Географія рейдерства: чотири історії про фермерів, яких намагаються залишити без бізнесу

Незважаючи на карантин, спроби рейдерських захоплень, немов вірус,  продовжують ширитися всією Україною. І щоразу любителі «загарбати чуже» вигадують нові схеми та залучають все більше учасників до своїх махінацій. 

Південь України. Інструментом рейдерів стала свідомість людей, а прихильниками спроб рейдерського захоплення — високопосадовці місцевого та обласного рівнів. Новий господар, який володів господарством менше місяця, не підозрюючи загрози, засіяв 90 га земель горохом та соєю. Потім від агресивно налаштованих власників паїв дізнався, що хочуть розірвати договори оренди та переорати його посіви. Виявилось, що старий власник довів підприємство до межі банкрутства, адже дбав не про ефективну роботу, а про власне незаконне збагачення. Новий власник, в свою чергу зберіг усі робочі місця, налагодив стосунки зі зневіреним колективом та почав розбудовувати господарство.

З’явилися рейдери. Нахабною брехнею та чорним піаром у пресі вони довго підривали довіру селян до орендаря та спонукали їх розірвати договори оренди. З ініціативи сільського голови, нехтуючи нормами карантину та порушуючи Кримінальний Кодекс України, було проведено зібрання селян з єдиною метою: розірвати договори оренди. На це зібрання прибув і новий власник, який хотів з’ясувати, що ж саме не влаштовує його орендодавців. Але люди не були налаштовані на діалог, а рівень напруги зростав з кожною хвилиною спілкування. Селом ширилися чутки, що рейдери пообіцяли селянам вдвічі більшу орендну плату та запевнили, що ніяку відповідальність за розірвання договорів вони не понесуть. Тільки завдяки професійній роботі юриста ОК «Гайдамаки» конфлікт вдалося залагодити. Власник господарства підписав гарантійне зобов’язання, за яким поверне землю пайовикам одразу після збору урожаю. А до того часу буде сплачувати орендну плату згідно положень договору.

Як уникнути такого рейдерства? Вчасно та у повному обсязі сплачувати конкурентоспроможну орендну плату, влаштовувати регулярні зустрічі з пайовиками, сприяти фінансово у розбудові села та покращенні його інфраструктури. І тоді власники паїв не будуть мати підстав піддаватися на пропозиції рейдерів.


Північний захід України. Аграрій уклав договір про спільний обробіток землі, площею 300 га. Договір про спільну діяльність (спільний обробіток) укладається між особою, яка має земельну ділянку на праві постійного користування (або іншому правовому титулі) та особою, що має техніку, робочу силу, знаряддя праці для обробітку землі. Даний договір може укладати і аграрій (орендар), якщо це не заборонено положеннями договору про оренду землі. Непорядний контрагент, що перший рік обробляв землю та виконував усі умови договору про спільну діяльність, наступного року вирішив зібрати весь урожай в односторонньому порядку. Завдяки професійним діям юридичного відділу ОК «Гайдамаки» була розроблена покрокова інструкція, як у правовому полі розірвати договір та зберегти землю.

Читайте також: Запаси сировини, нові працівники, зниження цін та самогон для дезинфекції - рецепти виживання в кризу від крафтових виробників
 

Як уникнути такого сценарію розгортання подій? Юристи ОК «Гайдамаки» розповідають, що орендарі та суборендарі земельних ділянок намагаються обійти норми ЗУ «Про оренду землі» (ст. 8. Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом)). Вони укладають між собою різні договори, що за своєю суттю є договорами суборенди, проте мають іншу назву (наприклад, договори про спільний обробіток). Тому, по-перше потрібно діяти виключно в рамках чинного законодавства. По-друге, при підписанні договору про спільний обробіток земельних ділянок обирати надійного та перевіреного контрагента.


Північ України: Аграрій став жертвою силового захоплення 90 га власного земельного банку. За останніх кілька років була не одна спроба рейдерів заволодіти земельними ділянками агропідприємства. Попередні рейдерські захоплення за підтримки ОК «Гайдамаки» господарство відбивало без втрат. Цього разу рейдери діяли інакше. Вони переорали посіви та виставили охорону по периметрах полів. Свої дії підкріпили погрозами на адресу фермера. Щоб уникнути силового протистояння та ймовірних людських жертв, керівником підприємства спільно з силовим та юридичним відділами ОК «Гайдамаки» було прийнято рішення подавати позов до суду та очікувати справедливого рішення Феміди.

Читайте також: Голод скасовується. Що змінять обмеження на експорт пшениці?
 

Як убезпечити себе від такого рейдерства? Єдиного рецепту немає. Коли рейдери захоплюють землю силою у супроводі тітушок та техніки, у перші години виникнення конфлікту велика роль відводиться службі охорони на місцях. Саме вони мають дати нападникам гідну відсіч. Також одразу на місце події потрібно викликати правоохоронні органи. При відсутності сутичок з рейдерами на підтримку орендаря можна залучити і пайовиків.


Захід України: Фірма-рейдер планувала перепродати орендні права на земельні ділянки, загальною площею близько 100 га., порушуючи ст. 33 Закону України «Про оренду землі''. Завдяки злагодженій роботі нашої охоронної компанії 70 га вже повернуто законному власнику. Ще 30 га повернуть найближчим часом згідно рішення суду. Фахівці ОК «Гайдамаки» розповідають про кілька етапів «нової схеми» рейдерського захоплення.

Рейдери перереєстровують 10−20 земельних ділянок на свого орендаря. Вони роблять це або за допомогою пайовиків, «купуючи їх» набагато більшою орендною платою, або нечесних реєстраторів, вносячи зміни до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В результаті рейдер отримує земельні ділянки, які розкидані по загальній карті поля. Це завдає незручностей в обробітку «новому орендарю».

Аграрій, який втратив землю, звертається до суду. Тим часом рейдери перереєстровують земельні ділянки на іншу компанію. Тому аграрій змушений повторно звертатися до суду та позиватися до іншого підприємства. Суди затягуються. Рейдери, що вклали чималі гроші у свій «проект» та не мають змоги отримувати прибутки від використання вкраденої землі, намагаються її продати. На вигідних умовах пропонують земельні наділи сусіднім господарствам, або навіть тому самому фермеру, у якого їх «вкрали».

Читайте також: Гроші на коронавірус: які бюджетні видатки на агросектор можуть скоротити та до чого це призведе?

Як далі буде розгортатися сценарій? Все залежить від принципових позицій фермера. Дотримуючись чинного законодавства, аграрій, якому пропонують його ж землю, має відстояти свої інтереси в суді та не погоджуватися на умови рейдерів. А сусіди-аграрії, яким рейдери зробили таку ж «привабливу пропозицію», мають розуміти всі наслідки покупки такого «товару».

Якщо рейдерам не вдається продати землю протягом кількох місяців, вони у програшному положенні, а добропорядний аграрій має всі шанси повернути втрачене законним шляхом.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама