Гроші на коронавірус: які бюджетні видатки на агросектор можуть скоротити та до чого це призведе?

Через поширення коронавірусу та його наслідки для економіки, в Україні переглянуть бюджет-2020. Зокрема, можуть скоротити фінансування галузей, важливих для розвитку АПК. 

журналіст Agravery.com

Українська влада шукає гроші для боротьби з COVID-19. Нині в бюджетному комітеті допрацьовують зміни до головного кошторису країни. Зокрема, в рамках загального фонду держбюджету має з'явитися Стабілізаційний фонд. Для його наповнення, зокрема, «поріжуть» видатки для інших статей кошторису.

Нагадаємо, що в неділю 29 березня було оприлюднено попередню порівняльну таблицю із запропонованими змінами до бюджету. А в понеділок Верховна Рада відхилила «анти-коронавірусний» проект головного кошторису країни і повернула його в комітет на доопрацювання. Орієнтовно, парламент має знову його розглянути наступного тижня.

Аграріям пообіцяли залишити держпідтримку в розмірі 4 млрд грн. Однак у порівняльній таблиці, оприлюдненій 29 березня, є пропозиції скоротити фінансування галузей, важливих для розвитку АПК. Тож поки комітет допрацьовує низку змін до бюджету-2020, Agravery.com запитав в експертів, які наслідки може мати «урізання» видатків на Держгеокадастр, науково-дослідні господарства НААН, Інституцію з просування експорту та проекти з розвитку ОТГ.

 

Держгеокадастр може недоотримати 430,6 млн грн для проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи. Хоча цьогоріч земагенція планувала об'єднати кадастри, завершити ортофотозйомку всієї території України та до 1 серпня проінвентаризувати всі землі сільгосппризначення. Також можуть недорахувати в Держгеокадастрі і 25 млн грн з 76 млн грн, передбачених на проведення земельної реформи. За словами фахівця з питань земельної політики Андрія Мартина, скорочення видатків не матимуть суттєвого впливу. Зокрема тому, що залишились порівняно невеликі площі не проінвентаризованих земель державної власності (в середньому від 30 до 50 тис. га на область), відомості про які ще не внесені до Державного земельного кадастру, каже експерт. Та й державна і комунальна земля, зауважує проектний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабінету Міністрів України Андрій Мартин, не має наразі критичного значення, оскільки виключена з обігу відповідно до земельного законопроекту.

«Левову частину суми, приблизно 276 млн грн, планувалось витратити на проведення аерофотознімальних робіт на всю територію країни і оновити картографічну основу для Державного земельного кадастру. Передбачалось, що зібрані дані дозволять краще проводити інвентаризацію земель і сприятимуть інтеграції різних кадастрових систем. Якщо ми хочемо поєднати земельний кадастр з лісовим кадастром, то бажано бачити де фактично знаходиться ліс, де водойми, де забудова», — розповідає фахівець з питань земельної політики та додає, що за роки незалежності Україна практично не оновлювала картографічну основу.

За словами експерта, в частині видатків на проведення земельної реформи можуть скасувати фінансування відряджень. Із системних речей — можуть забрати кошти на діджиталізацію архівів Держгеокадастру. Попередньо його планували оцифрувати до 2024 року, насамперед, аби звичайні землевласники, землекористувачі, якщо виникає межовий спір або щось інше, могли швидко отримати доступ до первинної документації, якою формувалися земельні ділянки і встановлювалися їхні межі. Наразі вже оцифровано в районі 20% даних архіву, констатує Андрій Мартин.

На 14% можуть скоротити фінансування наукової та науково-технічної діяльності в АПК, а також позбавити півтора мільйони гривень підтримки науково-дослідні господарства Національної академії аграрних наук. Як запевняє заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» Ольга Ходаківська, ризик таких намірів полягає в тому, що інститути не зможуть відмовитися від наукових програм, чи скоротити їхню кількість попри можливі проблеми з фінансуванням. Оскільки цей рік є завершальним за більшістю фундаментальних і прикладних досліджень. Натомість «урізання» можуть негативно вплинути на терміни оформлення й подачі заключних звітів та підготовку й закладку нових дослідів. В окремих інститутах є лабораторії, які не можна закрити навіть на один день, бо така зупинка призведе до втрати цінних лабораторних зразків, загибелі живих мікроорганізмів, над розробкою яких вчені працювали десятиліттями і які не мають аналогів у світі, непокоїться Ольга Ходаківська.

Читайте також: Під владою коронавірусу: як реагують світові ціни на продукти на пандемію?
 

Разом з тим, за даними Рахункової Палати, у 2018 році мали місце факти неналежного планування видатків державного бюджету на дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки, невизначення пріоритетних напрямів наукового та науково-технічного потенціалу у сферах агропромислового виробництва та сільського розвитку, охорони навколишнього природного середовища. У звіті Рахункової Палати за 2018 рік також йдеться про те, що в цілому однією з головних проблем освітньої та наукової галузей був дефіцит бюджетних коштів, що унеможливлювало стимулювання їх розвитку. Через недостатнє фінансування видатки в науці спрямовувались переважно на збереження штатної чисельності педагогічних і наукових працівників.

Відповідно до запропонованих змін, ймовірно, цьогоріч буде скасовано фінансування Фонду часткового гарантування кредитів (-240 млн грн). Цей фонд мав полегшити доступ малих агровиробників до залучення коштів на купівлю землі у разі відкриття ринку. Але земельний законопроект (якщо його підпише президент) має вступити в дію з 1 липня 2021 року. Тож в Мінекономіки ще є час розробити чи вдосконалити інструменти, які полегшать фермерам доступ до кредитних коштів. А от доступ експортерів на зовнішні ринки, ймовірно, буде пригальновано запропонованими змінами до бюджету. Так, ще в лютому торговий представник України Тарас Качка декларував плани Мінекономіки відкрити торгові представництва України, насамперед, у Німеччині, Китаї та Єгипті. Також на 93% скоротили фінансування Інституції з підтримки та просування експорту (Офіс з просування експорту).

За словами Марини Хорунжої, директорки Центру аналітики зовнішньої торгівлі Trade+ при Київській школі економіки, підтримка українського експорту важлива для утримання національного ВВП. «Наприклад, у 2019 році Китай вийшов на перше місце серед торговельних партнерів України. І за дослідженням Trade+ саме аграрні товари мають найбільший потенціал до подальшого нарощення експорту в Китай», — відзначає експертка. Також Марина Хорунжа наголошує на тому, що під час економічних криз попит на експорт харчової продукції зменшується набагато менше, аніж на продукцію промислову. Тож продовження та підтримка українського експорту, зокрема у Китай, загалом та особливо у кризові часи є надзвичайно важливою для економічної стабільності України.

Бюджет Міністерства розвитку громад та територій також може зазнати суттєвого скорочення. Перший заступник голови Асоціації сільських та селищних рад Іван Фурсенко пояснив Agravery.com суть запропонованих змін. Так, за його словами, субвенція місцевим бюджетам на підтримку розвитку ОТГ, яку пропонують повністю забрати в міністерства, це гроші, які надавались тільки ОТГ для підтримки і розбудови в там винятково інфраструктури. За ці кошти, як правило, фінансували роботи на дорогах, ремонти, будівництво ЦНАПів, проведення освітлення тощо. Так, кожна громада на початок року знала суму (визначається за спеціальною формулою з урахуванням площі громади та кількості її населення), яку їй дасть держава, самостійно розписувала напрямки, на які витратить субвенцію, і надсилала свої пропозиції в Мінрегіон на погодження.

Читайте також: Запаси сировини, нові працівники, зниження цін та самогон для дезинфекції - рецепти виживання в кризу від крафтових виробників
 

Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) фінансує проекти в регіонах за обов'язкової спільної участі місцевих бюджетів. Попередньо проекти проходять відбір в області і далі потрапляють у Мінрегіон на розгляд комісії ДФРР. При цьому проекти, які мають бути реалізовані в 2020 році, були затверджені до 20 травня 2019 року, каже Іван Фурсенко. Відтак «урізання» фонду може поставити під питання реалізацію відібраних проектів — принаймні у 2020 році.

Перший заступник голови Асоціації сільських та селищних рад також зауважує, що субвенція, спрямована на соціально-економічний розвиток окремих територій (яку пропонують скоротити тільки на 15%), фактично дозволяє народним депутатам розподіляти державні гроші на свої округи. «До складу комісії, яка розподіляє кошти субвенції на економічний розвиток, входять тільки народні депутати. Напередодні місцевих виборів (якщо вони відбудуться) всі депутати зможуть спокійно за державний кошт піарити тих чи інших кандидатів, надаючи гроші на розбудову конкретних „своїх“ територій», — говорить Іван Фурсенко. Експерт наголошує й на тому, що скасування податку на землю урізало місцеві бюджети, з яких фінансуються комунальні медзаклади.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама