових фітофагів важливо застосовувати контактно-системні інсектициди. В компанії ALFA Smart Agro радять звернути увагу на препарати Наповал (імідаклоприд, 300 г/л + альфа-циперметрин, 100 г/л) або Разит (ацетаміприд, 160 г/л + імідаклоприд, 140 г/л + альфа-циперметрин, 100 г/л) з нормами витрати 0,1−0,2 л/га. Адже діючі речовини з групи неонікотиноїдів здатні ефективно й упродовж тривалого часу контролювати розвиток цих шкідників.

А для знищення хлібних жуків, блішок, п’явиць та інших комах із гризучим ротовим апаратом доцільно використовувати контактно-кишкові препарати з групи синтетичних піретроїдів, до яких належить Нокаут Екстра (альфа-циперметрин, 200 г/л). Він характеризується вираженою контактною дією, високою стартовою ефективністю («нокаут-ефектом») та широким спектром інсектицидної активності.

Врожайність зернових культур напряму залежить від системи захисту. Дотримуйтесь принципів розумної агрономії, обирайте якісні препарати, які ефективно вирішують поставлені завдання, і отримуйте багаті врожаї!



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама